Списька Магура або Спішска Маґура[1] (пол. Magura Spiska, пол. Spišská Magura, нім. Zipser Magura, угор. Szepesi Magura) — частина Західного Бескиду, положена на укр.-словацькому етнічному пограниччі між Спиською котловиною і Скалицевою смугою.
Зформована з легко зфалдованого флішу, з широкими й лагідними хребтами (найвищий верх — Реписко, 1259 м), переважно вкритими лісами й пасовищами; слабо заселена.
На її території лежить найбільше на захід висунене українське село Остурня.
Протікають
Примітки
- ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 1024, 1627.
- ↑ Zálažný potok
- ↑ Zálesie
- ↑ Vodné toky v Pieninskom národnom parku
- ↑ Osturniansky potok
- ↑ Slovenský potok
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |