Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. Різанина 7 жовтня — Вікіпедія
Різанина 7 жовтня — Вікіпедія
Координати: 31°22′ пн. ш. 34°31′ сх. д. / 31.36° пн. ш. 34.51° сх. д. / 31.36; 34.51
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Різанина 7 жовтня
Частина Арабо-ізраїльський конфлікт
Місце атакиІзраїль Ізраїль
Координати31°22′ пн. ш. 34°31′ сх. д. / 31.36° пн. ш. 34.51° сх. д. / 31.36; 34.51
Дата7 жовтня 2023 року
Спосіб атакипалестинський тероризм
масове вбивство
різанина
сексуальне насильство
захоплення заручників
Загиблі1200
Поранені3400+
Число терористів2500+
ОрганізаториХАМАС, Палестинський ісламський джихад
Число заручників251

Різанина 7 жовтня[1] (івр. טבח שבעה באוקטובר) або вторгнення угруповання ХАМАС в Ізраїль[2][3] (назване ним операцією «Повінь аль-Акса»[4], араб. عمليّة طُوفان الأقصى،) розпочалося 7 жовтня 2023 року, коли палестинські збройні угруповання, очолювані ХАМАС, вторглися до Ізраїлю з сектору Газа, прорвавши прикордонний бар'єр і проникнувши до прилеглих ізраїльських населених пунктів та на військові об'єкти. Почалося рано вранці 7 жовтня з обстрілу Ізраїлю із сектора Гази від 2,5 до 5 тис. ракет і проникнення понад 2500 бойовиків[5] із землі, моря і повітрям[6] на ізраїльську територію[7], включно з прикордонними кібуцами і містом Сдерот[8]. Близько 1200 ізраїльтян було вбито[9] (включно із сотнями учасників музичного фестивалю), ще 251 було взято в заручники[10]. Крім масових вбивств цивільних осіб Ізраїлю, мали місце численні випадки сексуального насильства[11][12][13]. Напад став найбільшим масовим вбивством євреїв з часів Голокосту[14][15] і найбільшим в історії актом палестинського тероризму[16].

У відповідь уряд Ізраїлю вперше з Війни Судного дня (1973) оголосив воєнний стан і розпочав операцію «Залізні мечі» в секторі Газа[17].

Західні країни[18][19][20], Україна[20], Казахстан[21], Індія[22][23], Сінгапур[24], Японія[25] засудили ХАМАС за масові вбивства і воєнні злочини[26], назвавши його тактику тероризмом. Майже всі арабські (за виключенням ОАЕ) та мусульманські країни, навпаки, поклали провину на Ізраїль, заявляючи, що причина конфлікту полягає в ізраїльській окупації палестинських територій[27][28], і уникаючи згадок про ХАМАС[29].

Передісторія

Загальний контекст

Докладніше: Палестино-ізраїльський конфлікт

Напад став продовженням палестино-ізраїльського конфлікту. Аналогічні набіги на Ізраїль бойовиків-фідаїнів з території Єгипту, Лівану, Йорданії та сектору Газа багаторазово відбувалися в період з 1948 по 1970 рік. Ці рейди на територію Ізраїлю з вбивствами цивільного населення і захопленням заручників продовжилися в рамках діяльності ОВП; відомими прикладами є різанина в Маалоті (1974) і теракт на Прибережному шосе (1978).

Після відходу Ізраїлю із сектору Гази 2005 року до влади в секторі прийшов ХАМАС внаслідок перемоги на виборах 2006 року і громадянської війни з ФАТХ, що включала в себе бої в секторі Гази 2007 року[30]. ХАМАС посилив ракетні обстріли Ізраїлю[31] та інші форми палестинського тероризму. У результаті сектор Газа перебуває під частковою блокадою Ізраїлю та Єгипту з 2007 року, що ставить за мету не допустити ввезення зброї та будматеріалів, які використовуються для війни проти Ізраїлю; ці заходи шкодять економіці сектора[32].

У 2011 році Ізраїль обміняв викраденого ХАМАС військовослужбовця Гілада Шаліта на 1027 палестинських терористів, що збільшило їхню мотивацію захоплювати заручників[33]. Багато з терористів, звільнених за «угодою Шаліта», стали організаторами та учасниками нападу 7 жовтня 2023 року[34][35][36].

За даними «Аль-Джазіри», у 2023 році, до нападу 7 жовтня, щонайменше 247 палестинських арабів загинули у сутичках з ізраїльськими військовими та під час ізраїльських антитерористичних операцій[37]. Кількість жертв палестинського тероризму за цей самий період становила 32 ізраїльтянина і 2 іноземних громадянина[37]. Однак «Аль-Джазіра» не повідомляє, скільки загиблих були членами терористичних угруповань, а скільки — мирними жителями.

Напад стався в день єврейського свята Сімхат Тора[38], на наступний день після 50-ї річниці початку Війни Судного дня (1973), яка також розпочалася з раптової атаки на Ізраїль.

Матеріально-технічна підготовка

Ключову роль у фінансуванні, озброєнні та навчанні воєнізованих угруповань у секторі Гази зіграв Іран, який допоміг налагодити в секторі виробництво зброї та військової техніки[39]. Зазначалася також важлива роль Катару у фінансуванні ХАМАС і його інформаційній підтримці через «Аль-Джазіру»[40]. В інтерв'ю російським ЗМІ член керівництва ХАМАСу Алі Барака повідомив, що з дозволу Росії його угрупуванням було налагоджено місцеве виробництво автоматів Калашникова і патронів до них[41]. Зброя, яку використовує ХАМАС, виявилася російського[42], північнокорейського[43][44][45], іранського[46][47] і китайського[48] виробництва; частково її виготовляли локально за підтримки цих країн[39][41], частково завозили в сектор із території Єгипту через підземні тунелі[49].

Організаційна підготовка

За інформацією агентства Reuters із посиланням на джерело, близьке до ХАМАС, нападу передувала багаторічна підготовка, що передбачала створення в Ізраїлю хибного враження про небажання угрупованням масштабної війни[50]. Водночас із кінця 2020 року ХАМАС та інші угруповання сектору Гази проводили спільні навчання, що включали прорив бар'єру безпеки, напади на танки, штурм будівель, включно з макетом військової бази, і захоплення заручників[51]. 13-й канал ізраїльського телебачення опублікував цитати з допиту полоненого бойовика, який повідомив: «Ми готувалися понад рік. Нас надихнули демонстрації в Ізраїлі».

Нападу передували кілька тижнів заворушень, які влаштовували палестинські араби вздовж кордону Ізраїлю із сектором Гази (зокрема запуск куль із вибуховими та запальними пристроями[52][53], масове спалювання автомобільних шин[54], закладення і метання вибухових пристроїв[55]). Згідно з даними допиту терориста, багатоденні заворушення біля кордону були відволікаючим маневром.

Остаточний наказ приступати до початку відпрацьованого сценарію вторгнення надійшов за лічені години до його початку[56].

Обґрунтування нападу палестинською стороною

ХАМАС назвав причинами нападу часткову блокаду сектору Газа[57], «злочини окупації» та сутички навколо мечеті аль-Акса[58]; лідер угруповання Салех аль-Арурі (ліквідований у січні 2024 року) заявив, що вони «захищають» мечеть аль-Акса і тисячі палестинських ув'язнених, які перебувають в ізраїльських в'язницях[59].

Наступ терористів

Докладніше: Хронологія війни між Ізраїлем та Хамасом

Ракетні удари і застосування дронів

Наслідки ракетного обстрілу в Рішон-ле-Ціоні
Зовнішні відеофайли
Бойовики ХАМАС захоплюють ізраїльтян у заручники

Близько 06:30 ранку за місцевим часом[37] 7 жовтня 2023 року ХАМАС оголосив про початок операції «Повінь Аль-Акса», або «Буря Аль-Акса»[60], під час якої, за різними оцінками, було випущено від 2500[61] до більш ніж 5000 ракет[62] із сектору Гази по Ізраїлю, внаслідок чого загинули щонайменше п'ятеро людей[63][64]. Повідомлялося про вибухи в районах, прилеглих до сектора Гази, а також у Тель-Авіві та Ашкелоні[65]. Сирени повітряної тривоги було активовано в Беер-Шеві та Єрусалимі[66][67]. 9 жовтня ХАМАС здійснив ще один залп у напрямку Тель-Авіва та Єрусалима, одна ракета впала поруч із терміналом аеропорту Бен-Ґуріона[68].

Терористи також використовували дрони для скидання гранат на ізраїльські прикордонні спостережні вишки та кулемети з дистанційним управлінням для виведення їх з ладу[69].

Вторгнення бойовиків в Ізраїль

Докладніше: Бої у Сдероті
Вторгнення бойовиків в Ізраїль

Одночасно близько 2500 бойовиків[5] проникли до Ізраїлю з Гази, використовуючи вантажівки, пікапи, мотоцикли, бульдозери, катери, а також парамотори й аерошюти (повітряні судна з крилом із тканини, оснащені двигуном)[37][59][70]. Терористи мали при собі карти і розвіддані щодо населених пунктів, які атакували, а також інструкції з убивства та захоплення в заручники мирних жителів, включно з дітьми[69][71].

Крім ХАМАС, у нападі взяли участь й інші палестинські терористичні угруповання — ісламістський Палестинський ісламський джихад[72] і ліворадикальний Демократичний фронт визволення Палестини (ДФВП)[73][74]. Угруповання Народний фронт визволення Палестини (НФВП) і «Лігво левів» висловили свою підтримку нападу й оголосили про максимальну боєготовність і загальну мобілізацію серед своїх бойовиків[75][76].

Пізніше стало відомо, що пряму участь у вторгненні також брала низка співробітників БАПОР (агентства ООН)[77][78].

Армія Ізраїлю почала контртерористичну операцію «Залізні мечі» в секторі Газа[79]. Міністр оборони Ізраїлю Йоав Ґалант повідомив про масовий призов резервістів[80]. 9 жовтня армія Ізраїлю повідомила про виклик на службу 300 тисяч резервістів[81].

8 жовтня ЦАХАЛ ударом з повітря припинив спробу повторного проникнення терористів через пошкоджену огорожу[82]. 10 жовтня було припинено ще одну спробу вторгнення терористів через пляж Зікім; 4 бойовиків було при цьому знищено[83][84].

Для ліквідації терористів, які захопили поліцейську дільницю в Сдероті, її довелося поступово руйнувати[85], згодом як мінімум одному з терористів вдалося втекти[86].

Протистояння в Беері та Офакімі

Докладніше: Різанина в Беері
Кібуц Беері після нападу ХАМАС, 11 жовтня 2023 року

Під час нападів на кібуц Беері і місто Офакім бойовики ХАМАСа взяли заручників, що в обох випадках закінчилося тривалою і успішною операцією з порятунку заручників.

7 жовтня близько 50 жителів Беері були взяті в заручники й утримувалися терористами в їдальні кібуца. Через 18 годин всіх заручників було звільнено. Під час протистояння між бойовиками і силами ЦАХАЛу в Беері з'явилися відеоролики, на яких бойовики ХАМАС ведуть босих заручників через вулицю в місті[87].

У кібуці Урім, розташованому на дорозі до Офакіма, сили Армії оборони Ізраїлю врятували двох ізраїльтян. Під час рятувальної операції чотирьох бойовиків ХАМАСу було вбито, а троє солдатів АОІ дістали поранення[87].

У самому Офакімі близько 9-ї ранку п'ять терористів узяли в заручники літнє подружжя Давида і Рахель Едрі та утримували їх до ночі; між 2-ю і 3-ою годинами ночі групі спецпризначенців ЯМАМ вдалося врятувати обох заручників, вбивши всіх терористів; троє бійців ЯМАМ були поранені[88][89].

Армія Ізраїлю тимчасово втратила контроль над КПП Ерез і КПП Керем-Шалом[90]. Бойовики ХАМАС організували висадку морського десанту біля пляжу кібуца Зікім[91]; близько 60 терористів було знищено на морі підрозділом ВМС Ізраїлю Снапір[92]. Бойовики захопили військову базу Нахаль-Оз, внаслідок чого щонайменше двоє ізраїльських солдатів загинули і щонайменше шість потрапили в заручники[93]. Повідомлялося про бойові дії на військовій базі Реїм, штаб-квартирі дивізії Газа[94]. За пізніми повідомленнями, ХАМАС узяв базу під свій контроль і захопив у заручники кількох ізраїльських солдатів[94]. До ночі 7 жовтня АОІ відновила контроль над базою Реїм[95][96] і більшою частиною прикордонних територій.

Відсіч ізраїльтян

25-річна Інбаль Рабін-Ліберман врятувала від терористів кібуц Нір-Ам, швидко організувавши на місці його оборону. Відслуживши в бойових частинах ЦАХАЛу і будучи координатором кібуца з військової безпеки, вона змогла організувати жителів кібуца і дати відсіч терористам; було ліквідовано 25 бойовиків. Нір-Ам став єдиним кібуцом біля сектору Гази, який не зазнав значних втрат[97][98][99][100].

Колишні офіцери ізраїльської армії — подружжя Адар та Ітай, коли терористи напали на кібуц Кфар-Аза, сховали своїх дітей і вступили в бій. У результаті обидва загинули, але, захищаючись, вони вбили 7 нападників[101].

Племінник (син сестри) ізраїльського футболіста Йосі Бенаюна зумів застрелити трьох терористів ХАМАСу, які напали на будинок його сім'ї в кібуці Беері; чоловік сестри Йосі Бенаюна був поранений, але вся сім'я вижила[102].

Пов'язані події

Вранці 8 жовтня «Хезболла» випустила ракети і снаряди по території Мазарія-Шаб'а, армія Ізраїлю завдала удару у відповідь по південному Лівану[103][104]. 9 жовтня армія Ізраїлю заявила, що вбила кількох бойовиків, які проникли з Лівану, і відкрила артилерійський вогонь по той бік кордону. «Хезболла» заперечувала свою причетність до інциденту[105]. Палестинський ісламський джихад пізніше взяв на себе відповідальність за збройне проникнення[72]. Пізніше того самого дня поновилися бої між «Хезболлою» та ізраїльськими військами, внаслідок яких було вбито трьох бойовиків «Хезболли»[106].

Жертви

 275+
 98+
 43+
 28+
Різанина в Нір-Озе 23+
Різанина в Нахаль-Оз 12+
 16+
Різанина в Холіті 14+
Різанина в Кісуфімі 9+
Різанина в Зікімі 6+
Різанина в Нірімі 5+
Різанина в Ейн-ха-Шлоша 4+
Різанина в Нір-Іцхакі 4+
Різанина в Ячіні 3+
Інтерактивна мапа масових вбивств (цивільних)
7 жовтня[107][108]

Вторгнення було відзначено низкою воєнних злочинів і, на думку низки експертів з міжнародного права та досліджень масового насильства, є геноцидом[109][110][111]. Документи, виявлені у застрелених бойовиків, підтверджують, що масові вбивства були ключовою метою вторгнення. Їм було наказано «досягти максимального рівня людських втрат», а потім захопити заручників[112][113].

Втрати

Докладніше: Різанина у Кфар-Азі, Різанина на музичному фестивалі NOVA, Різанина в Натів-га-Асарі та Різанина пенсіонерів у Сдероті
Жертви та пошкодження внаслідок терористичної атаки ХАМАСу
Покинуті та спалені автомобілі учасників музичного фестивалю «Supernova Sukkot Gathering»[114]
Мішки з тілами загиблих на подвір'ї зруйнованих будинків (кібуц Беері, 11 жовтня 2023 року)
Калюжа крові та закривавлений ніж на підлозі поряд, виявлені на місці вбивства в одній з садиб Беері
Наслідки ракетного обстрілу Беері
Графіті написів арабською мовою на стінах будинку в кібуці Беері імен нападників та фрази «Бригади аль-Кассама, за наказом аль-Дейфа»
Сліди крові та отвір від кулі, що залишилися після нападу на Нахаль-Оз[en]
Поліцейська станція в Сдероті, знищена під час штурму ізраїльськими військами бойовиків Хамас.
Пошкодження в лікарні «Барзилай» в Ашкелоні, в яку влучила ракета 7 жовтня 2023 року
Бригада рятувальників біля зі знищеної ракетою автівки в місті Рішон-ле-Ціон, 7 жовтня 2023 року
Стіна будинку в Кфар-Азі, посічена осколками від вибуху ракети

Різанину 7 жовтня 2023 року визнано найжорстокішою атакою на єврейський народ з часів Голокосту і найкривавішим днем в історії Ізраїлю[115][116][117]. Кількість загиблих унаслідок атак ХАМАС на півдні Ізраїлю становила 1200 осіб, 779 із них — цивільні особи, включно з 38 дітьми[118]. Ще близько 3,4 тис. осіб дістали поранення різної тяжкості[119][120].

Напад ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня є третім за кількістю жертв терористичним актом у світі від початку спостережень Центром стратегічних і міжнародних досліджень 1970 року. В атаках 11 вересня загинуло 2,9 тис. осіб, у різанині на базі Спайкер — до 1,7 тис. Порівняно з іншими великими терактами в Ізраїлі, кількість жертв 7 жовтня була вищою більш ніж у 31 раз — 1200 осіб проти 38 під час різанини на Прибережному шосе в 1978 році[117].

З початку наступу терористів повідомлялося про масові вбивства ізраїльських цивільних осіб[121][122][123]. Так, 7 жовтня внаслідок різанини в Беері загинуло понад 100 мирних жителів, включно з жінками і дітьми; на музичному фестивалі в Реїмі вбито 364 людини[124]. Від 52 до 60 осіб було вбито в кібуці Кфар-Аза, з яким терористи були добре знайомі, імовірно, завдяки наведенням палестинців, які працювали там до цього[125]. Під час атаки на Ашкелон поранено було щонайменше 400 осіб[126].

Останки жертв нападу ХАМАС на Ізраїль у 2023 році
Збір тіл у кібуці Беері, 2023 рік

За свідченнями низки джерел, насильство мало «екстремальний характер». Зібрані ізраїльською владою відеозаписи зафіксували вбивства дітей, обезголовлення мирних жителів, обвуглені людські останки, зґвалтовані трупи жінок. Волонтери повідомляли про тіла дітей, страчених у Беері, заздалегідь зв'язаних, розстріляних і спалених. Наймолодшою жертвою ХАМАС стала 10-місячна Міла Коен, застрелена в кібуці Беері. Також ізраїльські ЗМІ повідомляли про 13 вбитих дітей до 10 років і про 36 підлітків віком 10–19 років[127][128]. Наприклад, у кібуці Нір-Оз терористи вбили цілу сім'ю з трьома дітьми 2–6 років. Спочатку в офіційному акаунті ізраїльської влади в Twitter 10 жовтня з'явилися повідомлення про «40 убитих немовлят» тільки в кібуці Кфар-Аза. Пізніше ця інформація не підтвердилася, а загальна кількість загиблих дітей у всіх районах Ізраїлю в «Чорний шаббат» становила 36. Багато тіл були понівечені або спалені до невпізнання[124].

За даними Комітету із захисту журналістів, під час різанини 7 жовтня було вбито 6 працівників ЗМІ, зокрема Рої Едан і Янів Зоар[129].

Катування, каліцтва та страти

Немовля, вбите палестинськими терористами, 2023 рік

Ізраїльський центр судово-медичної експертизи виявив сліди тортур і страт за останками загиблих. Так, медики встановили, що деякі жертви були спалені живцем, коли бойовики намагалися витягти їх із «безпечних кімнат». Понад 20 тіл було знайдено з руками, зв'язаними пластиковими стяжками або електричними шнурами, що вказує на страту. Наприклад, вони виявили тіла дитини і дорослого, пов'язаних дротом і спалених живцем[130]. Доступні різні докази їхньої жорстокості, включно з убивством батьків на очах у їхніх дітей і навпаки[131]. Наприклад, держсекретар США Ентоні Блінкен на слуханнях у Сенаті повідомляв про сім'ю з чотирьох осіб, яких було вбито під час сніданку:

Хлопчик і дівчинка 6 і 8 років, та їхні батьки за сніданком. Батькові викололи око на очах у дітей. Матері відрізали груди, дівчинці ампутували ногу, хлопчикові відрубали пальці перед стратою. І тоді їхні кати сіли й поїли[132].

У розпорядженні служби екстреного реагування є низка фотографій жінок із ножовими пораненнями і відрізаними грудьми, чоловіків із вирізаними очними яблуками. Ті, хто впізнавав тіла, кажуть, що в деяких випадках вони були понівечені до невпізнання вогнепальними пораненнями[130]. Зафіксовано випадки обезголовлювання і розчленування[133]. Ізраїльські медики повідомляли про підлітків з відрубаними руками, яких кинули стікати кров'ю[134].

Хоча в перші тижні в мережі з'явилася дезінформація про обезголовлених дітей, пізніше ці дані не підтвердилися[135][136]. Але задокументовано випадок, коли терористи кілька разів вистрілили в живіт вагітній жінці, яка прямувала до пологового будинку. Також було знято низку інших розправ, коли терористи оскверняли трупи, особливо тіла солдатів[133].

Жертви серед іноземців

Серед вбитих в Ізраїлі 7 жовтня також були іноземці та громадяни з подвійним громадянством, зокрема 20 загиблих громадян України[137].

За грудневими підрахунками ізраїльської влади, тільки іноземців загинуло понад 70 осіб, в основному — тайські робітники[138]. За оцінками на кінець жовтня, близько 200 загиблих або були іноземцями, або мали подвійне громадянство[137].

Сексуальне насильство

Докладніше: Сексуальне насильство під час нападу на Ізраїль 7 жовтня

Після нападу терористів ізраїльська поліція і військові почали збирати докази сексуальних злочинів ХАМАС, що ускладнювалося військовими діями і практично повною відсутністю жертв, які вижили. Свідки, які збирали тіла в місцях злочинів або пережили атаку бойовиків, повідомляли про жорстокість наруг — у жертв «у жіночих органах були цвяхи та інші предмети», відрізали груди, переламали тазові кістки, у багатьох спостерігалися вагінальні кровотечі, опіки та інші травми. Одна з тих, хто вижив у різанині на музичному фестивалі в Реїмі, стала свідком, як бойовики ґвалтували жінок, одночасно завдаючи їм рани ножем. Повідомлялося про зґвалтування дівчаток-підлітків[139][140][141][142][143]. На численних фотографіях із місць атак видно тіла жінок, оголені до пояса або з розірваною спідньою білизною, з розсунутими ногами, слідами травм геніталій і стегон. Бойовики обговорювали зґвалтування в записах нагрудних камер, понад 60 тисяч годин яких вони залили в соціальні мережі, і пізніше їх проаналізувала поліція[143][144][145][145].

У мережі також з'являлися відео з тілами жертв зґвалтувань, наприклад, зйомка матері двох дітей Галь Абдуш, яку зробила одна з тих, хто пережив різанину на музичному фестивалі в Реїмі. Загалом опитані журналістами The New York Times медики і добровольці повідомляли про понад 30 тіл жінок і дівчаток в околицях фестивалю. На базі недалеко від сектора Гази було також виявлено тіла ізраїльських жінок-солдатів, яким, імовірно, стріляли в піхву. За словами представника Міністерство добробуту та соціального забезпечення Ізраїлю, вижили лише три жінки і один чоловік, які зазнали сексуального насильства[142].

Представники ХАМАС заперечували звинувачення, заявивши, що будь-які сексуальні злодіяння були скоєні іншими збройними угрупованнями, які проникли в Ізраїль[140]. Однак допитані ізраїльськими спецслужбами семеро спійманих терористів ХАМАС зізналися, що їм було наказано здійснювати сексуальне насильство проти ізраїльських цивільних осіб, зокрема зґвалтування трупів[146].

Ізраїльські активісти та уряд звинуватили Генерального секретаря ООН та ООН-Жінки в ігноруванні звірств. Так, представник Ізраїлю в ООН розкритикував світову спільноту за «відсутність підтримки жінок і ймовірних жертв сексуального насильства». ООН провела на початку грудня спеціальну сесію щодо сексуальних злочинів ХАМАС, яке ізраїльські ЗМІ характеризували одним зі знарядь війни. Президент США Джо Байден назвав повідомлення про сексуальне насильство «жахливими» і закликав світ засудити «неймовірні жорстокості»[143][145].

Низка звільнених заручників також розповіли про сексуальне насильство під час ув'язнення в секторі Гази[143][147][148].

Заручники

Докладніше: Ізраїльські заручники в секторі Гази
Бойовики ХАМАС із захопленими заручниками в кібуці Беері, 2023 рік

Під час нападу було захоплено 251 заручника[10]. Повідомлення про масове захоплення заручників і їхнє вивезення в сектор Газа з'явилися незабаром після початку вторгнення. Один із лідерів ХАМАС Салех аль-Арурі (ліквідований у січні 2024 року) заявив про захоплення ними достатньої кількості ізраїльських військових для обміну на всіх палестинських терористів, ув'язнених в Ізраїлі[149]. У жовтні ізраїльська влада підтверджувала, що було захоплено «значну кількість» ізраїльських громадян, але їхню точну кількість було складно встановити через воєнні дії (так, після закінчення вісімнадцятигодинних боїв у кібуці Беері було звільнено 50 заручників, у передмісті міста Офакім — ще двоє)[150].

Деякі заручники були старші за 70 років і потребували спеціальних ліків, зокрема, 75-річний історик Голокосту Алекс Данциг і 84-річна Діца Гейман[151]. Проте, представники Червоного Хреста не були допущені до хворих і поранених заручників[152][153].

Пропаганда ХАМАС постаралася представити в прикрашеному вигляді захоплення й умови утримання заручників. «Аль-Джазіра» опублікувала відео, яке нібито спростовує, що бойовики захоплюють дітей і жінок[154]. Телеграм-канал ХАМАС випустив пропагандистський ролик із бойовиками і дітьми, забезпечений підписом «бійці ХАМАС виявляють співчуття до дітей»[155]. ЦАХАЛ прокоментував, що ХАМАС «намагається представити себе як гуманітарну організацію, хоча насправді це смертоносне терористичне угруповання, відповідальне за вбивства і викрадення немовлят, жінок, дітей і людей похилого віку»[156]. Знайдені інструкції бойовиків ХАМАС рекомендували відразу вбивати тих заручників, хто зможе чинити опір або становити загрозу, а також описували, як викрадати та катувати[157]. Після звільнення низки заручників стало відомо, що їх накачували наркотиками[153][158]; захоплених дітей використовували як щит під час боїв у секторі Газа[155].

Щонайменше 10 чоловіків і жінок, які побували в заручниках у ХАМАС, зазнали в ув'язненні сексуального насильства[159]. Зокрема, 17-річна Агам Гольдштейн-Алмог, батька і старшу сестру якої бойовики ХАМАС раніше вбили [160], вона свідчила перед Кнесетом про перенесене нею та іншим заручницями сексуального насильства[147][148]. Шеріл Сендберг зняла одногодинний документальний фільм «Крики, і потім — тиша» про сексуальне насильство ХАМАС, він вийшов у квітні 2024 року[161].

Імовірно, близько половини заручників мали громадянства інших країн (включно з Францією, Німеччиною, Великою Британією та США), невелика частина була іноземцями[162] (зокрема з Таїланду і Непалу). ХАМАС заявляв, що заручники-іноземці — це «гості»[154][156]. Але в мережі поширилися відео з жорстоким поводженням із ними[163]. Наприкінці жовтня терористи відпустили двох американок єврейського походження, імовірно, щоб «затьмарити частину жахів від нападів двотижневої давності та продемонструвати, що вони є легітимним партнером для будь-яких переговорів»[164].

Операція «Залізні мечі»

Докладніше: Операція «Залізні мечі»

Вранці 7 жовтня, незабаром після нападу палестинських терористів на прикордонні території Ізраїлю, уряд Ізраїлю оголосив про початок контртерористичної операції, що отримала назву «Залізні мечі»[165][79][166].

Військово-політичне керівництво Ізраїлю ввело в дію спеціальний пункт «40 алеф», що означає введення воєнного стану, який не застосовувався з 1973 року[167][168]. Міністр оборони Ізраїлю Йоав Ґалант оголосив збір резервістів[80]. За 48 годин ізраїльська армія мобілізувала 300 тисяч осіб[81][169]. Тисячі ізраїльтян, які перебували за кордоном, повернулися в країну, щоб взяти участь у війні. Для їхнього повернення національна авіакомпанія Ель Аль вперше з 1982 року 12 жовтня виконала рейс у суботу[170]. 11 жовтня міністр внутрішніх справ Ізраїлю Ітамар Бен-Ґвір оголосив про те, що відсьогодні кожен житель прикордонного міста Сдерота має право носити зброю; МВС Ізраїлю закупило 10 000 одиниць вогнепальної зброї для цивільних загонів швидкого реагування, включно з 4000 напівавтоматичних гвинтівок[171].

До вечора 9 жовтня армія оголосила про звільнення всіх населених пунктів і об'єктів від бойовиків ХАМАСа[172][173]. Під час зіткнень було зруйновано поліцейську дільницю в місті Сдерот, раніше захоплену ХАМАСом[174]. Кордон із Газою було взято під контроль до 10 жовтня[175].

Розслідування

Ізраїль

Для реконструкції подій 7 жовтня ізраїльські слідчі аналізували понад 200 тисяч фотографій і 2 тисячі свідчень[130]. Для допиту захоплених терористів у складі розвідувального управління ЦАХАЛ було створено спеціальний підрозділ. З'ясувалося, що бойовиків заохочували до нападів на мирних жителів, включно з дітьми, жінками та літніми людьми [176]. Один із терористів говорив, що ХАМАС пропонував $10 тисяч і квартиру за кожного захопленого заручника[177].

За даними ізраїльських спецслужб, 13 співробітників Агентства ООН з надання допомоги в секторі Газа (БАПОР) були пов'язані з нападом ХАМАС. Із них 10 були бойовиками ХАМАС, 2 — бойовиками Палестинського ісламського джихаду. Ізраїль вважає, що 6 співробітників БАПОР брали участь у самому нападі, 4 були причетні до викрадення ізраїльтян, ще один надав логістичну підтримку. Ізраїль також звинуватив ХАМАС у використанні об'єктів ООН у Газі як укриття. Офіційний представник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік заявив, що ООН не отримувала такої розвідувальної інформації[178]. Агентство обіцяло почати розслідування, але заздалегідь звільнило підозрюваних співробітників[179][180].

Міжнародні організації

Безліч свідчень про зґвалтування і травмовані статеві органи вказували на злочини проти людяності. Однак генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав до розслідування лише 30 листопада. Правозахисна група «ООН-Жінки» виступила із засудженням насильства як в Ізраїлі, так і в Газі. 4 грудня Ізраїль провів спеціальний захід в ООН, де колишній держсекретар США Гілларі Клінтон, сенаторка США Кірстен Джиллібранд і топ-менеджерка в галузі технологій Шеріл Сендберг розкритикували відсутність підтримки ізраїльських жінок, які зазнали насильства[143][181].

Коментарі міжнародних організацій Міністерство закордонних справ Ізраїлю назвало «занадто незначними і занадто запізнілими». У відповідь Верховний комісар ООН з прав людини наголосив, що Ізраїль не відповів на його неодноразові запити про доступ для незалежного розслідування звинувачень. Ізраїльська поліція стверджувала, що самостійно зібрала достатньо свідчень очевидців, відео- та фото-доказів і свідчень терористів. Влада Ізраїлю також забороняла лікарям взаємодіяти з комісією з розслідування злочинів, створеною Радою ООН з прав людини у 2021 році, оскільки її очолюють три людини з антисемітськими та антиізраїльськими поглядами[182][183][184]. Наприкінці січня до Ізраїлю було направлено команду спеціального представника ООН з питань сексуального насильства в умовах військових конфліктів Праміли Паттен, яку запросило Міністерство закордонних справ[185].

Ізраїль не є членом Міжнародного кримінального суду і відмовляється визнавати його юрисдикцію. Однак палестинська влада підписала угоду з судом у 2015 році й отримала статус держави-спостерігача ООН. Відповідно, суд має юрисдикцію розслідувати злочини, скоєні палестинцями на території Ізраїлю. Наприкінці жовтня сім'ї жертв нападів ХАМАС звернулися до суду з проханням провести розслідування вбивств і викрадень[186].

Розслідування проводили і представники Human Rights Watch, які зібрали підтверджені свідчення 110 тих, хто вижив, сімей заручників, а також осіб, які надавали першу допомогу[187].

Реакція влади

Ізраїль

Міністр оборони Йоав Ґалант заявив, що ХАМАС «припустився серйозної помилки цього ранку і почав війну проти Держави Ізраїль», і що «Держава Ізраїль переможе в цій війні»[188]. Міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен-Ґвір оголосив про введення надзвичайного стану на всій території країни. Ізраїль запросив додаткову військову допомогу у США.

Мешканців районів, де відбулося проникнення бойовиків, закликали залишатися всередині своїх будинків, а цивільним особам на півдні і в центрі Ізраїлю було «наказано залишатися поруч із бомбосховищами»[189]. У ніч із 7 на 8 жовтня Військово-політичний кабінет Ізраїлю проголосував за вжиття низки заходів, спрямованих на «знищення військового та урядового потенціалу ХАМАС і Палестинського ісламського джихаду»[190]. Кабінет офіційно ввів у країні воєнний стан, вперше після Війни Судного дня 1973 року[17]. 12 жовтня Кнесет затвердив створення на час війни уряду надзвичайного стану з членів правлячої коаліції та опозиції[191][192].

Глава Генштабу ЦАХАЛ Герці Га-Леві заявив від імені армії: «ми не виконали свої обов'язки»[193]. Глава загальної служби безпеки Ізраїлю (ШАБАК) Ронен Бар також взяв на себе особисту відповідальність за недопущення нападу терористів[194][195]. Їхній приклад наслідував глава військової розвідки Ізраїлю (АМАН) Аарон Халіва, визнавши свою особисту відповідальність і відповідальність свого відомства за цей провал[196].

23 жовтня влада Ізраїлю провела спеціальну пресконференцію, на якій двом журналістам із різних країн було показано фільм про вбивства мирних жителів бойовиками ХАМАС, складений із записів камер спостереження і зйомок на мобільні телефони, зроблених 7 жовтня[197].

ХАМАС

Заступник глави ХАМАС Салех аль-Арурі повідомив телеканалу «Аль-Джазіра», що угруповання почало «тотальну боротьбу», описуючи атаку 7 жовтня як відповідь на ізраїльські дії проти палестинців[181][198][199]. Високопоставлений член ХАМАС Газі Хамад погрожував продовжувати атаки:

Ми повинні дати Ізраїлю урок, і ми будемо робити це знову і знову. Повінь в Аль-Аксі — це всього лише перший випадок, і буде другий, третій, четвертий[200].

Член вищого керівництва ХАМАС Халіл аль-Хайя уточнив, що метою атаки було «повернути палестинське питання на стіл переговорів» через ескалацію[201]. Халед Машаль висловив готовність угруповання до жертв заради «звільнення»[202].

ХАМАС намагався дистанціюватися від вбивств 7 жовтня, заперечуючи відповідальність за цивільні жертви і звинувачення в сексуальному насильстві, називаючи це частиною «сіоністських кампаній» проти «палестинського спротиву»[181][199] та заявляючи, що бойовики нападали тільки на ізраїльських солдатів і озброєних людей[198][201][203].

Підконтрольне ХАМАС Міністерство освіти Палестини в Газі заявило, що школи в секторі закриті до подальшого повідомлення[204], а місцеве міністерство охорони здоров'я закликало здавати кров[205].

Міжнародна реакція

Президент Байден виступив із промовою з приводу терористичних атак в Ізраїлі
Міжнародна реакція на вторгнення ХАМАС в Ізраїль у 2023 році
   Країни, які засудили вторгнення
   Країни, які звинуватили Ізраїль у провокації конфлікту
   Нейтральні країни
   Невідомо
   Палестина
   Ізраїль

Засудження нападу

У жовтні 2023 року, як мінімум, 44 країни засудили ХАМАС, звинувативши його в тероризмі, і близько 20 країн підтримали право Ізраїлю на самозахист. Більшість країн Північної Америки та Європи висловили підтримку Ізраїлю[206]. Так, одразу після нападу британський прем'єр-міністр Ріші Сунак сказав, що «шокований» терором і що «Ізраїль має абсолютне право захищати себе»[203]; президент Франції Емманюель Макрон висловив свою «цілковиту солідарність із жертвами»; канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що «засуджує напад ХАМАС і підтримує Ізраїль»[207]. Президент США Джо Байден засудив атаку ХАМАС як «безсовісну», наголосив на праві Ізраїлю на самооборону й описав напад як «чисту жорстокість проти єврейського народу»[115][208][209][210]. Глава Пентагону Ллойд Остін обіцяв підтримку Ізраїлю для захисту населення[211].

Президент України Володимир Зеленський висловив свою «підтримку Ізраїлю в його праві захищати себе і свій народ», Зеленський також заявив, що «терористичний напад на Ізраїль був добре спланований, і весь світ знає, які спонсори тероризму могли підтримати і сприяти його організації»[212].

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «це тероризм у його найогиднішій формі. Ізраїль має право захищатися від таких огидних нападів». Глава зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель висловив солідарність з Ізраїлем[203]. Євросоюз заявив про намір призупинити фінансову підтримку Палестини в розмірі 691 млн євро. 10 жовтня 2023 року Євросоюз і Франція визнали ХАМАС терористичною організацією[213]. НАТО через прессекретаря Ділліана Вайта засудило терористичні атаки ХАМАС і підтримало право Ізраїлю на самооборону[214].

Підтримка і виправдання нападу

Президент Росії Володимир Путін назвав причиною нападу насамперед «поселенську політику» Ізраїлю[215] (всі ізраїльські поселення були виведені з сектора Газа за 18 років до нападу[216]). Путін і МЗС РФ поклали провину на США[217] і Захід; російські телеведучі та преса висловили ту саму лінію, наголошуючи на успіхах терористів у перший день нападу і скептично відгукуючись про обороноздатність Ізраїлю[218]. Російські пропагандисти, публікуючи сфабриковані матеріали, заперечували військові злочини ХАМАС, називаючи оприлюднені Ізраїлем свідчення фальсифікацією[219][220][221][222]. ХАМАС, зі свого боку, подякував Путіну за «невтомні зусилля», спрямовані на припинення «сіоністської атаки на сектор Гази»[223][224].

Іран підтримав вторгнення ХАМАС в Ізраїль[225].

Майже всі країни Ліги арабських держав, зокрема Оман, Ємен і Катар, назвали причиною нападу «ізраїльську окупацію палестинських територій»[226][27], не згадуючи у своїх заявах ХАМАС[29].

Катарський телеканал «Аль-Джазіра», який схвалював ХАМАС[227] і часто звинувачували в ісламістській, антиамериканській та антиізраїльській пропаганді[227][228][229][230][231], відігравав значну роль у висвітленні конфлікту з пропалестинських позицій[232]. 13 жовтня ізраїльське міністерство зв'язку оголосило про намір закрити офіси «Аль-Джазіри» за підтримку ХАМАС[233]; 16 жовтня Моссад також рекомендував заборонити в країні діяльність журналістів телеканалу, надавши докази, що співробітники «Аль-Джазіри» розкривають інформацію про місце розташування сил ЦАХАЛу[234].

За правління Реджепа Таїпа Ердогана Туреччина стала затятим прихильником палестинського бойового угруповання ХАМАС[235][236]. Після різанини 7 жовтня 2023 року, президент Туреччини заявив, що ХАМАС — не терористи, а «визвольна група моджахедів, які б'ються за захист своєї землі і своїх громадян»[237].

Мітинги та акції

Акція на підтримку Ізраїлю в Берліні
Білий дім підсвічено в ізраїльські кольори на знак солідарності
У Німеччині вшанували жертв різанини 7 жовтня із запалюванням свічок
Прапор Ізраїлю на одному з цифрових рекламних банерів Києва на знак солідарності з ізраїльським народом

Уже 7 жовтня в США і країнах Європи почалися акції солідарності з Ізраїлем. 9 жовтня в США пройшли розділені поліцією маніфестації як на підтримку Ізраїлю, так і на підтримку Палестини[238]. 10 жовтня в Нью-Йорку тисячі американських євреїв провели мітинг на підтримку Ізраїлю перед штаб-квартирою ООН[239]. 22 жовтня в Берліні відбулася демонстрація на підтримку Ізраїлю, що зібрала, за різними даними, від 10 до 25 тис. осіб[240].

Багато українців підтримали Ізраїль, розцінюючи напад ХАМАСу на Ізраїль як схожий з російським вторгненням в Україну. 8 жовтня 2023 року, у Києві на цифрових рекламних табло з'явилися прапори Ізраїлю як знак солідарності з ізраїльським народом[241]. Посол України в Ізраїлі Михайло Бродський охарактеризував Україну як найбільш проізраїльську країну в Європі[242], і сказав, що мітинги та зібрання на підтримку Ізраїлю відбувалися в країні попри заборони на проведення зібрань на території України через російсько-українську війну, як-от у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі[243].

Починаючи з 7 жовтня 2023 року в медіа почали з'являтися коментарі публічних персон про події нової хвилі палестино-ізраїльського конфлікту. Так, на підтримку Ізраїлю висловилися Галь Гадот, Кріс Пайн, Раян Мерфі, Емі Шумер і Майкл Дуглас — вони та ще кілька сотень знаменитостей підписали відкритого листа на підтримку Ізраїлю і з засудженням дій ХАМАС[244].

Пов'язані події та пам'ять

Відразу після атаки ХАМАС ціни на нафту марки Brent зросли на $2,5 за барель ($87,05); марки West Texas Intermediate — на $2,7 (85,5)[245]. Ціна на золото зросла на $20 доларів за унцію ($1851 на 9 жовтня)[246]. Тоді як ізраїльський індекс TA-35 зафіксував найбільше падіння з 2020 року (-6,47 %), ізраїльський новий шекель — найбільше падіння до долара США за останні сім років (-1,63 % до $3,90). У відповідь Банк Ізраїлю оголосив 9 жовтня, що продасть до $30 млрд валютних резервів для підтримки і надання ліквідності на суму до 15 мільярдів доларів ринку через свопи[247]. Індекс фондового ринку Ірану також впав на 2,5 %[248].

В Ізраїлі через тиждень після атаки і введення воєнного стану вибори до місцевих органів влади були офіційно перенесені на 3 місяці[249]. ЗМІ повідомляли про розкол у демократичній партії США, пов'язаний із різними поглядами на підтримку Ізраїлю після терактів 7 жовтня[250].

Атаку порівнювали з терактами 11 вересня 2001 року в США[251], позначаючи дату «7/10» за аналогією з «9/11»[252]. 7 листопада 2023 року в усьому Ізраїлі було оголошено «День громадянської жалоби»[253]. Політичний оглядач Пітер Бомонт заявив, що напад «на століття запам'ятається як провал розвідки» Ізраїлю[254].

Оцінки

Згідно зі спільною заявою понад 100 експертів з міжнародного законодавства, терористичне угруповання ХАМАС вчинило численні воєнні злочини, які, ймовірно, підпадають під визначення геноциду[255]. Численні експерти та організація Genocide Watch вказували на прагнення ХАМАС знищити Ізраїль, оцінюючи вторгнення як спробу геноциду[256][257][258]. Багато хто в Ізраїлі вважає атаку 7 жовтня геноцидом, порівнюючи її з Голокостом[259]. Водночас, згідно з опитуваннями Palestinian Center for Policy and Survey Research, що проводилися в секторі Газа і на Західному березі річки Йордан, станом на березень 2024 року переважна більшість палестинців (71 %), порівняно з 72 % у грудні 2023 року, підтримують рішення ХАМАС про напад 7 жовтня[260].

Інструкції, виявлені при знищених бойовиках, свідчили про плани масових вбивств громадян, зокрема дітей у школах[146][261][262]. ООН визнала, що невибіркове вбивство бойовиками ХАМАС сотень мирних жителів, включно з дітьми, та викрадення заручників і використання їх як живого щита є порушенням міжнародного гуманітарного права[263].

Понад 680 експертів закликали до звільнення заручників і завершення насильства, порівнявши тактику ХАМАС з ІДІЛ і вказуючи на психологічні травми звільнених заручників[264][265].

За словами науковців Центру стратегічних і міжнародних досліджень Деніела Баймана та Александра Палмера, атаки продемонстрували занепад Організації визволення Палестини (ОВП) і піднесення ХАМАС як головного центру влади в палестинській політиці. Вони передбачили подальший занепад ОВП, якщо статус-кво збережеться[266].

Ізраїльський аналітик Сет Францман зазначив, що напад відрізнявся масштабами і динамікою від попередніх конфліктів між ХАМАС та Ізраїлем, які зазвичай протікали поетапно з поступовою ескалацією напруженості[267].

У культурі

«Свідоцтво різанини 7 жовтня» — документальний фільм, змонтований ЦАХАЛ із кадрів, що зафіксували різанину з доступних відео-джерел: натільних камер і мобільних телефонів терористів ХАМАС, відеореєстраторів, камер зовнішнього і домашнього спостереження, смартфонів ізраїльських жертв нападу, зйомок служб екстреної допомоги[268][269][270].

«Крики перед тишею» — документальний фільм, знятий Шеріл Сендберг, американською підприємницею, яка раніше працювала однією з директорів Meta (Facebook)[271], де досліджується сексуальне насильство з боку терористів під час вторгнення ХАМАС, включно з подіями різанини на фестивалі Нова та викраденням ізраїльтян до сектору Газа[272]. Безкоштовно випущений на YouTube[273][274] 26 квітня 2024 року[275].

Виступ представниці Ізраїлю Еден Ґолан під час репетиції на Євробаченні 2024 з піснею «Hurricane», натхненною подіями 7 жовтня

«Hurricane» — пісня ізраїльської співачки Еден Ґолан, з якою вона представляла Ізраїль на Пісенному конкурсі Євробачення 2024, натхненна ізраїльським баченням атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року та її емоційних наслідків для ізраїльтян[276]. Пісня спочатку мала назву «October Rain», але Європейська мовна спілка відхилила цю назву через «політичний зміст»[277]. Композицію описують як баладу, що досягає своєї кульмінації, натякаючи на «стан ізраїльських цивільних» під час нападу 7 жовтня разом із різаниною на музичному фестивалі в Реїмі[278][279].

