Саяка пальмова | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пальмова саяка (Оркетас, Сарапікі, Коста-Рика)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Thraupis palmarum (Wied, 1821) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Tanagra palmarum Thaupis palmarum Tangara palmarum | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сая́ка пальмова[2] (Thraupis palmarum) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 19 см, вага 36 г. забарвлення переважно тьмяне, сіре або оливково-зелене. Махові пера чорнуваті, хвіст чорнуватий з зеленими краями. На крилах жовті смуги, помітні в польоті, Самиці є дещо блідішими за самців.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- T. p. atripennis Todd, 1922 — від східного Нікарагуа до північної Колумбії і північно-західної Венесуели;
- T. p. violilavata (Berlepsch & Taczanowski, 1884) — південно-західна Колумбія і захід Еквадору;
- T. p. melanoptera (Sclater, PL, 1857) — Гвіана, Амазонія, Тринідад і Тобаго;
- T. p. palmarum (Wied-Neuwied, 1821) — від східної і південної Бразилії до східної Болівії, Парагвая і північно-східної Аргентини.
Поширення і екологія
Пальмові саяки мешкають в Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, в рідколіссях і чагарникових заростях, в галерейних лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами, нектаром і комахами, зокрема личинками лускокрилих. Гніздяться на деревах, зокрема на пальмах. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 17 днів після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Thraupis palmarum: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 серпня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Саякові
- Птахи, описані 1821
- Птахи Нікарагуа
- Птахи Коста-Рики
- Птахи Панами
- Птахи Колумбії
- Птахи Венесуели
- Птахи Гаяни
- Птахи Суринаму
- Птахи Французької Гвіани
- Птахи Еквадору
- Птахи Перу
- Птахи Болівії
- Птахи Бразилії
- Птахи Парагваю
- Птахи Аргентини
- Птахи Тринідаду і Тобаго