Северин Кжеменєвський | |
---|---|
![]() | |
Народився | 4 січня 1871[1] ![]() Ковеси, Ґміна Беляни, Соколівський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща ![]() |
Помер | 24 квітня 1945[1] (74 роки) ![]() Краків, Республіка Польща ![]() |
Поховання | Раковицький цвинтар ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | ботанік ![]() |
Заклад | Ягеллонський університет ![]() |
Науковий ступінь | професор |
Членство | Польське наукове товариство у Львові Варшавське наукове товариство ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Северин Юзеф Кжеменевський (пол. Seweryn Krzemieniewski; 4 січня 1871, Ковеси — 24 квітня 1945, Краків) — польський ботанік, професор і ректор Львівського університету (1931—1932).
Життєпис
Закінчив гімназію в Сєдльцях (1890). Спочатку навчався на медичному факультеті Імператорського Варшавського університету (1892—1894), але перейшов на природничі науки. У 1895 році перевівся до Ягеллонського університету, де закінчив навчання у 1898 році й став демонстратором на кафедрі фізіології рослин. У 1900—1902 роках працював асистентом кафедри ботаніки у Сільськогосподарській академії в Дублянах. У 1902 році повернувся до Ягеллонського університету, де став асистентом кафедри фізіології рослин під керівництвом Еміля Годлевського (старшого). У 1905 році здобув ступінь доктора, а через чотири роки захистив габілітацію. Проходив також спеціалізовані стажування в Делфті та Лейпцигу.
З 1931 року був членом-кореспондентом, а з 1938 року — дійсним членом Польської академії знань. Від 1903 року співпрацював із Фізіографічною комісією Академії наук (з 1919 року — Польська академія наук)[2].
У 1909—1919 роках був професором ботаніки Сільськогосподарської академії в Дублянах. З 1911 року керував Ботанічно-сільськогосподарською дослідною станцією у Львові. У 1919 році став професором Львівського університету. У 1923—1924 роках обіймав посаду декана факультету математики та природничих наук, а у 1931—1932 роках був ректором Університету Яна Казимира у Львові[3]. З 1926 до 1939 року його асистентом був Валеріан Бентковський[4].
Під час радянської окупації Львова (1939—1941) продовжував наукову діяльність. У серпні 1940 року був гостем Всесоюзного комітету з науки СРСР у Москві[5].
У 1941 році працював годувальником здорових вошей в Інституті досліджень плямистого тифу та вірусів професора Рудольфа Вайгля у Львові, що дозволило йому, як і іншим співробітникам, уникнути німецьких репресій. У 1944 році оселився в Кракові. Працював в Інституті Одо Буйвіда і незадовго до смерті почав читати лекції з анатомії та фізіології рослин у Ягеллонському університеті.
Був активним учасником Польської ради охорони природи, належав до Чехословацької академії праці, Наукового товариства у Львові, а з 1934 року — до Наукового товариства у Варшаві. З 1937 року був президентом Польського ботанічного товариства. Ініціював створення заповідника степової флори в Кривчицях біля Львова. 11 листопада 1937 року нагороджений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі[6][7].
Автор близько 70 наукових праць з фізіології, мікробіології, сільського господарства, історії ботаніки та охорони природи. Займався питаннями підвищення врожайності лук і пасовищ у Карпатах і Татрах.
Помер у Кракові, похований на Раковицькому кладовищі (квартал XIVA-схід-28)[8].
Дружиною Северина Кшеменевського з 1899 року була Гелена Юзефа з Хойновських — ботанік, мікробіолог, його багаторічна співробітниця, після Другої світової війни професор Вроцлавського університету.
Примітки
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Piotr Köhler. Botanika w Towarzystwie Naukowym Krakowskim, Akademii Umiejętności i Polskiej Akademii Umiejętności (1815–1952). — Kraków 2002.
- ↑ Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918–1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. — S. 25
- ↑ Wanda Marciniak. Bętkowski Walerian mgr // Sylwetki polskich dydaktyków i nauczycieli biologii. — Kielce: Perpetuum Mobile na zlecenie Uniwersytetu Jana Kochanowskiego w Kielcach, 2014. — S. 18.
- ↑ [Dzieje najnowsze: Tom 14, PAN, 1983]
- ↑ Odznaczenia w dniu Święta Niepodległości // Gazeta Lwowska, nr 258 z 13 listopada 1937. — S. 3.
- ↑ M.P. 1937 nr 260 poz. 410. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Jan Wiktor Tkaczyński (red.). Pro Memoria III. Profesorowie Uniwersytetu Jagiellońskiego spoczywający na cmentarzach Krakowa 1803–2017. — Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2018. — S. 150
Джерела
- Słownik biologów polskich (pod red. Stanisława Feliksiaka), Państwowe Wydawnictwo Naukowe. — Warszawa 1987.
Посилання
- Праці Северина Кжеменєвського на сервісі Polona.pl
- Seweryn Krzemieniewski, Internetowy Polski Słownik Biograficzny [доступ 30.01.2025].