Сальта
—  Провінція  —
Salta
Герб Прапор
Столиця	Сальта
Країна	Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці Жужуй, Формоса, Чако, Сантьяго-дель-Естеро, Тукуман, Катамарка, II Регіон Антофаґаста, Тариха, Бокерон  ?
Департаментів	23
Офіційна мова	Іспанська
Населення	(2022)
- повне	&&&&&&&&01441351.&&&&001 441 351 (8-ма)
- густота	9,3 (12-та)
Етнікон	Salteño
Площа
- повна	155 341 км² (6-та)
Висота
- максимальна	6723 м (Юяйяко )
- мінімальна	1246 м
Часовий пояс	UTC-3
ВВП	5,14 млрд. $
ІРЛП	0,817 (2010)[1]
Дата заснування	1814
Губернатор	Хуан Мануель Уртубей
Вебсайт	salta.gov.ar
Код ISO 3166-2	AR-A
Провінція Сальта на мапі Аргентини
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сальта

Са́льта (ісп. Salta) — провінція Аргентини, розташована на північному заході країни. Межує з провінціями Формоса на північному сході, далі за годинникової стрілкою: Чако, Сантьяго-дель-Естеро, Тукуман, Катамарка і Жужуй, на півночі межує з Болівією і Парагваєм, на заході з Чилі. Столиця провінції — Сальта. Населення провінції — 1,4 млн мешканців^[2], площа — 155 тис. км².

Територію провінції Сальта умовно поділяють на такі природні зони:

• Пуна на заході характеризується посушливим кліматом, солончаками і малою кількістю мешканців
• Кордильєра-Орієнталь на центральному заході характеризується переважно гірським рельєфом
• Субандійські гори на центральному сході характеризуються високою вологістю, лісистістю і субтропічним кліматом
• Гран-Чако на сході характеризується низинним рівнинним рельєфом і субтропічним кліматом

Найвищою точкою Сальти є вулкан Юяйяко (6739 м).

Більшість річок провінції входять до басейну Ла-Плати. Найважливішими річками є Пілкомайо, Бермехо і Хураменто. Завдяки присутності у провінції великої кількості річок, у першу чергу гірських, тут збудовано багато ГЕС, найбільшими з яких є Кабра-Корраль і Ель-Туналь. Окрім річок, у Сальта знаходиться багато озер, здебільшого солоних.

У провінції розташоване газоконденсатне родовище Кампо Дюран — друге за запасами газу в Аргентині.

• 
  Долина Кафаяте
• 
  Ла-Кальдера
• 
  Печери Аксібі
• 
  Іруя
• 
  Юяйяко
• 
  Кебрада-де-лас-Флечас

Перші людські поселення на території сучасної провінції Сальта з'явилися близько 10 000 років до н. е. У XV ст. ці землі були заселені індіанцями умауака і діагітами. До 1480 року корінні мешканці були підкорені інками.

Першими європейцями, які побували тут, були Дієго де Альмагро (1535) і Дієго де Рохас (1542). У XVI—XVII ст. іспанці кілька разів намагалися заснувати поселення у Сальті, у цей час були створені міста Касерес (1566), Нуестра-Сеньйора-де-Талавера-дель-Естеко (1567), Мадрид-де-лас-Хунтас (1592), Талавера-де-Мадрид (1609), які були знищені або покинуті до 1692 року. Краще склалася доля міста Сан-Феліпе-де-Лерма-дель-Вальє-дель-Сальта, заснованого 16 квітня 1582 року, яка збереглося донині.

До 1776 року регіон входив до складу віце-королівства Перу, а згодом — до віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. З 1782 року Сальта входила до складу інтендантства Сан-Мігель-де-Тукуман, а з 1783 року — до інтендантства Сальта-де-Тукуман, столицею якого до 1792 року було місто Сальта. Частина сучасної території провінції входила до інтендантства Кордова-де-Тукуман.

