Список давньоримських преноменів

Преномен — одна із трьох складових частин давньоримського імені, яка вказувала на особисте ім'я. Преноменів було небагато, найчастіше вживалися лише 18 з них, які зазвичай скорочувалися до однієї-трьох літер. Менш поширені преномени писалися повністю.

**Широковживані римські преномени (особисті імена)**
Преномен	Скорочення	Примітка
Appius	App.	Аппій; за переказами, це ім'я пішло від сабінського Atta і до Риму було принесене родом Клавдіїв
Aulus	A. або Avl.	Авл; у просторіччі існувала архаїзована форма Olus, тому скороченням цього імені може також бути О.
Decimus	D. або Dec.	Децим; архаїчне Decumos; від порядкового числівника «десятий»
Gaius	C.	Гай; часто пишеться як Caius, тому скорочується як C., і дуже рідко - як G.. Це пішло ще з тих часів, коли C і G на письмі не розрізнялися. Ім'я походить від етрусського Cae або Cai, значення невідоме.
Gnaeus	Cn.	Гней; архаїчна форма Gnaivos; дуже рідко скорочується як Gn.; зустрічаються форми Naevus, Naeus, Cnaeus.
Kaeso	К.	Кезон; ще варіант написання — Caeso. Означає «вирізаний з матки». Нерозповсюджений преномен, вживався лише в родині Фабіїв
Lucius	L.	Луцій; архаїчне Loucios — від lux («світло»)
Mamercus	Mam.	Мамерк; ім'я оскського походження, вживалося тільки в родині Еміліїв
Manius	M`.	Маній; знак у вигляді коми в верхньому правому кутку є залишком п'ятилінійного написання літери М
Marcus	M.	Марк; існує написання Marqus. Походить від етрусського Marce, значення невідоме. Дуже поширене.
Numerius	N.	Нумерій; від оскського Numesie, пов'язане з родом Фабіїв
Publius	P.	Публій; архаїчне Poblios, що скорочується як Po. Походить від лат. publius — «народний», а це, в свою чергу, від етрусського Puplie.
Quintus	Q.	Квінт; в просторіччі Cuntus, зустрічаються Quinctus, Quintulus; від порядкового числівника «п'ятий». Дуже поширене.
Servius	Ser.	Сервій — від servo ("берегти, охороняти"). Менш поширене.
Sextus	Sex.	Секст; від порядкового числівника «шостий».
Spurius	S. або Sp.	Спурій; може також вживатися не як преномен, а в своєму дійсному значенні «позашлюбний».
Titus	T.	Тіт — від етрусського Tite, значення невідоме.
Tiberius	Ti. або Tib.	Тіберій — від етрусського Thefarie, що, можливо, означає «річка». Дуже поширене.

Інші, рідко вживані преномени:

Агріппа (Agrippa) — «той, що народився ногами вперед»
Амулій (Amulius)
Анк (Ancus)
Анній (Annius)
Арунс (Aruns) — етрусського походження
Атта (Atta)
Вел (Vel ) — етрусського походження
Вібій (Vibius)
Волерон (Volero)
Волус (Volusus)
Вопіск (Vopiscus) — вживався тільки в патриціанському роді Клавдіїв
Дентер (Denter)
Деций (Decius ) — пов'язаний із патриціанським родом Мінуціїв
Друз (Drusus) — вживався тільки в патриціанському роді Клавдіїв
Еппій (Eppius)
Ерій (Herius) — вживався у плебейському роді Асініїв.
Камілл (Camillus ) — вживався тільки у гілці патриціанської родини Фуріїв, яка об'єданалася з родиною Аррунціїв. Відоміший як когномен.
Кел (Caelus) — від етрусського Caele
Кос (Cossus)
Лар(с) (Lar (s)) — етрусського походження
Марій (Marius) — можливо, походить від римського бога Марса (Mars).
Марцел (Marcellus) — походить від кельтського «той, що має смертельний удар». Відоміше як когномен.
Месій (Mesius)
Меттій ('Mettius) — від етрусського Metie
Мінацій (Minatius)
Міній (Minius)
Нерон (Nero)
Новій (Novius)
Нон (Nonus) — «дев'ятий»
Нума (Numa)
Овій (Ovius)
Октавіан (Octavianus ) — «восьмий»
Опіав (Opiavus)
Опітер (Opiter) — пов'язаний із патриціанським родом Вергініїв
Осполіс (Hospolis)
Ост (Hostus)
Павел (Paullus)
Паквій (Pacvius, Paquius)
Песценій або Перценій (Pescennius, Percennius)
Петр (Petro)
Планк (Plancus)
Плавт (Plautus)
Помпо (Pompo)
Попідій (Popidius)
Постумій (Postumius) — «той, що народився після смерті батька»
Потіт («Potitus»)
Прім (Primus) — «перший»
Прок(у)л (Proc(u)lus)
Рет (Retus)
Сальвій (Salvius)
Секунд (Secundus) — «другий»
Септім (Septimus) — «сьомий»
Сервій (Servius)
Сертор (Sertor)
Сісенна (Sisenna)
Статій (Statius)
Терцій (Tertius) — «третій»
Тір (Tirrus)
Требій (Trebius)
Туллій (Tullus)
Тур (Turus)
Фауст (Faustus) — «щасливий», архаїчний преномен, відроджений диктатором Суллою для своїх дітей-двійнят і вживаний його нащадками. Нерозповсюджений прегномен.
Флавій (Flavius) — від flavus (золото), імператорський преномен після ІІІ ст. Дійшов до VIII ст. н. е.
Фертор (Fertor)

Див. також