Примітки

  1. ↑ The October 7 Massacre: Explained. Israel Defense Forces. 6 жовтня 2024.
  2. ↑ 7 жовтня - рік після терористичного нападу ХАМАСу на Ізраїль. Deutsche Welle. 7 жовтня 2024.
  3. ↑ Георгій Ерман (11 жовтня 2023). Напад ХАМАС на Ізраїль. Чи прямує світ до Третьої світової війни?. BBC News Ukrainian.
  4. ↑ Civilians will pay price for biggest challenge to Israel since 1973. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  5. ↑ а б Военный источник: в нападении на Израиль из Газы 7 октября участвовали около 2500 боевиков и "мирных" жителей сектора. NEWSru.co.il (рос.). 13 жовтня 2023. Архів оригіналу за 15 жовтня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  6. ↑ Israel-Hamas conflict: Timeline and key developments. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  7. ↑ Нападение ХАМАС на Израиль – DW – 08.10.2023. dw.com (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  8. ↑ Dozens killed, abducted as Israel comes under surprise Hamas attack. Ynetnews (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  9. ↑ Israel revises Hamas attack death toll to 'around 1,200'. Reuters (англ.). 10 листопада 2023. Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  10. ↑ а б Swords of Iron: Hostages and Missing Persons Report. Уряд Ізраїлю (англ.). 2 грудня 2024.
  11. ↑ ‘Clear and convincing information’ that hostages held in Gaza subjected to sexual violence, says UN Special Representative. ООН (англ.). 4 березня 2024. Архів оригіналу за 12 березня 2024. Процитовано 12 березня 2024.
  12. ↑ Office of the Special Representative of the Secretary-General on Sexual Violence in Conflict. Mission report. Official visit of the Office of the SRSG-SVC to Israel and the occupied West Bank 29 January – 14 February 2024 (PDF). news.un.org (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 1 червня 2024. Процитовано 12 березня 2024.
  13. ↑ Gettleman, Jeffrey; Schwartz, Anat; Sella, Adam (28 грудня 2023). ‘Screams Without Words’: How Hamas Weaponized Sexual Violence on Oct. 7. New York Times (англ.).
  14. ↑ Hamas's massacre in Kfar Aza: 'We collect the bodies and put them in bags. It's a nightmare'. Le Monde.fr (англ.). 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.
  15. ↑ Herlihy, Brianna (9 жовтня 2023). Cruz calls Hamas attacks on Israel ‘largest mass murder of Jews on any day since the Holocaust’. Fox News (амер.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.
  16. ↑ Levine, Uri (13 жовтня 2023). How Israel’s Resilience Will Help It Overcome This War And Come Out Stronger. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 22 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023.
  17. ↑ а б Israel-Hamas War | Explanation, Summary, Casualties, & Map. Britannica (англ.). 22 січня 2025. Процитовано 22 січня 2025.
  18. ↑ House, The White (7 жовтня 2023). Statement from President Joe Biden Condemning Terrorist Attacks in Israel. The White House (амер.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
  19. ↑ Presse, AFP-Agence France. NATO Condemns Hamas 'Terrorist Attacks' Against Israel. www.barrons.com (амер.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
  20. ↑ а б US offers 'all appropriate support' to Israel following biggest attack from Hamas in decades. ABC News (en-AU) . 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
  21. ↑ Халдарова, Динара (17 жовтня 2023). МИД озвучил позицию Казахстана по действиям ХАМАС и Израиля. zakon.kz (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  22. ↑ PM Modi affirms solidarity with Israel, surprise assault chills recent thaw in region. The Indian Express (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  23. ↑ India sides with West, condemns 'terrorist attacks in Israel' by Palestine's Hamas group. www.telegraphindia.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  24. ↑ Singapore ‘strongly condemns’ rocket and terror attacks from Gaza on Israel. CNA (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
  25. ↑ Attack on Israel by the Palestinian militants including Hamas (Statement by Press Secretary KOBAYASHI Maki). Ministry of Foreign Affairs of Japan (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
  26. ↑ Michaelson, Ruth (7 жовтня 2023). Condemnation and calls for restraint after Hamas attack on Israel. The Guardian (брит.). 0261-3077. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  27. ↑ а б Zax, Talya (7 жовтня 2023). Arab states call for restraint after Hamas attack— but some blame Israel. The Forward (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  28. ↑ World reaction to surprise attack by Palestinian Hamas on Israel. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  29. ↑ а б Arab Critique and Condemnation of Hamas Before October 7, 2023. The Washington Institute (англ.). Архів оригіналу за 22 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023.
  30. ↑ Timeline of conflict between Israel and Palestinians in Gaza. Reuters (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  31. ↑ "Касамы" в декабре: рекордные показатели террора. NEWSru.co.il (рос.). 1 січня 2006. Архів оригіналу за 19 вересня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  32. ↑ Al-Mughrabi, Nidal (4 жовтня 2023). Gaza unrest shows economic misery under Israeli blockade. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  33. ↑ Речи лидеров ХАМАСа после "сделки Шалита". Цитаты. NEWSru.co.il (рос.). 19 жовтня 2011. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
  34. ↑ Годовщина со дня обмена Шалита, когда были освобождены главные убийцы ХАМАСа. mignews.com (рос.). 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
  35. ↑ БАГАЦ отклонил апелляцию организации "Альмагор" против сделки по освобождению похищенных. NEWSru.co.il (рос.). 22 листопада 2023. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
  36. ↑ "7 октября мы заплатили реальную цену за сделку Шалита". Интервью с Зеэвом Элькиным. NEWSru.co.il (рос.). 20 листопада 2023. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
  37. ↑ а б в г Palestinian fighters reported in Israel as rockets launched from Gaza. Al Jazeera. 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  38. ↑ Daniel Estrin (7 жовтня 2023). 'We are at war,' Israeli PM Netanyahu says after Gaza militants infiltrate. National Public Radio (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  39. ↑ а б Lendon, Brad (12 жовтня 2023). How does Hamas get its weapons? A mix of improvisation, resourcefulness and a key overseas benefactor. CNN (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  40. ↑ MEMRI President Yigal Carmon: Qatar Is Hamas And Hamas Is Qatar; Qatar Launched A War Against Israel By Means of Hamas; The Declaration Of War Was Aired On Al-Jazeera TV; Qatar And Its Thieving Terrorist Ruling Family Will Pay The Price. MEMRI (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2023. Процитовано 18 жовтня 2023.
  41. ↑ а б Представитель ХАМАСа о связях с Россией: "На этом поле боя мы не одни". NEWSru.co.il (рос.). 12 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  42. ↑ Зеэв Элькин: "Часть используемого террористами оружия пришла из России". NEWSru.co.il (рос.). 18 жовтня 2023. Архів оригіналу за 18 жовтня 2023. Процитовано 18 жовтня 2023.
  43. ↑ Давний тайный союз Северной Кореи с ХАМАСом. Лехаим. 21 січня 2024. Архів оригіналу за 22 січня 2024. Процитовано 21 січня 2024.
  44. ↑ Eichner, Itamar (17 січня 2024). North Korea's longstanding secret alliance with Hamas. Ynetnews (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2024. Процитовано 21 січня 2024.
  45. ↑ Evidence shows Hamas militants likely used some North Korean weapons in attack on Israel. AP News (англ.). 19 жовтня 2023. Архів оригіналу за 19 жовтня 2023. Процитовано 21 січня 2024.
  46. ↑ Warrick, Joby (10 жовтня 2023). Hamas received weapons and training from Iran, officials say. Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 21 січня 2024.
  47. ↑ Iranian guidance on Hamas weapons production found during IDF raid in Gaza. www.i24news.tv (англ.). 7 січня 2024. Архів оригіналу за 23 січня 2024. Процитовано 21 січня 2024.
  48. ↑ Hamas fights with a patchwork of weapons built by Iran, China, Russia and North Korea. AP News (англ.). 15 січня 2024. Архів оригіналу за 21 січня 2024. Процитовано 21 січня 2024.
  49. ↑ Арсенал палестинцев: чем ХАМАС обстреливает израильские города. BBC News (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  50. ↑ Nakhoul, Samia (10 жовтня 2023). How Hamas duped Israel as it planned devastating attack. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.
  51. ↑ How Hamas built a force to attack Israel on 7 October (брит.). 27 листопада 2023. Архів оригіналу за 20 січня 2024. Процитовано 21 січня 2024.
  52. ↑ Террористы из Газы стали запускать «огненные шары» с портретами шахидов. STMEGI (рос.). Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 7 жовтня 2023.
  53. ↑ Новости (10 травня 2021). Огненный террор из Газы: найден ещё один воздушный шар со взрывчаткой. Детали (рос.). Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 7 жовтня 2023.
  54. ↑ Вечером около границы с Газой пройдет акция протеста. NEWSru.co.il (рос.). 12 вересня 2023. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  55. ↑ Минздрав Газы: возросло число "шахидов" в результате самоподрыва на границе. NEWSru.co.il (рос.). 17 вересня 2023. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  56. ↑ How Hamas prepared October 7 - report. i24NEWS (англ.). 7 листопада 2023. Архів оригіналу за 7 лютого 2024. Процитовано 21 січня 2024.