1810 року уряд Сальти підтримав Травневу революцію і вислав підкріплення для Війська Півночі. Під час війни за незалежність Аргентини місто Сальта кілька разів потрапляло до рук військ роялістів: 29 січня — 10 березня 1812; 15 квітня — 4 травня 1817; у червня 1820; 7 червня — 14 липня 1821^[3]. Під час окупації Сальти каудільйо Мартін Мігель де Гуемес організував партизанські загони, що боролися з роялістами. Ця боротьба отримала назву Війна гаучо. Атаки проіспанських військ продовжувалися до 1826 року.

Указом від 8 жовтня 1814 року інтендантство Сальта-де-Тукуман було поділене на провінцію Сальта, до якої входила також територія сучасного Жужуя і Тариха, й інтендантство Тукуман.

Після державного перевороту 26 серпня 1826 року Тариха відійшла до Болівії. 22 листопада 1834 року Жужуй було відокремлено від Сальти, хоча територія його сучасних департаментів Оран, Санта-Вікторія, Іруя, Рівадавія і Сан-Мартін залишалися у складі Сальти.

16 жовтня 1884 року були встановлені кордони між Сальтою і національними територіями Чако і Формоса, завдяки чому провінція розширилася на схід.

10 травня 1889 року було укладено договір з Болівією, за яким Аргентина відмовлялася від претензій на Тариху, натомість їй відходили землі Пуна-де-Атакама і Хунтас-де-Сан-Антоніо, які на той час контролювалися Чилі. 1899 року Чилі погодилось віддати 75 % цієї території.

9 січня 1900 року була створена національна територія Анди, яка згодом була поділена на три департаменти: Сускес, Пастос-Грандес і Антофагаста. 1902 року зі складу Сальти було виключено департамент Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес, який став столицею території Анди.

На межі XIX-ХХ ст. до Сальти прибула значна кількість іммігрантів з Сирії і Лівану.

1925 року прикордонне містечко Якуйба у Сальті було передане Болівії.

1943 року уряд припинив існування національної території Анди і приєднав департаменти Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес і Пастос-Грандес до провінції Сальта, утворивши сучасний департамент Лос-Андес.

12 серпня 1980 року були визначено кордон між Сальтою і Тукуманом.

В провінції Сальта знімався фільм «Тарас Бульба» продукції США^[4].

Загалом Сальта одна з найбідніших провінцій в Аргентині, ВВП провінції становить приблизно 1 % від загальнонаціонального^[5]. Основною проблемою Сальти є тіньова економіка й ухиляння від податків^[6].

Основою економіки провінції є вирощування кіноа, тютюну, цукрової тростини, бананів, цитрусових, квасолі, винограду, перцю, картоплі і бавовнику

У скотарстві переважає вирощуванні великої рогатої худоби на рівнинах і кіз та вікунья у горах.

Гірничодобувна промисловість базується на видобутку нафти і газу. Є поклади золота, міді, свинцю, срібла, олова, літію, бури, але вони не розробляються.

Сальта — одна з найменш індустріалізованих провінції Аргентини. Основною галуззю місцевої промисловості є харчова: виробництво цукру, вина. Вино і цукор експортуються до США і Європи^[7][8]. Також на півночі провінції є нафтопереробні заводи. Останнім часом почали розвиватися виробництва металокераміки, тканин і взуття.

Провінція Сальта поділяється на 23 адміністративно-територіальні одиниці, які називаються департаментами (ісп. departamentos).

• 
  м. Сальта
• 
  м. Сальта
• 
  Потяг до хмар
• 
  Виноградники і гори Сальти
• 
  Кебрада-де-лас-Кончас
• 
  Солончаки Салінас-Грандес
• 
  Нацпарк Лос-Кардонес
• 
  Провінційна траса №33

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Salta

• Офіційний сайт уряду провінції [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Туризм у Сальті [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]