| Юрій Сирота Юрій Юрійович Сирота | ||
|---|---|---|
 Лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 2 лютого 1990 Умань | |
| Смерть | 26 лютого 2022 (32 роки) Київ, проспект Перемоги, біля станції метро «Берестейська» | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | Військова частина А0139 | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Ю́рій Ю́рійович Сирота́ (1990-2022) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
1990 р.н, уродженець Черкаської області. Лейтенант, заступник командира з морально-психологічного забезпечення роти охорони батальйону охорони військової частини.[1]
Загинув 26 лютого 2022 року внаслідок дружнього вогню на проспекті Перемоги в Києві[2].
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки
- ↑ Двоє бійців з Черкащини загинули у боротьбі з російськими окупантами. Прочерк. 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- ↑ По своїх. Як “дружній вогонь” вбиває військових і чи є в цьому винні. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
Посилання
- По своїх. Як "дружній вогонь" вбиває військових і чи є в цьому винні / Михайло Кригель, Соня Лукашова // Українська правда. — 2023. — 4 травня.
Джерела
- Указ Президента України від 8 березня 2022 року № 117/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Пливе кача
|
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |