Андрій Сорока Андрій Віталійович Сорока | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 29 серпня 1995 м. Гнівань, Вінницька область |
Смерть | 1 листопада 2022 (27 років) Донецька область (Загинув смертю хоробрих у бою) |
Національність | українець |
Alma Mater | Національна академія внутрішніх справ ![]() |
Ступінь | бакалавр |
Псевдо | «Кай» |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Андрі́й Віта́лійович Соро́ка (29 серпня 1995, м. Гнівань, Вінницька область — 1 листопада 2022, Донецька область) — український військовослужбовець, капітан (посмертно) Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився і загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2023, посмертно).[1]
Життєпис
Навчався в Гніванській загальноосвітній школі № 1.
Після закінчення школи, з жовтня 2013 року проходив військову службу за контрактом у 40-му полку внутрішніх військ МВС України (з 2014-го — Національної гвардії України). Учасник АТО/ООС. Закінчив Національну академію внутрішніх справ (заочно).
У травні 2022 року разом з батьком поїхав на фронт. Був командиром мінометної батареї. У травні — жовтні 2022 року під командуванням старшого лейтенанта Андрій Сороки мінометний взвод ліквідував 4 БТР, вантажний автомобіль, БМП, легковий автомобіль, БПЛА, спостережний пост російських окупантів, 13 укриттів для особового складу, близько 200 санітарних та більш як 100 втрат особового складу.
Загинув 1 листопада 2022 року на Донеччині. Похований 5 листопада 2022 року в родинному місті. 8 листопада 2022 року наказом командувача НГУ Андрію посмертно присвоєно військове звання «капітан».
Батько, молодший сержант Віталій Броніславович Сорока, у січні 2023 року за власним бажання перевівся до бригади НГУ «Червона Калина».
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки
- ↑ Президент України присвоїв звання Героя України двом гвардійцям // Сайт Національної гвардії України, 8 липня 2023 р.
- ↑ Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 426/2023 «Про присвоєння А.Сороці звання Герой України»
Джерела
- Капітан Андрій СОРОКА. Артилерист — снайпер, який наводив жах на рашистів // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 156—159 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
- Віталій Бондарєв (26 грудня 2022). «Такі командири щодня не народжуються»: історія загиблого воїна Андрія Сорок. Сспільне Новини. Процитовано 9 липня 2023.
- Командир від Бога: історія про бойовий шлях і героїчну смерть вінницького нацгавардійця Андрія Сороки. Вінниця.info. 6 березня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
Посилання
- Історія героїчного командира Андрія Сороки на YouTube // Телеканал Віта. — 2022. — 28 грудня.
![]() |
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |