Соларпанк (англ. Solarpunk) — піджанр наукової фантастики, а також літературний, мистецький і активістський рух, що бачить і працює над реалізацією сталого майбутнього, взаємопов'язаного з природою та суспільством^[1][2]. «Солар» (від укр. «сонячний») представляє сонячну енергію як відновлюване джерело енергії та оптимістичне бачення майбутнього, яке відкидає нігілізм та кліматичний думеризм^[3], тоді як «панк» відноситься до контркультурного, посткапіталістичного та деколоніального ентузіазму у створенні такого майбутнього^[4]. Як науково-фантастичний літературний піджанр і мистецький напрям, соларпанк розглядає питання про те, як могло б виглядати майбутнє, якби людству вдалося розв'язати основні сучасні проблеми з акцентом на стійкість, вплив людини на навколишнє середовище, боротьбу зі зміною клімату та забрудненням навколишнього середовища. Особливо як піджанр, він пов'язаний з похідними кіберпанку, а також може запозичувати елементи з утопічних та фентезійних жанрів^[3].

На відміну від кіберпанку, який використовує похмуру естетику з персонажами, маргіналізованими або поглинутими технологіями в умовах, що ілюструють штучне та домінівне, сконструйоване середовище, соларпанк використовує умови, де технології дозволяють людству стійко співіснувати з навколишнім середовищем поряд з естетикою, що знаходиться під впливом стилю модерн, яка передає відчуття чистоти, достатку та рівноваги.

Як мистецький рух, соларпанк виник у 2010-х роках як реакція на засилля похмурих постапокаліптичних та антиутопічних медіа, а також на підвищення обізнаності про соціальну несправедливість, наслідки зміни клімату та нерозв'язну економічну нерівність. Соларпанк з'явився, коли творці та їхні послідовники шукали альтернативи неминучому антиутопічному майбутньому, які були б прагматичними та не покладалися на таємничі технології «чорних ящиків». Жанр отримав чіткіше визначення через онлайн-спільноти, які обмінювалися контентом та дискусіями на медіаплатформах та спеціалізованих вебсайтах. Соларпанк був застосований до багатьох медіа, таких як література, образотворче мистецтво, архітектура, мода, музика, татуювання та відеоігри. У літературі численні раніше опубліковані романи були визначені як соларпанк, в тому числі «Знедолені» Урсули Ле Гуїн, «Екотопія» Ернеста Калленбаха, «Прогулянка» Корі Доктороу та численні твори Кіма Стенлі Робінсона. Першими творами, написаними цілеспрямовано в жанрі соларпанк, були оповідання, зібрані в антології, а згодом — повісті та романи, такі як «Псалом для здичавілих» Беккі Чемберс та «Молитва для сором'язливих».

Термін «соларпанк» був уведений у 2008 році в блозі під назвою «Від стимпанку до соларпанку»^[5], в якому анонімний автор, взявши за приклад MS Beluga Skysails (перший у світі корабель, що частково приводиться в рух гігантською комп'ютерною установкою для повітряних зміїв), концептуалізує новий піджанр наукової фантастики, в якому основна увага приділяється конкретним технологіям, але при цьому керується практичністю і сучасною економікою^[6]. Стимпанк — це піджанр наукової фантастики, який охоплює ретрофутуристичні технології та естетику, натхненні промисловими паровими машинами XXI століття^[7][8][9]. У 2009 році літературний публіцист Метт Стаґґс опублікував у своєму блозі «Маніфест ґрінпанку», в якому описав своє бачення технофільського жанру, зосередженого на відомих технологіях «зроби це сам» і з акцентом на позитивні екологічні та соціальні зміни^[10][11]. Після того, як у 2014 році художниця Олівія Луїза розмістила на Tumblr концепт-арт естетики соларпанку^[12], дослідник Адам Флінн взяв участь у науково-фантастичному форумі «Проєкт Ієрогліф» з подальшим визначенням нового жанру^[13][14]. На основі нотаток Флінна та матеріалів на сайті solarpunks.net у 2019 році було опубліковано «Маніфест соларпанку», який описує соларпанк як «рух у науковій фантастиці, мистецтві, моді та активізмі, який прагне відповісти та втілити питання "як виглядає стійка цивілізація, і як ми можемо туди потрапити?"»^[15].

