| село Синевир | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Закарпатська область | ||||
| Район | Хустський район | ||||
| Тер. громада | Синевирська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA21120230010059829 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | XV століття | ||||
| Населення | 4805 | ||||
| Поштовий індекс | 90041 | ||||
| Телефонний код | +380 3146 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°29′48″ пн. ш. 23°36′52″ сх. д. / 48.49667° пн. ш. 23.61444° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
659 м | ||||
| Водойми | р. Теребля, р. Озерянка, струмок Фульївець | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с. Синевир, 1066, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90041 | ||||
| Сільський голова | Куруц Микола Михайлович | ||||
| Карта | |||||
  Синевир | |||||
 Синевир | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Синеви́р — село в Україні, центр Синевирської громади Хустського району Закарпатської області. Населення — 4805 осіб.
Географія
Село Синевир оточують гори центральних лісистих Карпат (масив Привододільні Горгани).
На північно-східній околиці присілку села струмок Фульївець впадає у річку Озерянку.
На північ від села розташовані водоспади — Кам'янецький та Шипун.
Історія
Згідно з документами, село разом з лісами, розташованими навколо нього, було володінням спадкоємців Карніша і Крічфолуші. Серед землевласників згадуються і Бернат Ласко, Кун Петер, Тегза та інші. В їхні володіння входили луки, пасовиська, полонини, ліси. Згідно з письмовими джерелами 1851 р. лісові багатства села складалися з прекрасного смерекового лісу.
На початку XIX ст. почалося хижацьке винищення лісів, посилилася експлуатація верховинців — лісорубів. Торгівля лісом приносила великі прибутки. В лісовому господарстві було зайнято понад половини жителів села. Праця лісорубів та бокорашів була тяжкою і небезпечною, вимагала великих затрат фізичної сили, вміння та героїзму.
З 1843 р. селище мало власну символіку: печатку з зображенням чотирьох дерев, перед якими стоїть лісоруб з сокирою.
27 травня 2016 року в Синевирі відкрито пам'ятну дошку Сергію Цімботі.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4532 особи, з яких 2151 чоловік та 2381 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4802 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,90 % |
| російська | 0,08 % |
Пам'ятки
Музей лісу і сплаву
У червні 2010 року розпочав роботу відновлений Музей лісу і сплаву (розташований біля північно-східної околиці села). У ньому можна ознайомитись з макетами вузлів, споруд і пристосувань усього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-бокорів, а також побачити інші експонати музею лісосплаву, котрий був зруйнований повінню 1998 року. Неподалік від музею розташоване високогірне озеро Озірце.
Природничі пам'ятки
В околицях села розташований іхтіологічний заказник місцевого значення Кантина.
Присілки
Береги
Об'єднане з селом Синевир рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967.
Згадки: 1892 — Berchi, 1898 — Berchi, 1902 — Berchi, 1944 — Berehi, Береги, 1983 — Береги.
Хащовата
Згадки: 1892 — Chascsováti (Hnt.), 1898 — Chastyováti (Hnt.), 1902 — Hascsovata (Hnt.).
Чорна Ріка
Згадки: 1892 — Csornorika (Hnt.), 1898 — Csornarika (Hnt.), 1902 — Csornarika (Hnt.).
Маркушовець
Згадки: 1892 — Markuszovecz, 1898 — Markuszovecz, 1902 — Markusovec, 1905 — Markusovecz .
Вагаш
Згадки: 1888 — Vágás, 1892 — Vágás, 1898 — Vágás, 1902 — Vágás, 1905 — Vágás, 1944 — Vágás, Вагашъ.
Товчка
Згадки: 1780-1 — Tocska, 1789 — Tocska, 1805 — Toucska, 1808 — Tócska, 1828 — Tocska, Tocska, 1892 — Szinevér-Tocska, 1898 — Tocska, 1907 — Tócska, 1913 — Tócska, 1925 — Točka, 1930 — Toučka, 1944 — Tócska, Товчка.
Релігія
Сучасні церкви села:
- Церква Успіння пресвятої Богородиці 1905 року;
- Церква Преображення Господнього 1930-х років.
Цікаві факти
В селі Синевир описуються події з роману «Хлопці з Бобрової річки» Ярослава Фоглара.
Співпраця
Відомі люди
У поселенні народились:
- Цімбота Сергій Михайлович (1985—2015) — учасник російсько-української війни;
- Фічора Іван Васильович (нар. 1939) — український педагог;
- Чаба Нодь (нар. 1906) — інженер-механік та електрик, письменник з економіки і техніки. З 1950 року був науковим співробітником Енергетичного інституту Румунської академії наук.
Галерея
Див. також
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Синевирська громада розвиває співпрацю з італійським муніципалітетом Полліна за підтримки U-LEAD. decentralization.gov.ua. Процитовано 26 травня 2023.
Посилання
- Офіційний сайт Синевирської сільської ради [Архівовано 23 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Синеви́р [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Синеви́р на туристичному сайті [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
