Святослав Шевчук | |||
Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ | |||
| |||
---|---|---|---|
з 27 березня 2011 | |||
Обрання: | 23 березня 2011 | ||
Інтронізація: | 27 березня 2011 | ||
Попередник: | Любомир Гузар | ||
| |||
10 квітня 2010 — 25 березня 2011 | |||
Попередник: | єпископ Михайло Микицей (як єпархіальний єпископ) | ||
Наступник: | Даниїл Козлинський | ||
| |||
14 січня 2009 — 25 березня 2011 | |||
| |||
14 січня 2009 — 25 березня 2011 | |||
Попередник: | єпископ Ласло Біро | ||
Народження: | 5 травня 1970 (54 роки) Стрий, Львівська область, нині Україна | ||
Батько: | Юрій Іванович | ||
Мати: | Віра Василівна | ||
Прийняття священичого сану: | 26 червня 1994 | ||
Єпископська хіротонія: | 7 квітня 2009 | ||
Нагороди: |
| ||
Блаженніший Святосла́в (Шевчу́к) (Шевчук Святослав Юрійович; нар. 5 травня 1970, Стрий, Львівська область) — Отець і Глава[прим. 1] Української греко-католицької церкви.[3] З 27 березня 2011 року — Верховний архієпископ Києво-Галицький,[4] Митрополит Київський,[5] З 2019 року — Почесний громадянин Львова[6].
Життєпис
Народився в християнській родині 5 травня 1970 року в Стрию, Львівська область. У період підпільної діяльності УГКЦ греко-католицькі священники служили Божественну літургію в родинному домі Шевчуків.[7]
Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі. Водночас у 1983–1989 роках — в підпільній греко-католицькій духовній семінарії. Відбув військову строкову службу в Радянській армії. У 1991–1992 роках навчався в Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992–1994 роках — у Львівській духовній семінарії Святого Духа.[8][9]
Піддияконські свячення отримав з рук владики Юліана Вороновського. Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель — владика Филимон Курчаба), священничі — 26 червня 1994 року (святитель — Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський).
У 1994–1999 роках навчався у Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов'я візантійської богословської традиції. Під час навчання в Римі надавав душпастирську опіку українцям греко-католикам в Афінах.
У 1999–2000 роках — префект Львівської духовної семінарії Святого Духа. У 2000–2007 роках — віцеректор цієї ж семінарії.
З 2001 — віцедекан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).
2002—2005 — голова секретаріату та особистий секретар Любомира Гузара, керівник Патріаршої курії у Львові.
З червня 2007 року — ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа.
Єпископство
14 січня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив Святослава Шевчука єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra Galbae.
Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року в соборі святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира Гузара, був Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк, Архієпископ Львівський, а співсвятителями — Владика Михаїл Микицей, правлячий єпископ єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліан Вороновський, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.
10 квітня 2010 року призначений апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, яка стала вакантною після зречення з уряду попереднього єпархіального єпископа Михаїла Микицея.
Знання мов
Окрім рідної української, вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою, та старослов'янською мовами[10].
Глава Церкви
23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI.[11]
Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві[12].
2 червня 2011 року було ухвалено катехизм «Христос — наша Пасха», офіційний текст віровчення Української греко-католицької церкви. Офіційне представлення катехизму відбулось у Львівській духовній семінарії 24 червня 2011 року за участі Блаженнійшого Святослава[13].
2012 року став членом ордену Лицарі Колумба.
18 серпня 2013 року, з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі освятив новий кафедральний храм УГКЦ у Києві, Патріарший собор Воскресіння Христового. На прощу з нагоди освячення собору прибули понад 20 тисяч прочан (за іншими даними від 30 до 50 тисяч) та понад 700 священників[14][15].
Позиція щодо Майдану та війни
Під час Революції гідності 2013–14 років підтримав протестувальників та виступив за оновлення влади.[16] Згодом неодноразово відзначав велике значення події в історії країни та наголошував на важливості жертви Небесної сотні й гідного її вшанування.[17]
З початком російсько-української війни наприкінці лютого 2014 року, Глава УГКЦ був одним з тих релігійних лідерів, які рішуче та відкрито виступили із засудженням російської агресії та стали на підтримку визвольної боротьби українського народу.
Після повномасштабного вторгнення Росії Глава УГКЦ разом з більшістю українських релігійних лідерів закликав до боротьби проти агресора.[18]
10 квітня 2023-го року блаженніший митрополит України Святослав Шевчук заявив, що українці здатні вистояти проти російської агресії у скрутний час та перекнати світ надати їй більше підтримки [19].
10 січня 2024 р. папа Римський Франциск у листі до Святослава Шевчука висловив йому щирі співчуття народові України та висловив йому свою близкість до багатостраждальної України [20].
Блаженніший митрополит Святослав Шевчук заявив, що Російська Федерація живе ідеологією, баченням себе і своєї території з тих часів [21].
Позиція щодо ПЦУ
Спочатку єдиною канонічною церквою в Україні вважав УПЦ МП, але потім підтримав надання об'єднаним православним церквам Томосу про автокефалію[22][23]. А вже 22 грудня 2021 року Святослав Шевчук заявив, що УГКЦ прагне обєднатись з ПЦУ, але у майбутньому. За словами Шевчука, він за те, щоб «християни були єдиними»[24]. У той же час, Шевчук додав, що жодних таємних переговорів про це не ведеться, все прозоро та відкрито[25].
19 грудня 2019 р. Блаженніший митрополит УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що ніякого конфлікту між ПЦУ та УГКЦ неамає, і, додав, ніколи не голосуйте «Проти» [26].
25 грудня 2022 року відбулася зустріч між головою УГКЦ та ПЦУ. Вони обговорили реформу церковного календаря, яке щораз гостріше постає перед Великоднем та Різдвом. Вони зустрілися в Митрополичому домі, що на території Михайлівського золотоверхого собору[27].
Пандемія коронавірусної хвороби 2019
З початком пандемії коррнавірусної хвороби 2019 (COVID-19) Шевчук закликав вірян УГКЦ дотримуватися правил безпеки та висловив готовність за потреби розгорнути у храмах польові шпиталі. Митрополит закликав людей молитися вдома та дивитися онлайн-трансляцію, не торкатися та не цілувати ікон[28].
Відносини з Ватиканом
10 листопада 2022 року митрополит Шевчук зустрівся з Папою Бенедиктом XVI. Під час зустрічі Шевчук заявив, що війна в Україні має ідеологічний і колоніальний характер, порівняв Росію з нацистським режимом[29]. 7 грудня Шевчук зустрівся у Ватикані з Папою Франциском та подарував йому фрагмент російської міни, після слів Папи про гуманізм Росії. Також, Блаженніший Святослав представив Папі пасторальний план УГКЦ до 2030 року, головним завданням якого є допомога біженцям та зцілення ран війни[30]. Під час інтерв'ю в січні 2023 року назвав 2022 рік у відносинах з Ватиканом роком великих непорозумінь. У той же час, Шевчук сказав, що протягом року він був у постійному контакті з Папою[31].
Календарна реформа
6 лютого 2023 року Шевчук повідомив, що Архієрейський собор вирішив з 1 вересня перейти на новий календар святкування. Зокрема, Різдво Христове УГКЦ святкуватиме 25 грудня, Богоявлення — 6 січня, Благовіщення Пресвятової Богородиці — 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня, Святого Миколая — 6 грудня[32].
Рівень підтримки
Станом на лютий 2019 року соцопитування Центру Разумкова показувало, що голові УГКЦ довіряли 36 % і не довіряли 12,5 % опитаних[33].
Громадська діяльність
Входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона»[34]
Родина
Батько — Юрій Іванович Шевчук (1945—2022). Помер 5 грудня 2022 року в лікарні Сумма міста Акрон у США. Родом із селища Брошнів-Осада на Івано-Франківщині. Був державним службовцем, працював на залізниці. Його родина була дуже активною під час переслідування УГКЦ радянським режимом. 20 травня 2023 відбулося перепоховання Юрія Івановича Шевчука в Україні[35].
Мати — Віра Василівна Шевчук (нар. 1948-12.04.2021) — з 1966 року викладала в музичній школі Стрия Львівської області.
