Сапропеліт (рос. сапропелит, англ. sapropelite, sapropelith; нім. Sapropelit, Sapropelkohle) — один з різновидів вугілля викопного.

Виділяють гумоліти (вугілля кам'яне, вугілля буре та антрацити), сапропеліти й сапрогумоліти.

Макроскопічно сапропелеве вугілля істотно відрізняється від гумусного відсутністю шаруватості. Іншими характерними особливостями сапропельового вугілля є однорідний склад і дуже висока міцність. Це вугілля настільки міцне і тверде, що вже за доісторичних часів його використали для виготовлення браслетів. Сапропельове вугілля низького ступеня метаморфізму в хімічному відношенні відрізняється високим вмістом водню і високим виходом летких речовин з відповідно високим виходом газу і смоли. Сапропельове вугілля розділяють на кеннелі і богхеди з перехідними типами між ними.

Колір червоний і бурий. За складом, ступенем розкладу і перетворення початкового матеріалу виділяють класи: власне С. і гуміто-С. Власне С. складені в осн. альгінітом. Осн. літотип — богхед. Гуміто-С. — перехідні відміни між власне С. і сапрогумолітами, складені мікрокомпонентами груп альгініту (20-50 %), лейптиніту (до 20 %) і вітриніту (до 75 %). За відмінностями в складі виділяють кеннелі, богхеди, кеннель-богхеди, богхед-кеннелі та ін. різновиди (кас'яніт-богхеди, черемхіти тощо). Макроскопічно матові і напівматові, темно-коричневого і сірувато-чорного кольору, однорідні і масивні, міцні і в'язкі. Вихід летких речовин 55-70(90)%. Первинного дьогтю — до 50 %. С. складає малопотужні прошарки (лінзи) в пластах (покладах) гумолітів, що зазнали буровугільної або початкового етапу кам.-вуг. стадії метаморфізму. На території України є у Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах. Використовують для грязелікування і як паливо. Сировина для одержання рідкого палива.

• Сапропель
• Сапропеліто-гуміти

• В. І. Саранчук,М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.