Іван Олександрович Ситник
Народився	7 вересня 1927(1927-09-07) с. Росішки, Петропавлівський район, нині Дніпропетровська область, Україна
Помер	9 вересня 2021(2021-09-09) (94 роки)
Країна	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	хірург
Alma mater	Одеський медичний інститут
Заклад	Тернопільський медичний інститут
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	Доктор медичних наук
Відомі учні	Михайло Андрейчин, Ігор Венгер, Світлана Дроговоз, Сергій Климнюк, Леонід Ковальчук, Людмила Гановська-Порохняк
Відомий завдяки:	вчений у галузі мікробіології
У шлюбі з	Віра
Діти	Сергій

Іван Олександрович Ситник (нар. 7 вересня 1927, с. Росішки Петропавлівського району, нині Дніпропетровської області, Україна) — український вчений у галузі мікробіології. Доктор медичних наук (1969), професор (1970). Батько Сергія Ситника.

Народився Іван Ситник на хуторі Росішки в селянській сім'ї. Раннє дитинство позначене голодомором, але завдяки батькові, що був мисливцем, сім'я врятувалася: в степу водилися зайці і за здані в «Союзпушнину» заячі кожушки батькові давали манку, цукор. З 13 років літом працював у колгоспі — нарівні з дорослими чоловіками сідав за косарку.^[1]

На хуторі була тільки чотирирічна школа, а неповна середня — за сім кілометрів у сусідньому селі Лозове. Найулюбленішим шкільним предметом була література, особливо малий Іван любив поезію. Середню школу (із золотою медаллю) закінчував у райцентрі Петропавлівка. Жив у родичів, а в суботу долав уже 22 кілометри, щоб відвідати рідних. Учителі радили вступати на філологічний, але в 9 класі прочитав книгу «Цитадель» Олександра Кроніна і зрозумів, що його покликання — медицина.^[1]

Перші півроку навчання у виші далися нелегко, адже предмети викладали не українською — на лекціях звучала незвична для вуха російська термінологія. Записався також на вечірні курси англійської мови (у школі вивчав німецьку, яку не любив). Навчаючись у великому місті, часто відвідував театр. На останньому курсі обрав спеціалізацію «судова медицина». Одеський медичний інститут закінчив у 1954 році з відзнакою. Після закінчення вишу, випускника-відмінника вчена рада інституту рекомендувала для навчання в аспірантурі на кафедрі мікробіології. Протягом трьох років навчання в аспірантурі першим приходив на кафедру й останнім йшов додому. Кандидатську захистив достроково.^[1]

Від 1957 — в Тернопільському медичному інституті (нині ТДМУ): асистент, доцент, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології (1965—1994), проректор з наукової роботи (1965—1995), від 1995 — професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

З майбутньою дружиною Вірою, яка молодша на три роки, вчилися в одній школі, потім вона вступила в Дніпропетровський інститут іноземних мов. Побралися після отримання дипломів про вищу освіту. Проживали в гуртожитку. Дружині запропонували посаду асистента на кафедрі іноземних мов новоствореного медичного вишу в Тернополі. Відтоді проживають у цьому місті. Син Сергій теж лікар, завідувач кафедри психології експериментального інституту народної освіти в Тернополі. Онук Юрій закінчив Київський європейський інститут фінансів, інформатики і менеджменту, а Іван — ЗОШ № 6.^[1][2]

Сформував і очолив українську школу науковців-медиків «Мікрофлора людини в нормі та патології». Член Європейського товариства з хіміотерапії інфекційних хвороб.

Член редакційних колегій журналів «Інфекційні хвороби», «Мікробіологічний журнал».

Підготував 4 докторів і 26 кандидатів наук, серед яких професори Михайло Андрейчин, Світлана Дроговоз, Сергій Климнюк, Ігор Венгер, Людмила Гановська-Порохняк. Серед колишніх учнів Івана Ситника і довголітній ректор ТДМУ Леонід Ковальчук.

Автор і співавтор понад 200 наукових робіт, підручників, посібників; 5 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.

• I. О. Ситник, С. I. Климнюк, М. С. Творко. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, для вищих медичних навчальних закладів I—II рівнів акредитації (1999);
• I. О. Ситник, С. I. Климнюк, М. С. Творко. Мікробіологія, вірусологія, імунологія (видання 2-е, без змін), для вищих медичних навчальних закладів I—II рівнів акредитації (2009);
• С. I. Климнюк, I. О. Ситник, М. С. Творко, В. П. Широбоков. Практична мікробіологія, навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації (2004);

• Почесна грамота ВР УРСР (1979).

• Андрейчин М., Климнюк С., Ковальков Ю. Ситник Іван Олександрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 260. — ISBN 978-966-528-279-2.

• Буська О. А душа зосталась молодою / Оксана Буска // Медична академія. — 2007. — № 17 (14 вер.). — С. 4.
• Славний ювілей професора Ситника Івана Олександровича // Інфекційні хвороби. — 2012.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.