Санкт-Пельтен Sankt Pölten
герб
Міська ратуша Санкт-Пельтена
Основні дані
48°12′ пн. ш. 15°37′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 15.617° сх. д. / 48.200; 15.617
Країна	Австрія
Регіон	Нижня Австрія
Столиця для	Нижня Австрія (землі Австрії, історична область)
Межує з — сусідні нас. пункти Karlstettend, Obritzberg-Rustd, Герцоґенбурґ, Kapellnd, Böheimkirchend, Pyhrad, Вільгельмсбург, Ober-Grafendorfd, Gerersdorfd, Neidlingd, Санкт-Пельтен ?
Площа	108,48 км²
Населення	51 073 (2005)
· густота	471 осіб/км²
Висота НРМ	267 м
Географічна зона	Mostvierteld
Міста-побратими	Брно (1990)[1][2][3], Кліші, Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Курашікі, Ухань, Аксарай, Алтуна, Секешфегервар
Телефонний код	(+43) 02742
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	P
GeoNames	2766426
OSM	r134351  ·R
Поштові індекси	3100
Міська влада
Мер міста	Матіас Стадлер
Вебсайт	www.st-poelten.gv.at
Мапа
Санкт-Пельтен у Вікісховищі

Санкт-Пельтен, також Санкт-Пьольтен (нім. Sankt Pölten) — місто в Австрії, столиця та найбільш населене місто федеральної землі Нижня Австрія.

Стара частина Санкт-Пельтена виникла на місці давньоримського міста Еліум Цетіум (Aelium Cetium), що існувало у II–IV століттях. У 791 році Карл Великий здійснив свій перший похід проти аварів. Після цього походу авари відступили, і таким чином з'явилися передумови для німецької колонізації долини Дунаю в передгір'ях Альп. У тому ж 791 році брати Теґернзейського монастиря Адальберт і Оттокар заснували в центрі колишнього Цетіуму бенедиктинський монастир святого Іполита Римського. Ім'я античного святого здавалося мешканцям тутешніх місць незвичним, і вони стали називати його Полит, а потім — Пельтен. Монастир стали називати — Санкт-Пельтен, а потім так стало називатися і місто, яке згодом виросло навколо монастиря.

Статус міста поселення отримало в 1050 році. Воно входило до єпископства Пассау.

У XIII столітті місто було оточене фортечною стіною. До початку XIV століття у Санкт-Пельтені проживала єврейська громада, в 1306 та 1338 роках мешканці міста влаштовували погроми. У 1338 році єпископ Пассау Альбрехт дарував Санкт-Пельтенові нову грамоту міського самоврядування. Санкт-Пельтен залишався у підпорядкуванні єпископа Пассау аж до 1491 року.

Звільнення міста було пов'язано з завойовницькою політикою угорського короля Матьяша Корвіна. Цей монарх боровся з імператором Фрідріхом III (1440—1493) за володіння Австрією. У 1481 році Корвін змусив єпископа Пассау Фрідріха подарувати йому це місто, а в 1483 році дарував містянам герб. За підсумками війни між австрійським ерцгерцогом Максиміліаном I (імператор у 1493—1519 роках) і Матьяшем Корвином у 1491 році був укладений Прессбургський мирний договір. Згідно з його умовами, Санкт-Пельтен передавався Максиміліану в приватне володіння. З тих пір це місто знаходиться у складі Австрії.

У 1538 році молодший онук Максиміліана I, ерцгерцог Фердинанд I (імператор у 1556—1564) дарував місцянам новий герб, який вказує на приналежність Санкт-Пельтена до Австрії.

Стіни Санкт-Пельтена допомогли мешканцям міста витримати облогу турків у 1529 та 1683 роках. У 1560 році в місті почалася Реформація, більшість жителів перейшло у протестантську віру. Однак у 1575 році єзуїтам вдалося впоратися з протестантськими проповідниками, і до 1623 року більшість містян повернулися в лоно католицизму.

В ході реформ імператора Йосифа II (1765—1790) безліч монастирів міста і околиць були піддані секуляризації. Однак це не зменшило значення Католицької церкви в Санкт-Пельтені, навпаки: в 1785 році це місто стало столицею єпископства. Наполеонівські війни не обійшли Санкт-Пельтен стороною, в 1805 і 1809 роках французькі війська окупували місто.

11 березня 1938 року мешканці Санкт-Пельтена готувалися до відбиття неминучої гітлерівської агресії. Але наступного дня, коли стало відомо про втечу Курта Шушніґа з поста канцлера, містяни вивісили прапори зі свастикою і вітали нацистів. 14 березня 1938 Гітлер відвідав Санкт-Пельтен.

