Сильна двоїстість — випадок у математичній оптимізації, коли пряма і двоїсті цільові значення рівні. Існує подібний випадок, слабка двоїстість, коли пряма задача має оптимальне значення не менше за двоїсту, тобто, розрив двоїстості більший або рівний нулю.
Пряма задача
|
Двоїста задача
|
максимізувати
|
|
мінімізувати
|
|
за умов
|
|
за умов
|
|
Теорема про сильну двоїстість: Якщо пряма і двоїсті задачі розв'язні, тоді оптимальні точки
задовольняють
.
Доведення: Розглянемо таке рівняння
![{\displaystyle {\begin{bmatrix}A&0\\-c^{T}&b^{T}\\0&A^{T}\\0&-A^{T}\\0&-I\end{bmatrix}}{\begin{bmatrix}x\\y\end{bmatrix}}\leq {\begin{bmatrix}b\\0\\c\\-c\\0\end{bmatrix}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/dd8380042123983be8a12d0782f6636ab00682e8)
Якщо існують
, що задовольняють цьому рівнянню, тоді
, отже
допустимий розв'язок,
і
, отже
також допустимий розв'язок. Тоді оскільки
та за принцип слабкої двоїстості маємо, що
і на цьому доведення закінчено. Інакше, згідно з наслідком леми Фаркаша, існує вектор
, що задовольняє
і ![{\displaystyle {\begin{bmatrix}y^{T}&\lambda &x_{p}^{T}&x_{m}^{T}&w^{T}\end{bmatrix}}{\begin{bmatrix}b\\0\\c\\-c\\0\end{bmatrix}}<0}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/ae3bef600bd732f074b021f4badc41b48e052525)
З цього маємо таке
і ![{\displaystyle y\geq 0}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/130e8795bc869a5b823133c5a0972693605c00bd)
, тобто ![{\displaystyle A(x_{p}-x_{m})\leq \lambda b}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/efd68f87fdbb2f7667bf5df864f3a22d49bd8fbd)
![{\displaystyle y^{T}b<c^{T}(x_{p}-x_{m})}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/07d02876a3c864f35134d5dca740bd3de7419ee5)
Якщо
, тоді можна помножити вектор
на
і вважати, що
. Однак, тоді пункти 1 і 2 показують, що
і
допустимі для прямої і двоїстої задач відповідно, а пункт 3 суперечить слабкій двоїстості.
Інакше, якщо
, то з пункту 3 випливає, що або
, або
. У першому випадку двоїста програма необмежена, що суперечить розв'язності прямої. Це можна побачити так: припустимо, що
— допустимий розв'язок двоїстої програми, оберемо довільне
і розглянемо
. Ця сума також є допустимим розв'язком двоїстої програми, оскільки
і
і можна зробити
як завгодно великим вибравши відповідне
. Якщо
, то аналогічні доводи показують, що пряма задача необмежена, що також дає суперечність.