  57. ↑ Fears of a ground invasion of Gaza grow as Israel vows ‘mighty vengeance’. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  58. ↑ חלבי, עינב (7 жовтня 2023). מוחמד דף על מתקפת הרקטות: ישראל חיללה את אל-אקצא, קורא לערביי ישראל להצטרף. Ynet (івр.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  59. ↑ а б Netanyahu tells Israel 'We are at war' after Hamas launches an unprecedented attack on the country. AP News (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  60. ↑ ХАМАС объявил о начале операции "Буря Аль-Аксы" против Израиля. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  61. ↑ 2,500 rockets fired at Israel - spokesman. BBC News (брит.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  62. ↑ Israel-Gaza latest: Hamas fighters on the ground after '5,000 rockets' fired; 'We are at war', says Netanyahu. Sky News (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  63. ↑ Israel-Palestine escalation live news: Hamas starts Operation Al-Aqsa Flood. Al Jazeera. 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  64. ↑ McKernan, Bethan (7 жовтня 2023). Hamas launches surprise attack on Israel as Palestinian gunmen reported in south. The Guardian. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  65. ↑ Israel declares war readiness after attacks from Gaza. BBC News (брит.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  66. ↑ Live: Israel declares 'state of war' as Hamas fires barrages of rockets, militants cross border. France 24 (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  67. ↑ Israeli military announces 'state of war alert' as Palestinian militants enter Israel from Gaza after deadly rocket attack. CNN (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  68. ↑ Israel intensifies Gaza strikes and battles to repel Hamas, with over 1,100 dead in fighting so far. AP News (англ.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  69. ↑ а б Wall Street Journal рассказывает о подготовке боевиков ХАМАСа к массированной атаке на Израиль. NEWSru.co.il (рос.). 13 жовтня 2023. Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  70. ↑ Kingsley, Patrick (7 жовтня 2023). Israel-Gaza Conflict: Air-Raid Sirens in Israel Warn of Continued Strikes on Sunday. The New York Times (амер.). 0362-4331. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  71. ↑ NBC News: ХАМАС планировал нападения на школы и молодёжный центр около границы Газы. NEWSru.co.il (рос.). 14 жовтня 2023. Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  72. ↑ а б Fabian, Emanuel. Officer, 2 soldiers killed in clash with terrorists on Lebanon border; mortars fired. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  73. ↑ الانترنت, الحرية-مجلة التقدميين العرب على. «أبو خالد» الناطق العسكري لكتائب المقاومة الوطنية (قوات الشهيد عمر القاسم) الجناح العسكري للجبهة الديمقراطية لتحرير فلسطين:. مجلة التقدميين العرب على الانترنت. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  74. ↑ الانترنت, الحرية-مجلة التقدميين العرب على. خلال بيان لها قبل قليل.. كتائب المقاومة الوطنية (قوات الشهيد عمر القاسم) الجناح العسكري للجبهة الديمقراطية:. مجلة التقدميين العرب على الانترنت. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  75. ↑ صادر عن كتائب الشهيد أبو علي مصطفى الجناح العسكري للجبهة الشعبية لتحرير فلسطين. pflp.ps (араб.). 8 жовтня 2023. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  76. ↑ English, Al Mayadeen (7 жовтня 2023). Side by side: Palestinian Resistance factions announce mobilization. Al Mayadeen English (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  77. ↑ Сергій Ромашенко (26 січня 2024). Сотрудников ООН обвиняют в участии в атаке ХАМАС на Израиль. dw.com (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2024. Процитовано 7 лютого 2024.
  78. ↑ Note to correspondents – on the UN Office of Internal Oversight Services (OIOS) investigation of the UN Relief and Works Agency for Palestine Refugees in the Near East (UNRWA). ООН. 5 серпня 2024.
  79. ↑ а б Ізраїль заявив про початок спецоперації "Залізні мечі". РБК-Україна. 7 жовтня 2023.
  80. ↑ а б Ізраїль заявив про відновлення контролю над більшістю південних населених пунктів. Укрінформ. 2023–10-08.
  81. ↑ а б Fabian, Emanuel (9 жовтня 2023). Heavy rocket fire on central, southern Israel; 300,000 reservists mobilized in 48 hours. www.timesofisrael.com (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  82. ↑ Пресечена попытка проникновения террористов из Газы на территорию Израиля. Видео. NEWSru.co.il (рос.). 8 жовтня 2023. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  83. ↑ На пляже Зиким ликвидирована группа террористов. NEWSru.co.il (рос.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  84. ↑ ЦАХАЛ подтверждает: уничтожены четыре террориста в Зиким. MIGNEWS.COM (рос.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  85. ↑ Israeli forces beginning to demolish Sderot police station where terrorists holed up. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  86. ↑ Terrorist who was barricaded in Sderot police station escapes. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  87. ↑ а б What we know about Israeli hostages taken by Hamas. BBC News (брит.). 8 жовтня 2023. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  88. ↑ «20 часов в руках у террористов». Жители Офакима приходят в себя после атаки ХАМАСа. 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 3 листопада 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  89. ↑ С печеньем против ХАМАСа: как на самом деле спаслась из плена Рахель из Офакима. Вести Израиль. 16 жовтня 2023. Архів оригіналу за 28 жовтня 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  90. ↑ Почему ХАМАС смог нанести такой сильный удар и как теперь поступит Израиль. BBC News Русская служба (рос.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  91. ↑ O'Connor, Tom (7 жовтня 2023). What's happening in Israel right now as it battles full-scale Hamas assault. Newsweek (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  92. ↑ New footage shows harbor security unit foiling Hamas naval infiltration on October 7. www.timesofisrael.com (англ.). 14 жовтня 2023. Архів оригіналу за 14 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  93. ↑ Goodwin, Gianluca Mezzofiore,Paul P. Murphy,Allegra (9 жовтня 2023). Videos show new details on how Hamas launched surprise assault on Israel. CNN (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  94. ↑ а б At least 7 Nepali injured, 17 held captive by Hamas in Israel: Nepal's envoy. aninews (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  95. ↑ Fabian, Emanuel. IDF regains control of Re’im military base from Hamas terrorists in southern Israel. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  96. ↑ Israel says it regains control of Re'im army base. Defense Blog. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  97. ↑ 25-летняя Инбаль Рабин-Либерман спасла от террористов кибуц Нир-Ам. Детали (рос.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  98. ↑ Женщина которая спасла кибуц Нир-Ам. MIGNEWS.COM (рос.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  99. ↑ רדיו דרום-סיפור גבורה יוצא דופן: "הרבשצית החליטה לחלק נשקים לכולם והצילה לבד את קיבוץ ניר עם". רדיו דרום (івр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  100. ↑ אונליין, מערכת תל אביב (9 жовтня 2023). חולדאי פגש את הרבש"צית מניר עם: "מצדיע לך". תל אביב אונליין (івр.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  101. ↑ «Они стреляли без разбора и похищали всех». Как израильские кибуцы спасались от боевиков ХАМАС. BBC News. 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  102. ↑ «Смирился, что все кончено»: знаменитый футболист рассказал, как его племянник убил трех нападавших во время атаки ХАМАС. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  103. ↑ Israel, Hezbollah exchange fire raising regional tensions. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  104. ↑ Fabian, Emanuel. IDF artillery strikes targets in Lebanon as mortar shells fired toward Israel. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  105. ↑ Palestinian Al Quds Brigades claim responsibility for attack at Lebanon-Israel border. alarabiya (англ.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  106. ↑ Hezbollah mourns its third member, Ali Hassan Hodroj, due to Israeli aggression. LBCIV7 (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  107. ↑ Israel's Dead: The Names of Those Killed in Hamas Attacks, Massacres and the Israel-Hamas War (англ.). Haaretz. 19 жовтня 2023. Архів оригіналу за 15 листопада 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
  108. ↑ The October 7th Massacre (англ.). October 7th Geo-visualization Project. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 1 листопада 2023.
  109. ↑ Statement of Scholars in Holocaust and Genocide Studies on Mass Violence in Israel and Palestine since 7 October. University of Notre Dame. 9 грудня 2023. Архів оригіналу за 2 березня 2024. Процитовано 11 листопада 2023.
  110. ↑ Deadly Hamas Rampage Constitutes 'International Crime of Genocide,' Hundreds of Legal Experts Say. Haaretz. 16 жовтня 2023. Архів оригіналу за 16 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  111. ↑ Hamas actions are war crimes, could constitute genocide – international law experts. Times of Israel. 15 жовтня 2023. Архів оригіналу за 15 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  112. ↑ Hamas Fighters’ Orders: ‘Kill as Many People as Possible’. The Wall street Journal. 14 жовтня 2023. Архів оригіналу за 15 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  113. ↑ 'Top secret' Hamas documents show that terrorists intentionally targeted elementary schools and a youth center. NBC. 14 жовтня 2023. Архів оригіналу за 14 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  114. ↑ Supernova festival: How massacre unfolded from verified video and social media (англ.). BBC News. 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  115. ↑ а б Hamas attack ‘deadliest day for Jews since the Holocaust’, says Biden, as Israeli jets pound Gaza. Guardian News. 12 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  116. ↑ Hamas’s attack was the bloodiest in Israel’s history. The Economist. 12 жовтня 2023. Архів оригіналу за 14 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  117. ↑ а б Hamas’s October 7 Attack: Visualizing the Data. Center for Strategic and International Studies. 19 грудня 2023. Архів оригіналу за 22 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  118. ↑ Swords of Iron: War in the South - Hamas’ Attack on Israel. gov.il (англ.). 6 лютого 2024. Архів оригіналу за 5 грудня 2023. Процитовано 16 лютого 2024.
  119. ↑ Israeli death toll from Hamas attack surpasses 1,000, top military officer says. The Hill. 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  120. ↑ IDF says it has notified families of 242 hostages being held in Gaza. The Times of Isroeli. 2 листопада 2023. Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  121. ↑ Crisp, James (7 жовтня 2023). Naked Israeli woman paraded by jeering Hamas fighters. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  122. ↑ Colorado leaders react to Hamas surprise attack on Israel. Denver 7 Colorado News (KMGH) (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  123. ↑ Harel, Amos (7 жовтня 2023). 'Nightmare Scenario': Hamas’ Victory Is an Israeli Failure on a Massive Scale. Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023. There have been terrible massacres in some communities and military bases.
  124. ↑ а б Israel social security data reveals true picture of Oct 7 deaths. France 24. 15 грудня 2023. Архів оригіналу за 17 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  125. ↑ 1 month after Oct. 7 massacre, the ruins of Kibbutz Kfar Aza testify to its horrors. The Times of Israel. 2023-11. Архів оригіналу за 12 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  126. ↑ 'Nobody could help us' - Shock and anger in Israel's Ashkelon. BBC. 8 жовтня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  127. ↑ 14 kids under 10, 25 people over 80: Up-to-date breakdown of Oct 7 victims we know about. Times of Israel. 4 грудня 2023. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  128. ↑ Israel shows footage of Hamas killings ‘to counter denial of atrocities’. Guardian. 23 жовтня 2023. Архів оригіналу за 28 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  129. ↑ Journalist casualties in the Israel-Gaza war. Committee to Protect Journalists. 11 січня 2024. Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 11 листопада 2023.
