Микола Скидан Микола Олексійович Скидан | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 26 грудня 1976 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР ![]() |
Смерть | 2 вересня 2024 (47 років) с. Гродівка, Покровський район, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) |
Національність | українець |
Alma Mater | Державний університет економіки і технологій |
Псевдо | Восток |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Мико́ла Олексі́йович Скида́н (1976—2024) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2025, посмертно).
Життєпис
Народився 21 грудня 1977. Мешкав у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Державний університет економіки і технологій за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення»[1]. Працював першим заступником директора комунального підприємства «Муніципальна гвардія».
З 2014 року брав участь в АТО на сході України — служив у 40-му окремому мотопіхотному батальйоні «Кривбас». У складі 37-го окремого мотопіхотного батальйону воював під Авдіївкою, Маріуполем та Широкиному на Донеччині. У 2015 році був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Під час російського вторгнення в Україну продовжував нести службу у складі у 129-ї окремої бригади ТРО та 151-ї окремої механізованої бригади ЗСУ[2]. Мав декілька поранень після яких повертався у стрій.[3]
2 вересня 2024 року у с. Гродівка поблизу м. Покровськ на Донеччині під час бою його розвідувальній групі загрожувало оточення та знищення. Микола Скидан наказав підлеглим залишити поле бою, а сам забезпечив її відхід. Унаслідок близького розриву ворожого FPV-дрона Микола Скидан зазнав несумісного з життям поранення.[4]
Попрощались із Миколою Скиданом у м. Кривий Ріг 6 вересня 2024 року[5].
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 лютого 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[6];
- орден «За мужність» III ступеня (25 грудня 2015) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі[7].
Примітки
- ↑ На фронті загинув випускник ДУЕТ Микола Скідан. duet.edu.ua. 5 вересня 2024. Процитовано 18 березня 2025.
- ↑ Йдуть найвитриваліші. Під Покровськом віддав життя за україну криворіжець Микола Скідан. Рудана. 4 вересня 2024. Процитовано 18 березня 2025.
- ↑ Микола Скидан, Олександр Бєліков і Георгій Павлов: трьом воїнам з Кривого Рогу посмертно присвоєно звання Героя України. Суспільне. Дніпро. 26 лютого 2025. Процитовано 18 березня 2025.
- ↑ У День Конституції Володимир Зеленський відзначив видатних українців та українок державними нагородами. president.gov.ua. 28 червня 2025. Процитовано 28 червня 2025.
- ↑ Останній бій Миколи Скидана: криворіжці провели в останню путь героїчного земляка. — ТРК Рудана. — 6.09.2024. — Відео
- ↑ Указ Президента України від 21 лютого 2025 року № 101/2025 «Про присвоєння М. Скидану звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
![]() |
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші лейтенанти (Україна)
- Народились 26 грудня
- Народились 1976
- Уродженці Кривого Рогу
- Померли 2 вересня
- Померли 2024
- Військовики 40-го окремого мотопіхотного батальйону «Кривбас»
- Військовики 56-ї окремої мотопіхотної бригади
- Військовики 129-ї окремої бригади територіальної оборони
- Військовики 151-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Персоналії:Кривий Ріг