Хоч соларпанк не має однієї конкретної політичної ідеології, за замовчуванням він визнає необхідність колективного руху проти забруднюючих форм енергії^[16], основною альтернативою показуючи сонячну енергію разом з іншими відновлюваними джерелами.

Навіть ті історії які відбуваються в далекому майбутньому або у фантастичних світах, часто зображують суспільні невдачі, впізнавані сучасною аудиторією^[17]. Ці невдачі можуть включати гнітючий дисбаланс багатства або влади, деградацію природного середовища, наслідки зміни клімату, соціальну ізоляція та екологічний расизм.

Хоч у соларпанк творах катастрофічні наслідки не завжди відвертаються, соларпанк прагне показати анти-дистопічну перспективу. Їхні світи не обов'язково утопічні, а радше прагнуть представити альтернативу песимістичному, послідовному дистопічному світу^[18], і для досягнення цієї мети часто присутні теми етики "зроби сам", дружнього збереження, самодостатності, соціальної інклюзивності та позитивної психології. Ця перспектива також значно тісніше пов'язана з ідеалами панк-ідеологій, такими як антиспоживацтво, егалітаризм та децентралізація, ніж кіберпанк, який зазвичай включає протагоністів з панк-переконаннями лише в умовах, які використовуються більше як попередження про їхнє та світове потенційне майбутнє^[18][19].

Інтеграція технологій у суспільство таким чином, який покращує соціальну, економічну та екологічну стійкість, є центральним елементом соларпанку^[18]. В цьому він різко контрастує з кіберпанком, який зображує високорозвинені технології такими, які не змінюють соціальні, економічні та екологічні проблеми, або, навпаки, їх загострюють. У той час як кіберпанк передбачає, що людство стає все більш відчуженим від свого природного середовища і поглинається технологіями, соларпанк передбачає умови, в яких технології дозволяють людству краще співіснувати з самим собою і навколишнім середовищем.

Соларпанк більше схожий на стімпанк, ніж на кіберпанк: і стімпанк, і соларпанк уявляють нові світи, але з різними первинними джерелами енергії; відповідно, парові двигуни та відновлювані джерела енергії.^[20] Хоча, в той час як стімпанк більше зосереджується на історії та використовує естетику вікторіанської епохи, соларпанк більше використовує стиль модерн і дивиться в майбутнє. Соларпанк також поділяє деякі елементи з ретрофутуризмом, афрофутуризмом, біонікою та декоративно-прикладним мистецтвом. Ретрофутуристична переоцінка технологій, прагнення до зрозумілої механіки, відмова від таємничої технології чорного ящика на користь відповідної технології притаманна творам соларпанку. Так само, як і протистояння афрофутуристів мас-культурній однорідності, розплата за несправедливість, використання архітектури та технологій для виправлення дисбалансу влади та проблем з доступністю^[18].

Хоча соларпанк пов'язаний з технологіями, він також охоплює низькотехнологічні способи сталого життя, такі як садівництво, пермакультура, стале місто, регенеративний дизайн^[21], стале сільське господарство, бібліотеки інструментів, гакерспейс, відкритий код, позитивна психологія та культура «зроби це сам». Його теми можуть відображати екологічну філософію, таку як яскраво-зелений екологізм, глибинна екологія, соціальна екологія та екомодернізм, а також панк-ідеології, такі як анархізм, антиспоживацтво, антиавторитаризм, антикапіталізм, громадянські права, комунізм та децентралізація.^[22]

• Біопанк
• Кіберпанк
• Стімпанк
• Дизельпанк
• Нанопанк
• Зелений анархізм
• Стале місто
• Сталий розвиток

• Almanac for the Anthropocene: A Compendium of Solarpunk Futures (англ.)
• Solarpunk: A Reference Guide (2017) на вебсайті Medium (англ.)
• Solarpunks.net (англ.)