Ситник Клавдія Володимирівна

Ситник Клавдія Володимирівна
Ситник Клавдія Володимирівна;
Сержант
Загальна інформація
Народження	25 лютого 1986; Зачепилівка, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	1 лютого 2020 (33 роки); Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна
Військова служба
Роки служби	2017—2020
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Бахмутку (з 2017);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ситник.

Кла́вдія Володи́мирівна Си́тник, уроджена Король, (25 лютого 1986(19860225), смт Зачепилівка, Харківська область — 1 лютого 2020, смт Новотошківське, Луганська область) — сержант, старший бойовий медик механізованої роти 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Закінчила Красноградський медичний коледж, де отримала фах фельдшера, практикувалася на швидкій допомозі.^[1] Постійно проживала в Зачепилівці.

В лютому 2017 року, через Зачепилівський військомат, уклала трирічний контракт зі Збройними Силами України. Служила у 54-й бригаді, в жовтні 2019 року, під час тренувань на Яворівському полігоні, перейшла до холодноярців.

Загинула, виконуючи службові обов'язки в районі смт Новотошківське Луганської області, під час доставки медикаментів на позиції ЗСУ для хворого бійця, під час масованого ворожого обстрілу з мінометів, станкових та ручних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї^[2]. Померла на руках у бойових побратимів, які її евакуювали.

Похована 4 лютого 2020 року в рідній Зачепилівці^[3].

В Клавдії залишилась донька Юлія 2008 р.н., батько, мати та сестра з інвалідністю^[4]. Батько та мати Клавдії померли на початку 2022 р., доньку Клавдії та її сестру взяла під опіку її тітка, Людмила^[1].

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджена орденом За мужність III ступеня (посмертно)^[5].

Примітки

↑ ^а ^б УІНП. 1986 – народилася Клавдія Ситник, загибла героїня російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 9 липня 2024.
↑ Несла ліки військовому: побратими розповіли про бойового медика, яка загинула при обстрілі (фото)
↑ На Харківщині прощаються із загиблою на сході військовою
↑ Під час доставки медикаментів на позиції ЗСУ загинула військова з Харківщини
↑ Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[:0-1] а ^б УІНП. 1986 – народилася Клавдія Ситник, загибла героїня російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 9 липня 2024.

[2] Несла ліки військовому: побратими розповіли про бойового медика, яка загинула при обстрілі (фото)

[3] На Харківщині прощаються із загиблою на сході військовою

[4] Під час доставки медикаментів на позиції ЗСУ загинула військова з Харківщини

[5] Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]