Солярове масло — фракція прямої перегонки нафти, яка википає в межах 300—400 °С.

Солярове масло застосовують як моторне паливо для дизелів із середнім числом оборотів (тракторних, судових тощо), а також як мастильно-охолоджуючу рідину при обробці металів різанням і штампуванням, при гартуванні металів, для просочування шкіри, в текстильній промисловості, в коксохімічній промисловості для поглинання бензольних вуглеводнів.

На соляровій олії або газойлі працював дизельний двигун Д-8 гусеничного трактора (розвивав максимальну потужність 55-57,5 к.с.).^[1]

Для поглинання бензольних вуглеводнів свіже солярове масло повинне мати такі характеристики:

• густина не більше 890 кг/м³;
• вміст води не більше 0,2%;
• відгон до 350 °C не менше 95%;
• молекулярна маса 230—240;
• початок кипіння не нижче 265 °C.

• Гончаров А. І., КорніловМ. Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974.- 304 с.
• Лейбович Р. Е., Яковлева Е. И., Филатов А. Б. Технология коксохимического производства

Ця стаття не має інтервікі-посилань. Ви можете допомогти проєкту, знайшовши та додавши їх до відповідного елементу Вікіданих.