село Самолусківці | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Гусятинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61060130120027482 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | 1650 |
Населення | 1 059 |
Територія | 3.430 км² |
Густота населення | 308.75 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48251 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°9′14″ пн. ш. 26°6′47″ сх. д. / 49.15389° пн. ш. 26.11306° сх. д. |
Водойми | Тайна |
Відстань до районного центру |
14 км |
Найближча залізнична станція | Гусятин |
Відстань до залізничної станції |
14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48201, Тернопільська область, Чортківський район, селище Гусятин, вул. Героїв Майдану, 1 |
Сільський голова | Карпо Степан Олексійович |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Самолу́сківці (Самулузки[1]) — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тайна, на сході району. До 2020 адміністративний центр Самолусківської сільської ради.
Населення — 1023 особи (2007).
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1056 | 99.72% |
російська | 3 | 0.28% |
Усього | 1059 | 100% |
Історія
Перша писемна згадка — 1547 як Сулківці.
Діяли «Просвіта» та інші товариства, кооператива.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади[3][4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[5].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610249, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 694 виборці, явка 67,58%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,02%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 17,49%, за «Європейську Солідарність» — 13,82%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 33,11%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 29,14%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 7,95%[7].
Пам'ятки
Є церква святого великомученика Димитрія (1889), костьол (19 ст.), капличка Небесної заступниці (мурована, реставрована 1995), 4 «фіґури».
Споруджено пам'ятники: воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), «Всім, хто загинув у роки лихоліття 1939—1953» (1993), землякам-емігрантам (2008), споруджений на кошти української меценатки з Канади Стефанії Чупак, батьки якої народилися в Самолусках і виїхали до Канади ще за панської Польщі. Встановлено пам'ятний хрест на пам'ять про померлих від чуми (1896), насипано символічну могилу УСС (1991).
- Скульптура Матері Божої з Ісусом на руках
Щойновиявлена пам'ятка історії. Встановлена у 2003 році.
Розміри: висота скульптури — 2,5 м, постамент — 0,85х3х3.[8]
Економіка
Є відділення зв'язку.
Освіта
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, а також дошкільний навчальний заклад.
Культура
У селі Будинок культури та бібліотека.
Народна культура
Село розташоване у етнографічному регіоні Західне Поділля. У селі є особливий вид нагрудного жіночого одягу без рукавів — байбараки — довгі прямоспинні безрукавки з оксамиту (машестру)[9].
Охорона здоров'я
У селі є ФАП.
Відомі люди
Народилися
- Лев Голик — український військовик, вчений у галузі медицини, доктор медичних наук, професор, замісник головного лікаря по лікувальній частині центрального військового госпіталю України;
- Степан Турецький — український інженер-будівельник, господарник, громадський діяч, меценат;
- Надія Козак — поетеса. Мешкає у Канаді;
- Микола Супінка — поет;
- Степан Клекот — український футболіст;
- Оксана Танасів —американсько-українська художниця.
- Череватий Ярослав — військовослужбовець, молодший сержант ЗСУ, бойовий парамедик, учасник російсько-української війни[10][11].
Проживають
- Михайло Юркевич — скульптор і художник, народився у селі Городниця.
Галерея
-
Вигляд на село з пагорба
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Церква Святого Великомученика Димитрія
-
Костел 19ст
-
Будинок культури
-
Школа
-
Символічна могила Борцям за волю України.
-
Автобусна зупинка біля села
-
Річка Тайна біля села
Примітки
- ↑ https://books.google.com.ua/books?id=rctNAAAAMAAJ&q=%2Bкам%E2%80%99янка+ремесло&dq=%2Bкам%E2%80%99янка+ремесло&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj-lsS1kb_vAhVPAxAIHe1pDSU4FBDoATAGegQICRAC
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Рішення Гусятинської селищної ради № 27 від 1 грудня 2020 року «Про початок реорганізації Босирівської сільської ради, Городницької сільської ради, Коцюбинчицької сільської ради, Кривеньківської сільської ради, Личковецької сільської ради, Постолівської сільської ради, Самолусківської сільської ради, Сидорівської сільської ради, Сокиринецької сільської ради шляхом приєднання до Гусятинської селищної ради [Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
- ↑ Лілія Іваневич. Традиційне вбрання українців Західного Поділля: Особливості класифікації // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. - 2014. - № 5
- ↑ Рятував побратимів, а себе не вберіг... - газета Сільський Господар. hospodar.ua (укр.). 16 грудня 2024. Процитовано 23 лютого 2025.
- ↑ Ярослав Череватий з Гусятина загинув на фронті - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 23 лютого 2025.
Посилання
- Гуцал П., Уніят В., Щавінський, В. Самолусківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 108—109. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Гуцал П., Уніят В. Самолусківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 225. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Samołuskowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 255. (пол.)
Література
"Моє село надзвичайне й люди тут особливі..." [Текст] : [інтерв'ю з дир. сільс. клубу с. Самолуски Гусятин. р-ну Н. Швидак / провела] Марія Майданюк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 46 (18 листоп.). — С. 10 : фот.
Назавжди двадцять два... [Текст] : на фасаді Самолусківської гімназії відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки захиснику України Герою Я. Череватому / М. Майданюк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 23 (5 черв.). — С. 6 : фот.
Рятував побратимів, а себе не вберіг [Текст] : 21 листоп. – річниця загибелі Героя України Я. Череватого з Гусятин. громади / М. Майданюк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 48 (27 листоп.). — С. 3 : фот.
Ювілей храму в Самолусках [Текст] : [135 р.] / М. Майданюк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 46 (13 листоп.). — С. 6 : фот.