Саженюк Боніфатій Сидорович
Народився	17 грудня 1890(1890-12-17) Надросівка
Помер	1975(1975)
Місце проживання	Надросівка, Київ
Країна	СРСР
Alma mater	Київський педінститут
Галузь	педагогіка, початкова школа
Заклад	КОІУВ, вид-во Рад.школа
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук
Членство	КПРС
Відомий завдяки:	автор підручників, педагог
Нагороди

Боніфатій Сидорович Саженюк (17 грудня 1890 (за іншими даними — 1898), с. Надросівка, Володарський район, УРСР, СРСР — 1975) — вчений-педагог, методист, ветеран народної освіти, заслужений учитель УРСР, автор підручників та посібників для початкових класів.

Народився 17 грудня 1890 року в с. Надросівці (до 1945 — Казимирівка) Володарського району Київської області в селянській сім’ї.^[1]

Працював з 1910 року вчителем початкових класів Сквирського і Таращанського повіту, в селах Надросівка, Пархомівка, Каленна.

У 1917 році, коли в Сквирському повіті розпочалися революційні перетворення і значна частина шкіл припинила діяльність, Б. Саженюк повернувся в рідну Казимирівку. Він не дав селянам зруйнувати поміщицький будинок пана Годлевського, натомість відкрив у ньому школу. Керуючи народною школою у с. Казимирівка, мав можливість для широкого педагогічного експерименту. Не все вдалося реалізувати через часту зміну влади на Київщині.

Коли 1920 року на Володарщині встановилася радянська влада, школа, яку очолював Б. Саженюк, почала працювати як єдина трудова школа. Тепер це була молодша (І—ІV класи) школа. У 1932 році переїхав до Білої Церкви. Після закінчення мовно-літературного відділення Київського педінституту до 1941 року працював у Білоцерківському педтехнікумі викладачем російської мови і літератури.^[2]

На початку війни був евакуйований в Алтайський край, де завідував відділом освіти одного з районів. У 1944 році повернувся на територію України. З 1943 по 1946 рік — заступник завідувача Київського обласного відділу народної освіти. Водночас заочно навчався в Київському педінституті. З вересня 1946 року певний час очолював Київський обласний інститут удосконалення вчителів. Значну увагу приділяв науково-методичній роботі в інституті, сам систематично друкував статті у педагогічній періодиці.^[2]

Помер у 1975 році. У 10-му номері журналу «Початкова школа» був опублікований некролог.^[3]

З 1955 по 1975 рік (за іншими даними — з 1950 по 1969-70) — старший редактор у видавництві «Радянська школа», розробляв питання методики початкового навчання та викладання української мови. У цей час за його редакції вийшли навчальні посібники «Буквар» (1 клас), «Українська мова» (2—4 клас), «Методика викладання української мови у педагогічних училищах».^[2][4] Варіант його «Букваря» для першого класу українських шкіл перевидавався майже 20 разів^[5]. Його обкладинка була використана в УРЕ для ілюстрації статті «Буквар»^[6].

Співпрацював з професорами О. М. Астряб та С. Х. Чавдаровим. Організував проведення літніх педагогічних курсів на базі педучилищ м. Ржищева, м. Білої Церкви, м. Черкас, м. Умані.^[4]

• Знак «Заслужений учитель УРСР»
• Орден Леніна (1950)
• У межах суспільно-громадського проєкту «Знай наших» планувалося встановити пам'ятник у селі Надросівка Володарського району^[1].

1. ↑ ^{а б} Саженюк Боніфатій Сидорович // Видатні люди Володарщини. — Володарська центральна районна бібліотека.
2. ↑ ^{а б в} Ю. В. Бухонський. Відомі педагоги Володарщини // Розвиток освіти Київщини кінця ХІХ – початку ХХI століть: матеріали обласної науково-педагогічної історико-краєзнавчої конференції / упорядн. О. Д. Рокицька. — Біла Церква: КНЗ КОР «КОІПОПК», 2018. —  133 с. [Архівовано 13 травня 2024 у Wayback Machine.]
3. ↑ Боніфатій Саженюк (1890–1975) / укладач: О. П. Міхно; наук. консультант: О. В. Сухомлинська // In memoriam: некрологи на сторінках українських педагогічних часописів кінця ХІХ – початку ХХІ ст. (за матеріалами фондів Педагогічного музею України). — Вінниця : Видавець ФОП Кушнір Ю. В., 2022. — Вип. 9. — С. 230—231. — («Педагогічні републікації»). — ISBN 978-617-7721-39-9.
4. ↑ ^{а б} Б.С.Саженюк, директор КОІУВ, педагог, методист, автор підручників // Видатні педагоги та меценати Київщини — Музей історії освіти Київщини. [Архівовано 13 травня 2024 у Wayback Machine.]
5. ↑ Буквар / Б. С. Саженюк, М. Т. Саженюк. — 18-е вид. — Київ: Радянська школа, 1984. — 95 с., 2 отд. л. ил. разрезн. азбуки: цв. ил.; 24 см.
6. ↑ Буквар // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 64-65.

• Боніфатій Саженюк (1890–1975) / укладач: О. П. Міхно; наук. консультант: О. В. Сухомлинська // In memoriam: некрологи на сторінках українських педагогічних часописів кінця ХІХ – початку ХХІ ст. (за матеріалами фондів Педагогічного музею України). — Вінниця : Видавець ФОП Кушнір Ю. В., 2022. — Вип. 9. — С. 230—231. — («Педагогічні републікації»). — ISBN 978-617-7721-39-9.
• Ю. В. Бухонський. Відомі педагоги Володарщини // Розвиток освіти Київщини кінця ХІХ – початку ХХI століть: матеріали обласної науково-педагогічної історико-краєзнавчої конференції / упорядн. О. Д. Рокицька. — Біла Церква: КНЗ КОР «КОІПОПК», 2018. —  133 с. [Архівовано 13 травня 2024 у Wayback Machine.]
• Б.С.Саженюк, директор КОІУВ, педагог, методист, автор підручників // Видатні педагоги та меценати Київщини — Музей історії освіти Київщини. [Архівовано 13 травня 2024 у Wayback Machine.]
• Боніфатій Саженюк // In memoriam: некрологи на сторінках українських педагогічних часописів кінця ХІХ – початку ХХІ ст. (за матеріалами фондів Педагогічного музею України) / Педагогічний музей України; [укладач: О. П. Міхно; наук. консультант: О. В. Сухомлинська]. — Вінниця: Видавець ФОП Кушнір Ю. В., 2022. — (С. 230-231) 356 с. (Сер. «Педагогічні републікації» ; вип. 9). — ISBN 978-617-7721-39-9.
• Саженюк Боніфатій Сидорович // Видатні люди Володарщини. — Володарська центральна районна бібліотека.

• Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів: 1939, 1999, 2009: Інформаційне видання / За ред. Н.І. Клокар. — Біла Церква, 2009. — С.20-22.
• Боніфатій Сидорович Саженюк. // Початкова школа. — 1975. № 10. — С. 95.