| Свято-Іоанно Богословська церква | |
|---|---|
.jpg) | |
| 46°49′48.936″ пн. ш. 30°34′56.352″ сх. д. / 46.83026000° пн. ш. 30.58232000° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Іванівська селищна громада  |
| Конфесія | Українська православна церква (Московський патріархат) |
| Єпископство | Балтська єпархія |
| Тип | церква і пам’ятка |
| Тип будівлі | церква |
| Дата заснування | 1800 |
| Початок будівництва | 1800 |
| Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення |
| Адреса | Україна, Одеська область, Березівський район, Северинівка |
  Свято-Іоанно Богословська церква Свято-Іоанно Богословська церква (Україна)  Свято-Іоанно Богословська церква Свято-Іоанно Богословська церква (Одеська область) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Свято-Іоанно Богословська церква — православна церква, розташована недалеко від автобусної зупинки в селі Северинівка Березівського району Одеської області. Пам'ятка архітектури місцевого значення, об'єкт культурної спадщини України.
Історія
З 1800 році ці землі перебували у власності графа Северина Потоцького, представника бічної гілки знаменитої династії польських магнатів. За порівняно короткий термін село стає великим квітучим населеним пунктом. Будівництво церкви почалося в 1800 році. Як зазначено на охоронній табличці, будівництво церкви було завершено у 1806 році. Однак, в праці «Історико-хронологічні описи церков єпархії Херсонської та Таврійської» дата спорудження цієї церкви — 1805 рік.[1] Натомість у документах Херсонської духовної консисторії збережено дещо інші часові рамки побудови храму, а саме від 05 грудня 1800 року до 17 липня 1803 року (Фонд 37, опис 1, № 625).[2]
Близько кілометра від православної церкви — руїни костелу Святого Северина, спорудженого за рахунок Северина Потоцького в 1800 році, в 1801-му був освячений єпископом М. Сераковським.[3]
Збереглися відомості, що неподалік від костелу знаходилася синагога. На місці синагоги і зовсім залишився пустир. Зі слів місцевих мешканців її стіни розібрали пару десятків років тому. За даними перепису, в Северинівці проживало 234 людини юдейського віросповідання, так що будівля синагоги виявляється цілком доречною.[4] Місцеві мешканці розповідають, що раніше в селі була ще й мечеть, але документи її існування не підтверджують.
Опис
Церква зведена в класичному стилі. У церкві є багато старовинних ікон, у тому числі ікона Божої Матері «Касперівська». В жовтні 2012 поруч з церквою відбулося урочисте відкриття пам'ятника Северину Потоцькому[5]. На території церкви є старовинні поховання, а також поховання часів Другої Світової війни. Вхідна арка церкви після реставрації розписана фресками.
Галерея
Примітки
- ↑ Историко-хронологические описания церквей епархии Херсонской и Таврической, Одеса, 1848
- ↑ Опис 1, Фонд 37, Херсонська духовна консисторія. archive.odessa.gov.ua (рос.) . Державний архів Одеської області. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 грудня 2017 року. [Архівовано 2021-09-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Сборник Херсонского земства, № 3, 1882
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 березня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
Джерела
- Историко-хронологические описания церквей епархии Херсонской и Таврической, Одеса, 1848
- Державний архів Одеської області, Фонд 37, опис 1 [1] [Архівовано 9 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Сборник Херсонского земства, № 3, 1882
- Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. К, 1969
- http://ukrainaincognita.com/odeska-oblast/ivanivskyi-raion/zabytaya-severynovka [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.048.ua/news/555355 [Архівовано 16 червня 2014 у Wayback Machine.]
- http://ivanivka-rada.odessa.gov.ua/index.php/2011-06-16-08-31-00/995-pamyatni-znak-danina-pamyati-vid-nashchadkiv [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
