Самуїл Стебловський
Стефан Стебловський
Ім'я при народженні	рос. Стефан Стебловский
Народився	1776 Гетьманщина
Помер	23 грудня 1833 Задонський монастир, Задонськ, Російська імперія
Підданство	Російська імперія
Діяльність	священник
Відомий завдяки	архімандрит Задонського монастиря
Alma mater	Воронезька духовна семінарія
Конфесія	православ'я

Самуїл Стебловський (в миру Стефан Стебловський; 1776, Гетьманщина — 1833, Задонський монастир, Задонськ, Російська імперія) — український релігійний діяч, архімандрит Задонського монастиря на Московщині.

Стефан Стебловський народився в 1776; за походженням українець, із династії священників.

З 1789 навчався у Воронезькій духовній семінарії і після закінчення курсу 15 липня 1796 був направлений священником до Преображенської церкви в слободу Бутурлінівка Бобровського повіту Воронезької губернії^[1].

З 24 серпня 1800 Стебловський почав службу при Воронезькій семінарії, де викладав різні предмети, а також працював бібліотекарем, опікуном бурси, членом семінарського правління та інспектором.

9 березня 1810 до своїх занять у семінарії Стебловський додав ще законознавство у Воронезькій чоловічій гімназії^[1].

10 червня 1811 Стефан Стебловський постригся в чернецтво з ім'ям Самуїл і став ієромонахом при Воронезькому архієрейському домі, а того ж року 23 вересня призначений будівельником Коротояцького Вознесенського монастиря^[1] і присутнім у духовній консисторії.

В той же час йому довелося керувати ще й Олексіївським Акатова монастирем і бути вчителем священної герменевтики, загальної церковної історії, канонічних прав і вищого красномовства.

Не зважаючи на бідність Коротояцького монастиря, Стебловському потрібно було перебудовувати його. Самуїл домігся зарахування до Коротояцького монастиря скасованого Дивногірського монастиря, розташованого у Слобідській Україні.

15 листопада 1814 Самуїл Стебловський зведений в архімандрити Задонського Богородицького монастиря і керував цією обителлю більше 19 років.

12 жовтня 1818 відкрив при монастирі Задонське парафіяльне духовне училище і взяв на себе обов'язки його доглядача.

У монастирі Стебловський був суворим настоятелем і бережливим господарем: збільшив число монастирської братії, пильно стежив за її життям, запровадив у житті і богослужінні монастиря кращі порядки; подбав про зручності і для прочан. Його стараннями всередині і ззовні відновлена монастирська церква, збагачена церковна ризниця, облаштована триповерхова будівля для лікарні з церквою, триповерхова будівля для парафіяльного духовного училища з приміщенням для вчителів, трапезний корпус із кухнею, коморами і виходами, збудовано 85 сажнів церковної огорожі з вежами та іншими прибудовами, а решта будівель відновлені й перебудовані; при ньому монастир набув абсолютно нового вигляду; Стебловський зібрав понад 100 тисяч рублів пожертвувань монастирю, окрім будинку із землею і угіддями для облаштування готелів, дзвіниці та інших будівель.

Архімандрит Самуїл Стебловський помер 11 грудня 1833.

• Дела архива Священного Синода: 1811 г., № 287; 1814 г., № 848; 1821 г., № 828; 1834 г., № 11.
• Иеромонах Геронтий, «Историко-статистическое описание Задонского Богородицкого монастыря». — М., 1873.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.