Молодший брат — Всеволод Юрійович Шевчук (нар. 1981) — закінчив Стенфордську духовну семінарію, потім — університет у Вашингтоні. Дружина — Галина. 12 березня 2011 року був висвячений у сан священника.
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України[36].
- Орден Святого Пантелеймона (27 липня 2024) — за самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров'я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором [37]
Галерея
-
Блаженніший Святослав Шевчук у Польському Сенаті
-
Блаженніший Святослав (Шевчук) на Книжковому Арсеналі 2021
-
Блаженніший Святослав (Шевчук) та Бея Кльойтерс-Альберс на церемонії вручення ордену Святого Пантелеймона 2024
Див. також
Ця стаття стосується теми |
Українська греко-католицька церква |
---|
Структура |
Верховний Архієпископ – Святослав (Шевчук) |
Синод УГКЦ |
Патріарший собор Воскресіння Христового |
Богослов'я |
Катехизм «Христос — наша Пасха» |
Законодавство |
Кодекс Канонів Східних Церков |
Історія |
Предстоятелі · Єпископи |
Берестейська унія |
УГКЦ в СРСР · УГКЦ у 1980-1990-х |
Андрей Шептицький · Йосиф Сліпий |
- Українська греко-католицька церква
- Верховний архієпископ
- Вибори Верховного Архієпископа Києво-Галицького 2011
- Предстоятелі УГКЦ: Андрей (Шептицький), Йосип Сліпий, Любомир Гузар
- Христос — наша Пасха (катехизм)
- Об'єднавчий собор українських православних церков
- Український католицький університет
- Львівська духовна семінарія Святого Духа
Зауваги
Джерела та примітки
- ↑ Предстоятель УГКЦ призначив нового керівника Патріаршого паломницького центру УГКЦ. synod.ugcc.ua. 30 березня 2021
- ↑ Глава УГКЦ про нове бачення Церкви: «Ми мусимо зійти зі своїх п’єдесталів і обмити людські рани». ugcc.tv. 28.03.2021
- ↑ Синод УГКЦ: Голова Синоду — Отець і Глава УГКЦ. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Київ як столиця Київської унійної митрополії. news.ugcc.ua. 8 серпня 2013
- ↑ «Є окреме розпорядження щодо боротьби з гріхом корупції», — Блаженніший Святослав. ugcc.ua. 2017
- ↑ «Нехай милосердний Господь благословляє нас, об’єднує, щоб ми будували сильну, європейську Україну», — Високопреосвященний Макарій — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ Блаженніший Святослав Шевчук. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ Тернопільська обласна державна адміністрація - Новини. oda.gov.te.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ Сьогодні День народження Патріарха УГКЦ Святослава. ugcc.dn.ua. Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ Вайгель, Джордж (14 листопада, 2014). "Мова йде не тільки про нас, але і про вас", - Глава УГКЦ про боротьбу України за свободу. http://news.ugcc.ua/ (Українською) . Інформаційний Ресурс Української Греко-католицької Церкви. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 26.04.2016.
- ↑ Повідомлення Ватиканського радіо[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ докладніше — Уведення на престол Глави УГКЦ очолили 350 священиків
- ↑ 24 червня 2011 року у Львові УГКЦ представила новий катехизм // www.ugcc.org.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 11 жовтня 2011.
- ↑ Блаженніший Святослав освятив Патріарший собор Воскресіння Христового. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 18 липня 2022.
- ↑ Як посвячували головний собор УГКЦ у Києві [Архівовано 2013-08-22 у Wayback Machine.] // газета «Експрес». — 2013. — 19 серпня.
- ↑ Те, що відбувається сьогодні, — уже не просто Євромайдан, а революція гідності", — Глава УГКЦ [Архівовано 2022-05-15 у Wayback Machine.]. news.ugcc.ua. 26 січня 2014
- ↑ Глава УГКЦ: «Революція гідності стала поворотним моментом у відкритті гідності громадянина України». synod.ugcc.ua. 21 листопада 2020
- ↑ 52 роки тому народився глава УГКЦ, Блаженніший Святослав (Шевчук). lviv.media 5 травня 2022
- ↑ Глава УГКЦ відреагував на слова Папи Римського про «підняття білого прапора»
- ↑ «Через Вас хочу висловити мою близькість до багатостраждальної України», — Папа Франциск у листі до Глави УГКЦ
- ↑ https://www.pravda.com.ua/articles/2023/01/19/7385485/
- ↑ Єдиною канонічною Православною Церквою в Україні глава УГКЦ визнає УПЦ МП
- ↑ Глава УГКЦ Святослав привітав православних християн з отриманням томосу
- ↑ «Очевидно, ми хочемо, щоб усі християни були єдині», — Блаженнійший Святослав Шевчук розповів про план об'єднання ПЦУ та УГКЦ
- ↑ Жодних таємних переговорів про об'єднання ПЦУ і УГКЦ немає, Патріарх Святослав
- ↑ https://vybory.pravda.com/articles/2019/03/22/7149920/
- ↑ Глави УГКЦ і ПЦУ вирішили створити спільну групу для реформи церковного календаря
- ↑ Коронавірус: УГКЦ закликає не цілувати ікон і обмежити походи до церкви
- ↑ [https://credo.pro/2022/11/333166 Бенедикт XVI зустрівся з Главою УГКЦ Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/11/333166]
- ↑ Глава УГКЦ зустрівся з Папою Римським і подарував фрагмент російської міни
- ↑ Інтерв'ю з владикою. Глава УГКЦ Святослав — про московську церкву, розмови з Папою Римським та перехід на новий календар свят
- ↑ УГКЦ переходить на новий календар. У ПЦУ очікують позитивного рішення Собору у травні
- ↑ Церковні ієрархи: кому найбільше довіряють українці
- ↑ Поважна рада. Орден Святого Пантелеймона. Процитовано 17 квітня 2024.
- ↑ НА ЛЬВІВЩИНІ ПЕРЕПОХОВАЮТЬ БАТЬКА БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ЮРІЯ ШЕВЧУКА.
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Рішення Поважної Ради від 27 липня 2024. 27 липня 2024. Архів оригіналу за 31 липня 2024.
Посилання
- Біографія на сайті УГКЦ
- Біографія на сайті Київської Архиєпархії УГКЦ
- Короткі біографічні дані на Catholic-hierarchy.org(англ.)
- Офіційний комунікат Виборчого Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
- Антін Борковський. УГКЦ: камо грядеши чи quo vadis // Україна молода. — 2011. — 29 берез.
- M. Chiara Biagioni. Ukraine. Appeal by His Beatitude Sviatoslav: «Put down the weapons. Everything is lost through war» // Agenzia SIR (англ.)
- Vatican News: Ucraina, Shevchuk: testimoniare con coraggio la luce del Natale, 23 dicembre 2020 (італ.)
- Crux: Elise Ann Allen. Ukraine archbishop offers church property for hospitals amid virus spread (англ.)
- acistampa.com: Shevchuk, la Chiesa Greco Cattolica Ucraina come Chiesa globale (італ.)
- Українська правда: Ольга Кириленко. Блаженніший Святослав: Сьогодні наші священники зі сльозами на очах кажуть: «Ви не можете зайти до храму»
- Радіо Свобода: Інна Кузнецова. Нам треба ментально звільнитися від «руки Москви» — глава УГКЦ Святослав
- New York Times: David M. Herszenhorn. Kiev Protesters See Potent Ally Under a Spire (англ.)
- Офіційний акаунт Глави УГКЦ у Facebook у соцмережі «Facebook»
- Офіційний акаунт Глави УГКЦ у Instagram у соцмережі «Instagram»
- Офіційний акаунт Глави УГКЦ на YouTube на каналі Живе телебачення [1]
- Народились 5 травня
- Народились 1970
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені орденом святого Пантелеймона
- Предстоятелі УГКЦ
- Єпископи УГКЦ
- Ректори Львівської духовної семінарії УГКЦ
- Титулярні єпископи
- Уродженці Стрия
- Українці Буенос-Айреса
- Українські греко-католицькі богослови
- Випускники Папського університету святого Томи Аквінського
- Почесні громадяни Львова