| Саут-Вімблдон | |
| Транспортна мережа | Лондонський метрополітен |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | South Wimbledond |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Адміністративна одиниця | Мертон |
| Історичне графство | Суррей[d] |
| Архітектор | Чарльз Голден |
| Архітектурний стиль | модерна архітектура і Ар Деко[d] |
| Дата офіційного відкриття | 13 вересня 1926 |
| Сусідня станція | Колліерс-Вуд[1] і Морден[1] |
| Обслуговується маршрутом | Північна лінія |
| Залізнична лінія | Північна лінія |
| Тарифна зона | London fare zone 3d і London fare zone 4d |
| Статус спадщини | реєстрова будівля II ступеняd[2] |
| Стан використання | використовується[d] |
| Географічний код Великої Британії | TQ2582170023[2] |
 | |
 Саут-Вімблдон у Вікісховищі | |
51°24′54.990000100004″ пн. ш. 0°11′31.4844001″ зх. д. / 51.41528° пн. ш. 0.19208° зх. д.
Саут-Вімблдон (англ. South Wimbledon) — станція Північної лінії Лондонського метрополітену, що знаходиться в південно-західній частині міста. Станція розташована між станціями Кольєрс-вуд та Морден, на розі Мертон Хай-стріт (A238) і Морден-роуд (A219), на межі 3-ї та 4-ї тарифних зон. Пасажирообіг на 2017 рік — 4.87 млн. осіб[3]
Історія
Станція була відкрита 13 вересня 1926 р. як розширення лінії Морден на гілці метрополітену «City & South London Railway» на південь від Клепхем Комон . За початковим планом вона мала назву «Мертон Грув». Для географічної точності з 1928 року станція була показана як «Сауз Вімблдон(Мертон)» на карті метрополітену, та на вивісках платформ, хоча на будівлі станції залишалась без змін. З початку 1950-х рр. частина назви «Мертон» більше не використовувалась . Як і інші станції на розширенні лінії Морден, будівля «Сауз Вімблдон» була роботою архітектора Чарльза Голдена . Це були перші великі проекти Голдена для метрополітену. Він був обраний для цього, після того як, генеральний директор Лондонського товариства підземних електричних залізниць, Френк Пік, не схвалив дизайн архітектора Стенлі Хейпса . Модерністський дизайн станції, побудованої з магазину на кожну сторону, втілюється у вигляді дворівневої коробки, оздобленої зверху білим портландським каменем, і скляним екраном на передньому фасаді, що розділений колонами на три панелі. На крайніх колонах містяться тривимірні зображення логотипу лондонського метро. На центральній панелі екрану розташована його велика версія . Будівля станції внесена до списку історичних будівель Англії, та охороняється законом як особливо важлива.
«Саут-Вімблдон» є найпівденнішою станцією у лондонській системі метро, яка має платформи в тунелях, станція «Морден» знаходиться далі на південь, але вже на відкритому просторі, а не в тунелі).
Пересадки
- Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 57 , 93 , 131 , 152 , 219 , 470 та нічний маршрут N155.
- Зупинка Морден-роуд Tramlink 3.
Послуги
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Морден |  Лондонське метроПівнічна лінія |
Кольєрс-вуд | ||
Примітки
- ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
- ↑ а б National Heritage List for England
- ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016. [Архівовано 2016-02-21 у Wayback Machine.]
Посилання
| Станції |
| ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Депо | |||||||||||||
