Скельська печера ![]() | |
---|---|
крим. Skele Qoba | |
Характеристики | |
Довжина | 570 м |
Дослідження | |
Рік відкриття | 1904 |
Розташування | |
Країна | ![]() |
Регіон | Автономна Республіка Крим (до 7.09.2023 — місто Севастополь) |
Карти розташування | |
Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: " |
Скельська сталактитова печера (крим. Skele Qoba) — розташована в Криму на схилі Байдарської долини поблизу села Родниківське, Крим. Сталактитовая печера утворена в результаті дій підземних вод кілька мільйонів років тому.
З 7 вересня 2023 року місцевість передана до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.[1][2][3]
Опис
Скельська печера розташована на південному схилі відрога Ай-Петрінського масиву. Охороняється законом з 1964 року, оголошена пам'ятником природи. Відкрита і вперше пройдена печера в 1904 р. місцевим вчителем Е. Кириловим.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/%D0%A1%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0-%D0%A1%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%81.jpg/200px-%D0%A1%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0-%D0%A1%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%81.jpg)
Скельська печера є своєрідним природним заповідником. Вона утворилася в результаті дії підземних вод у вапнякових породах. За підрахунками фахівців Скельській печері декілька мільйонів років. Тут були знайдені кістки вимерлих тварин: лісового кота, кримського сайгака та ін.
Печера має значні розміри, красу і порівняно хороший стан. Складається з декількох залів.
Найбільший і найгарніший із залів — другий. Довжина цього залу, витягнутого з півночі на південь 80 м, середня ширина — 10-18 м, висота готичного зведення досягає 25 м. Стіни прикрашені численними натічними завісами і ребрами, оригінальними нішами-ваннами. Тут же височіють колони, зрощення сталактитів і сталагмітів. Загальна протяжність всіх галерей печери сягає 570 метрів. Найбільшою визначною пам'яткою другого залу, а також всієї Скельської печери є 7-метровий сталагміт. У другому залі є провал (колодязь), який веде до нижнього поверху печери.
У печері відомо кілька озер глибиною до 70 м. У паводок рівень води підвищується, а при накладенні весняних злив на сніготанення відбувається вилив води з печери. У верхній частині є багаті натічні відкладення (колони), в нижній і середній частинах — відсортовані водні механічні відкладення (галька, пісок, глина). У печері виявлено багате місцезнаходження хребетних голоценових віку і рясна спелеофауна.
Печера обладнана у 2003 році ялтинськими спелеологами під керівництвом Сергія Андрійовича Ковальчука (speleotur.com) для відвідин (спеціальними пішохідними доріжками, сходами і освітленням). Під час Другої світової війни печера імовірно була пристанищем для партизанів[4].
У 2011 році київський спелеолог Олег Климчук здійснив найглибшу в Україні спелеологічну експедицію — і досяг глибини печери у 56 м[5].
Див. також
Джерела
Примітки
- ↑ Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
- ↑ Білецький В. С. Напис у печері // Дніпров. вогні. — 1967. — 7 лют.
- ↑ Скельская пещера – подводный полюс подземной Украины. www.diveplanet.ru. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |