 | |
| Огороджувальні моли Севастопольської бухти | |
 | |
| Карта Севастопольських бухт | |
| 44°37′10″ пн. ш. 33°32′24″ сх. д. / 44.61944° пн. ш. 33.54000° сх. д. | |
| Частина від | Чорне море  |
|---|---|
| Море | Чорне море |
| Прибережні країни |  Україна |
| Регіон | Севастополь |
| Солоність | 18 ‰ |
| Міста та поселення | Севастополь |
| ідентифікатори і посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑3030976 ·R (Севастополь) |
  Севастопольські бухти Севастопольські бухти (Україна) | |
 | |
 Севастопольські бухти у Вікісховищі | |
Севасто́польські бу́хти (крим. Aqyar körfezlerni) — бухти і бухточки, розташовані між мисом Лукул на півночі і мисом Сарич на півдні, що є у складі території, підпорядкованій Севастопольській міській раді. Севастопольські бухти вважають найкращими бухтами світу.[1] Наразі частина бухт використовується для судноплавства, частина в рекреаційних цілях.
Серед Севастопольських бухт виділяють власне Севастопольську бухту, до складу якої входять ряд менших бухт, а також ряд менших бухт, розташованих за межами південного і північного загороджувальних молів.
Севастопольська бухта
Найбільша з севастопольських бухт. Розташована на схід від лінії між південним і північним загороджувальними молами. Інші її назви — Ктенус, Ктенунт, Каламіта-лиман, Корсуньський Сиваш, Ахтіарська, Велика, Великий рейд, Севастопольський рейд, Головний рейд, Херсонеський лиман.
До побудови загороджувальних південного і північного молів в 1980-ті у Севастопольську бухту не включали Мартинову бухту, яка була тоді зовнішньою. До Севастопольської бухти включали всі бухти на схід від лінії між Костянтинівським і Олександрівським мисами.
Уся місцевість в цьому районі розрізана долинами річки Чорної, а також її чисельних південних приток.[1] Північний берег також порізаний кількома дрібними бухтами, меншими ніж Севастопольський рейд.
Бухти Севастопольського рейду
- Костянтинівська бухта
- Бухта Матюшенка
- Михайлівська бухта
- Старопівнічна бухта
- Північна бухта
- Інженерна бухта
- Докова бухта, або Бухта Панайотова
- Бухта Голландія
- Сухарна бухта¹
- Маячна бухта¹
- Графська бухта, або Бухта Нафтова гавань¹
- Кілен-бухта
- Аполлонова бухта
- Корабельна бухта
- Південна бухта
- Артилерійська бухта
- Кришталева бухта
- Олександрівська бухта
- Мартинова бухта
- Інкерманська бухта¹
¹з 7.09.2023 передані до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.[2][3][4]
Бухти за межами Севастопольського рейду
Крім власне Севастопольської до Севастопольських відносяться усі акваторії в межах Севастопольської міськради, але знаходяться за межами основної Севастопольської бухти. А саме:
¹з 7.09.2023 передані до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.[2][3][4]
Подеколи до Севастопольських бухт відносять також окремі (переважно дрібні) бухти відкритого моря між мисами Херсонес і Сарич, а саме Блакитну, Золоту, Олександри, Мармурову, Єршина, Ласпі, Батилиман.
Посилання
- ↑ а б Зенкович В.П. Берега Черного и Азовского море. - М.: Географгиз, 1958. - 374 с.
- ↑ а б Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020.
- ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
Література
- Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. М.: Международные отношения, 2006. — с. 459–460, 462. ISBN 5-7133-1273-9