В ході Другої світової війни Санкт-Пельтен постраждав від бомбардувань союзної авіації. 15 квітня 1945 року місто було зайнятий частинами Червоної армії. З 1945 по 1955 роки місто перебувало в радянській зоні окупації.

10 липня 1986 року рішенням парламенту Нижньої Австрії Санкт-Пельтен змінив Відень як столиця цієї федеральної землі. У 1997 році парламент Нижньої Австрії переїхав до Санкт-Пельтен.

Місто розташоване на березі річки Трайзен, правої притоки Дунаю, на 65 кілометрів західніше Відня, на північ від Альп і на південь від долини Вахау. Воно є частиною Mostviertel, південно-західного регіону Нижньої Австрії.

Місто славиться розкішними бароковими будівлями, мальовничими площами та різноманіттям подій культурного життя, які приваблюють туристів у Санкт-Пельтен.

Ратушна площа розташована в центрі старого міста. Посеред площі знаходиться колона Святої Трійці. На площі розташована Францисканська церква, побудована у XVIII столітті в стилі рококо. Ратуша з фасадом побудована у стилі бароко.

До основних визначних пам'яток Санкт-Пельтена відносяться Монастир кармеліток, в якому розміщується міський музей, Резиденція єпископа, що є єпархіальним музеєм з експонентами релігійного мистецтва, і замок Поттенбрун, де зібрана колекція середньовічних кубків.

На Соборній площі знаходиться кафедральний собор, зведений у XII столітті. Собор багаторазово перебудовувався. Останній раз був перебудований у стилі бароко на початку XVIII століття.

У південно-східній частині міста розташована найсучасніша пам'ятка — Урядовий квартал. Він був зведений за проектом архітектора Ернста Гоффмана і відкритий у 1997 році. Квартал є культурним центром Санкт-Пельтена з сучасною архітектурою. Тут знаходяться урядові установи, Фестивальний зал, «Звукова вежа» — центр австрійського радіо, виставковий зал.

У місті діє музей середньовічного побуту Нуссдорф, парк динозаврів Траісмауер.

Санкт-Пельтен знаходиться на залізничній магістралі Відень — Зальцбург, що дозволяє доїхати до міста без пересадок з Відня, Зальцбурга, Лінца. Головний вокзал Санкт-Пельтена знаходиться за 450 метрів на північ від Ратушної площі.

Вузькоколійна залізнична лінія з'єднує місто з найбільшим паломницьким центром Австрії — містом Маріацелль (федеральна земля Штирія).

• Бернгард Вікі (1919-2000) — австрійський, швейцарський і німецький актор і кінорежисер.

•  КНР, Ухань
•  Німеччина, Гайденгайм-на-Бренці
•  США, Алтуна, штат Пенсільванія
•  Угорщина, Ньїредьхаза
•  Франція, Кліші
•  Чехія, Брно
• Японія, Курасікі
•  США, Алтуна
•  Казахстан, Алмати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санкт-Пельтен

• Офіційний сайт міста (нім.)

п о р Найбільші міста Австрії Дані офіційної статистики.
	№	Назва	Земля	Населення	№	Назва	Земля	Населення
Відень Ґрац	1	Відень	Відень	1 714 142	11	Вінер-Нойштадт	Нижня Австрія	41 042	Лінц Зальцбурґ
	2	Ґрац	Штирія	261 540	12	Штайр	Верхня Австрія	38 313
	3	Лінц	Верхня Австрія	189 367	13	Фельдкірх	Форарльберґ	30 975
	4	Зальцбурґ	Зальцбурґ	148 078	14	Бреґенц	Форарльберґ	27 784
	5	Інсбрук	Тіроль	120 147	15	Клостернойбурґ	Нижня Австрія	25 870
	6	Клаґенфурт	Каринтія	94 303	16	Леондінґ	Верхня Австрія	25 295
	7	Філлах	Каринтія	59 285	17	Баден	Нижня Австрія	25 176
	8	Вельс	Верхня Австрія	58 713	18	Вольфсберґ	Каринтія	25 126
	9	Санкт-Пельтен	Нижня Австрія	51 956	19	Леобен	Штирія	24 600
	10	Дорнбірн	Форарльберґ	45 605	20	Кремс-ан-дер-Донау	Нижня Австрія	24 071

Це незавершена стаття з географії Австрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.