| село Слобода-Небилівська | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Тер. громада | Перегінська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060210100017380 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1546 |
| Населення | 424 |
| Площа | 20 км² |
| Густота населення | 21,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77670 |
| Телефонний код | +380 803474 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′39″ пн. ш. 24°15′44″ сх. д. / 48.82750° пн. ш. 24.26222° сх. д. |
| Водойми | Черлен |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, c.Небилів, 77670 |
| Карта | |
  Слобода-Небилівська | |
 Слобода-Небилівська | |
| Мапа | |
| |
Слобода-Небилівська — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Перегінської селищної громади.
Історія
За усними переказами село заснували 6 чоловік з Небилова, що втекли від пана. У 1847 р. слобідці збудували церкву, за переказами опришок М. Миндюк привіз велику каплицю з села Кузьмінця, її розбудували майстри з с. Росівни, звідти ж привезли дзвіницю, яка після приходу більшовицької влади зруйнувалась.
У 1880 році село належало до Калуського повіту[1], було 296 мешканців (294 греко-католики, 2 римо-католики), церква святого Дмитра[2].
До 1895 року початкову освіту мешканці села здобували у сільській хаті, оскільки окремо відведеного приміщення не було.
За переказами у лава УСС перебували такі мешканці села: Михайло Стефінів, Остап Іванцівський, Никола Винник, Петро Котик( Костів).
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві[3] 4 дзвони діаметром 64, 53, 40, 31 см, виготовлені у 1870-1874 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4]
У 1939 році в селі проживало 690 мешканців, з них 550 українців, 130 поляків (приїхали на нафтовидобуток) і 10 євреїв)[5].
Під час німецької окупації в селі від рук німецької влади нікого не було вбито, навчання учні продовжували рідно. Мовою але замість російської вчили німецьку. Німецька влада примусово вивозила на роботи у Німеччину слобідців, але були і родини, які добровільно їхали. Відомо, що під час німецької окупації багато населення села працювало на нафтопромислі, нафту подавали нафтопроводом Слобода-Дуба-Креховичі.
На початку квітня 1944 р. в селі курінь УПА «Благого» роззброїв 80 німців.[6]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 422 | 99.53% |
| російська | 2 | 0.47% |
| Усього | 424 | 100% |
Примітки
- ↑ Słoboda-Niebyłowska (9) Слобода-Небилівська // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 801 Słoboda-Niebyłowska (9). (пол.)
- ↑ Слобода-Небилівська // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 43. (пол.)]
- ↑ Церква Св. Дмитра 1847
- ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- ↑ УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 49.
Джерела
І. Котик. Слобода під Чорним лісом. Калуш. Акцент. 2009. С. 199
 Населені пункти Рожнятівського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Берлоги • Брошнів • Вербівка • Верхній Струтинь • Вільхівка • Грабів • Гриньків • Дуба • Дубшари • Закерничне • Іванівка • Ілемня • Камінь • Князівське • Красне • Креховичі • Крива • Лази • Лецівка • Липовиця • Ловаги • Лоп'янка • Луги • Небилів • Нижній Струтинь • Осмолода • Петранка • Підлісся • Підсухи • Погорілець • Рівня • Ріпне • Рошняте • Сваричів • Сливки • Слобода-Небилівська • Слобода-Рівнянська • Спас • Суходіл • Топільське • Цінева • Ясеновець • Ясень |
|
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |