| село Самолусківці | |
|---|---|
_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Гусятинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060130120027482 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | 1 059 |
| Територія | 3.430 км² |
| Густота населення | 308.75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48251 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°9′14″ пн. ш. 26°6′47″ сх. д. / 49.15389° пн. ш. 26.11306° сх. д. |
| Водойми | Тайна |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Гусятин |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48251, с. Самолусківці |
| Сільський голова | Карпо Степан Олексійович |
| Карта | |
  Самолусківці | |
 Самолусківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Самолу́сківці (Самулузки[1]) — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тайна, на сході району. До 2020 адміністративний центр Самолусківської сільської ради.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[2]
Населення — 1023 особи (2007).
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1056 | 99.72% |
| російська | 3 | 0.28% |
| Усього | 1059 | 100% |
Історія
Перша писемна згадка — 1547 як Сулківці.
Діяли «Просвіта» та інші товариства, кооператива.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610249, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 694 виборці, явка 67,58%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,02%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 17,49%, за «Європейську Солідарність» — 13,82%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 33,11%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 29,14%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 7,95%[5].
Пам'ятки
Є церква святого великомученика Димитрія (1889), костьол (19 ст.), капличка Небесної заступниці (мурована, реставрована 1995), 4 «фіґури».
Споруджено пам'ятники: воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), «Всім, хто загинув у роки лихоліття 1939—1953» (1993), землякам-емігрантам (2008), споруджений на кошти української меценатки з Канади Стефанії Чупак, батьки якої народилися в Самолусках і виїхали до Канади ще за панської Польщі. Встановлено пам'ятний хрест на пам'ять про померлих від чуми (1896), насипано символічну могилу УСС (1991).
- Скульптура Матері Божої з Ісусом на руках
Щойновиявлена пам'ятка історії. Встановлена у 2003 році.
Розміри: висота скульптури — 2,5 м, постамент — 0,85х3х3.[6]
Економіка
Є відділення зв'язку.
Освіта
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, а також дошкільний навчальний заклад.
Культура
У селі Будинок культури та бібліотека.
Народна культура
Село розташоване у етнографічному регіоні Західне Поділля. У селі є особливий вид нагрудного жіночого одягу без рукавів — байбараки — довгі прямоспинні безрукавки з оксамиту (машестру)[7].
Охорона здоров'я
У селі є ФАП.
Відомі люди
Народилися
- Лев Голик — український військовик, вчений у галузі медицини, доктор медичних наук, професор, замісник головного лікаря по лікувальній частині центрального військового госпіталю України;
- Степан Турецький — український інженер-будівельник, господарник, громадський діяч, меценат;
- Надія Козак — поетеса. Мешкає у Канаді;
- Микола Супінка — поет;
- Степан Клекот — український футболіст;
- Оксана Танасів —американсько-українська художниця.
Проживають
- Михайло Юркевич — скульптор і художник, народився у селі Городниця.
Галерея
-
Вигляд на село з пагорба -
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Святого Великомученика Димитрія -
Костел 19ст -
Будинок культури -
Школа -
Символічна могила Борцям за волю України. -
Автобусна зупинка біля села -
Річка Тайна біля села
Примітки
- ↑ https://books.google.com.ua/books?id=rctNAAAAMAAJ&q=%2Bкам%E2%80%99янка+ремесло&dq=%2Bкам%E2%80%99янка+ремесло&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj-lsS1kb_vAhVPAxAIHe1pDSU4FBDoATAGegQICRAC
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 95 (довідка) [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.] - ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 98 (довідка) [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.] - ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
- ↑ Лілія Іваневич. Традиційне вбрання українців Західного Поділля: Особливості класифікації // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. - 2014. - № 5
Посилання
- Гуцал П., Уніят В., Щавінський, В. Самолусківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 108—109. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Гуцал П., Уніят В. Самолусківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 225. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Samołuskowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 255. (пол.)
