Сент-Етьєнн-де-Мер-Морт Saint-Étienne-de-Mer-Morte | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Пеї-де-ла-Луар |
Департамент | Атлантична Луара |
Округ | Нант |
Кантон | Машкуль |
Код INSEE | 44157 |
Поштові індекси | 44270 |
Координати | 46°55′50″ пн. ш. 1°44′29″ зх. д.H G O |
Висота | 9 - 47 м.н.р.м. |
Площа | 27,33 км² |
Населення | 1742 (01.01.2021[1]) |
Густота | 63,74 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
Manuella Pelletier-Sorin 2020-2026 |
Офіційна сторінка | |
Сент-Етьє́нн-де-Мер-Морт (фр. Saint-Étienne-de-Mer-Morte) — муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Атлантична Луара. Населення — 1742 особи (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 380 км на південний захід від Парижа, 35 км на південний захід від Нанта.
Демографія
Динаміка населення (INSEE[3] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 602 | 103 | 70 | 157 | 181 | 87 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 622 | 123 | 66 | 156 | 120 | 137 | 20 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Економіка
2010 року серед 913 осіб працездатного віку (15—64 років) 736 були активними, 177 — неактивними (показник активності 80,6%, у 1999 році було 70,1%). З 736 активних мешканців працювало 676 осіб (361 чоловік та 315 жінок), безробітними було 60 (29 чоловіків та 31 жінка). Серед 177 неактивних 42 особи були учнями чи студентами, 88 — пенсіонерами, 47 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році у муніципалітеті числилось 602 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 1544,5 особи, медіана доходів виносила 15 287 євро на одного особоспоживача[6].
Сусідні муніципалітети
Поль | Ла-Марн | Ла-Лімузіньєр | ||
Ла-Гарнаш (Вандея) |
Пн | Коркуе-сюр-Лонь | ||
Зх Сент-Етьєнн-де-Мер-Морт Сх | ||||
Пд | ||||
Фруафон (Вандея) |
Тувуа |
Галерея зображень
Посилання
Див. також
Примітки
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Saint-Étienne-de-Mer-Morte sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |