|
Куш-Кая крим. Quş Qaya | ||||
.JPG) | ||||
|
44°25′40″ пн. ш. 33°39′26″ сх. д. / 44.4277° пн. ш. 33.6571° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Автономна Республіка Крим (до 7.09.2023 — місто Севастополь) | |||
| Система | Кримські гори | |||
| Тип | вершина скелі | |||
| Висота | 664 м | |||
  Куш-Кая Куш-Кая (Автономна Республіка Крим) | ||||
|
Куш-Кая Куш-Кая (Автономна Республіка Крим) | ||||
 | ||||
 Скелі Куш-Кая у Вікісховищі  | ||||
Скелі Куш-Кая́ (Ласпі) (крим. Quş Qaya) — розташовані на північ від Батилиману — урочища та узбережжя на Південному березі Криму.
Найбільші висоти: г. Куш-Кая (664,3 м), г. Кокія-Кая-Баш (Кокія-Кала) (558,5 м)[1]
З 7 вересня 2023 року місцевість передана до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.[2][3][4]
Гора Куш-Кая (664,3 м) — «Пташина скеля», розташована над урочищем Батилиман, на південний захід від Ласпінського перевалу. Куш-Кая замикає із заходу бухту Ласпі. Назва походить від тюрк, куш — птах і кая — скеля. Куш-Кая — це один із найбільших рифів Криму та Європи, який утворився близько 140—165 млн років тому на дні давнього океану Тетіс з колоній коралів і губок. Значна частина гори покрита соснами і ялівцем. Навесні тут багато півоній. Вершина гори абсолютно безліса. На майже голій скелі ростуть рідкісні ялівці. У давні часи в околицях гори збиралися перед перельотом великі зграї дрохв. Сьогодні про це нагадує лише назва, оскільки місцеві мисливці швидко їх винищили. Завдяки Куш-Кая, що закриває урочище від північних вітрів, Батилиман славиться своєрідним мікрокліматом. Це найпомітніше взимку: коли нагорі, на Ласпінському перевалі, може лежати сніг і дути пронизливий вітер, у цей час внизу, під скелями Куш-Кая, стоїть чудова тепла погода. За 70 м від вершини Куш-Кая є руїни середньовічної церкви Св. Іллі. Вони ховаються під прохолодним пологом лісу. Ця невелика церква існувала у XII—XV ст. Стіни збереглися лише на висоту 50—70 см. На захід від вершини — гора Кокія-Кая-Баш[1].
Примітки
- ↑ а б Байцар Андрій Любомирович. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 358 с.
- ↑ Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
Джерела
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- Байцар Андрій Любомирович. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 358 с.