  130. ↑ а б в Israel’s ‘Black Sabbath’: Murder, Sexual Violence and Torture on Oct. 7. The Washington Post. 31 грудня 2023. Архів оригіналу за 31 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  131. ↑ Hamas Committed Documented Atrocities. But a Few False Stories Feed the Deniers. Haaretz. 4 грудня 2023. Архів оригіналу за 15 червня 2024. Процитовано 11 листопада 2023.
  132. ↑ Hamas militants ate family's meal after they tortured and mutilated parents and 2 young children, Blinken says. Insider. 1 листопада 2023. Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  133. ↑ а б We Cannot Forget What Happened at Israel’s Soroka Hospital. Times. 30 жовтня 2023. Архів оригіналу за 20 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  134. ↑ Medics describe atrocities committed by Hamas on Oct 7. CNN. 1 листопада 2023. Архів оригіналу за 1 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  135. ↑ Unverified reports of ‘40 babies beheaded’ in Israel-Hamas war inflame social media. NBC. 13 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  136. ↑ CNN reporter apologizes for defending Israeli claims that Hamas beheaded babies. AA. 14 жовтня 2023. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  137. ↑ а б 200 foreigners, dual nationals cut down in Hamas assault. Here’s where they were from. The Times of Israel. 27 жовтня 2023. Архів оригіналу за 14 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  138. ↑ Thailand’s Hostage Crisis in Gaza Takes a Shocking Turn: ‘I’m Not Dead Yet!’. The Wall Street Journal. 29 листопада 2023. Архів оригіналу за 29 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  139. ↑ Israel has levelled shocking allegations of sexual violence against Hamas. Here's what we know. ABC NEWS. 6 грудня 2023. Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  140. ↑ а б Rape as a Weapon of War: Jewish Women Call on UN to Confront Hamas' Sexual Violence. Haaretz. 5 грудня 2023. Архів оригіналу за 5 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  141. ↑ Israel Opens Complex Sexual Abuse Probe Into October 7 Attacks. Dow Jones & Company. 14 листопада 2023. Архів оригіналу за 22 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  142. ↑ а б ‘Screams Without Words’: How Hamas Weaponized Sexual Violence on Oct. 7. The New York Times Company. 28 грудня 2023. Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  143. ↑ а б в г д New signs emerge of ‘widespread’ sexual crimes by Hamas, as Netanyahu alleges global indifference. The Associated Press. 6 грудня 2023. Архів оригіналу за 12 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  144. ↑ Israel Gaza: Hamas raped and mutilated women on 7 October, BBC hears. BBC. 5 грудня 2023. Архів оригіналу за 7 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  145. ↑ а б в UN, women's orgs. ignore Hamas’s sexual violence against Israeli women. The Jerusalem Post. 23 листопада 2023. Архів оригіналу за 28 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  146. ↑ а б Kill, behead, rape: Interrogated Hamas members detail atrocities against civilians. Times of Isroeli. 24 жовтня 2023. Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  147. ↑ а б Former hostage tells lawmakers fellow captive was sexually abused by guard. The Times of Israel (англ.). 9 січня 2024. Архів оригіналу за 14 лютого 2024. Процитовано 17 лютого 2024.
  148. ↑ а б Released Gaza hostage breaks silence on Hamas sexual violence in Gaza. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). 13 лютого 2024. Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 17 лютого 2024.
  149. ↑ Hamas says it has enough Israeli captives to free all Palestinian prisoners. Al Jazeera. 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  150. ↑ What we know about Israeli hostages taken by Hamas. BBC. 8 жовтня 2023. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  151. ↑ Who are the hostages taken by Hamas from southern Israel?. Guardian News. 18 жовтня 2023. Архів оригіналу за 18 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  152. ↑ 'We Can't Force Our Way In': The Red Cross Confronts Israeli Anger Over Hostages. Haaretz. 5 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  153. ↑ а б Released Israeli hostages ask Red Cross to visit remaining captives. Reuters. 5 грудня 2023. Архів оригіналу за 5 грудня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  154. ↑ а б Al Jazeera airs footage of woman, children released from captivity — apparently on Saturday. The Times of Israel. 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  155. ↑ а б Hamas posts footage of terrorists holding kidnapped Israeli children. The Jerusalem Post. 13 жовтня 2023. Архів оригіналу за 13 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  156. ↑ а б Hamas releases propaganda clip of hostage seized in Oct. 7 assault on southern Israel. The Times of Israel. 16 жовтня 2023. Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  157. ↑ Hamas’s Hostage-Taking Handbook Says to ‘Kill the Difficult Ones’ and Use Hostages as ‘Human Shields’. The Atlantic. 19 жовтня 2023. Архів оригіналу за 21 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  158. ↑ 'They Were Drugged': Relatives of Freed Israeli Hostages Channel Hamas Captivity Horror. Haaretz. 1 грудня 2023. Архів оригіналу за 23 березня 2024. Процитовано 11 листопада 2023.
  159. ↑ At least 10 freed hostages were sexually abused in Hamas captivity, doctor says. Times of Israel. 6 грудня 2023. Архів оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 11 листопада 2023.
  160. ↑ "Он извинился за убийство моего мужа". Заложница рассказала, как выживала с тремя детьми в плену у ХАМАСа. Детали (рос.). 16 грудня 2023. Архів оригіналу за 17 лютого 2024. Процитовано 17 лютого 2024.
  161. ↑ Sheryl Sandberg unveils Oct. 7 film about Hamas's sexual atrocities. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). 8 лютого 2024. Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 17 лютого 2024.
  162. ↑ More than half of Hamas' hostages have foreign nationality - Israel. Reuters. 26 жовтня 2023. Архів оригіналу за 6 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  163. ↑ Foreign nationals among murdered, abducted and missing in brutal Hamas assault. The Times of Israel. 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  164. ↑ Two Israeli hostages released as efforts intensify to free people held by Hamas. Guardian News. 23 жовтня 2023. Архів оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  165. ↑ Лариса Козлова (19 жовтня 2023). "Залізні мечі" Ізраїлю: операція буде дуже жорстокою і майбутнє Гази невідомо, - Reuters. УНІАН.
  166. ↑ Олена Черкасець (7 жовтня 2023). Залізні мечі: Ізраїль почав контртерористичну операцію в секторі Газа. Україна молода.
  167. ↑ Валентина Летяк (8 жовтня 2023). Пункт 40 Алеф. Ізраїль офіційно в стані війни – що це означає. Факти ICTV.
  168. ↑ Марта Гичко (8 жовтня 2023). Ізраїль офіційно перейшов у стан війни. УНІАН.
  169. ↑ Израиль мобилизовал 300 тысяч резервистов и полностью блокировал Газу. Голос Америки (рос.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 3 листопада 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  170. ↑ Віра Касіян (12 жовтня 2023). Війна в Ізраїлі. Авіакомпанія El Al вперше з 1982 року виконає рейс у суботу. Ліга.net.
  171. ↑ Новости (11 жовтня 2023). Бен-Гвир: с сегодняшнего дня каждый житель Сдерота может носить оружие. Детали (рос.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  172. ↑ Юлія Кузьменко (9 жовтня 2023). Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та анонсував "повну облогу" Сектору Гази. Суспільне. Новини.
  173. ↑ Армия Израиля восстановила контроль над всей территорией. DW (рос.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  174. ↑ В городе Сдерот открыт новый мемориал на месте разрушенного 7 октября полицейского участка. Aurora Israel. 25 листопада 2024.
  175. ↑ Ізраїль повністю контролює кордон із Газою, кажуть палестинцям тікати до Єгипту. New Voice. 10 жовтня 2023.
  176. ↑ Detained terrorists: 'Hamas has become akin to animals; they've become ISIS'. Ynet. 11 травня 2023. Архів оригіналу за 22 грудня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  177. ↑ An apartment and $10K promised for each Israeli captive, captured terrorist says. Ynet. 2023-110-24. Архів оригіналу за 8 грудня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  178. ↑ Israeli intelligence report details UNRWA workers’ alleged involvement in October 7 attack. CNN. 29 січня 2024. Архів оригіналу за 2 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  179. ↑ Several UN Agency Staff Fired for Alleged Ties to October 7 Attack on Israel. VOA. 23 жовтня 2023. Архів оригіналу за 27 січня 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  180. ↑ UN agency investigates staff suspected of role in 7 October attack on Israel. Guardian News. 26 січня 2024. Архів оригіналу за 26 січня 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  181. ↑ а б в Netanyahu, Biden slam global silence on Hamas sexual violence against Israeli women. Times of Israel. 6 грудня 2023. Архів оригіналу за 7 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  182. ↑ UN experts demand accountability for sexual torture during Hamas onslaught. Times of Israel. 8 січня 2024. Архів оригіналу за 28 січня 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  183. ↑ UN seeks Israel access for Hamas sexual violence investigation. France 24. 6 грудня 2023. Архів оригіналу за 10 грудня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  184. ↑ Israel forbids doctors from speaking to UN group investigating Oct. 7 atrocities. Times of Israel. 16 січня 2024. Архів оригіналу за 4 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  185. ↑ U.N. to Study Reports of Sexual Violence in Israel During Oct. 7 Attack. The New York Times. 29 січня 2024. Архів оригіналу за 12 лютого 2024. Процитовано 10 лютого 2024.
  186. ↑ Israeli victims' families urge ICC to investigate Oct. 7 Hamas attacks. Reuters. 1 листопада 2023. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  187. ↑ Interview: Building the Evidence for Crimes Committed in Israel on October 7. Human Rights Watch. 31 січня 2024. Архів оригіналу за 4 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  188. ↑ Израиль подвергся массированному ракетному обстрелу из Сектора Газа и проникновению боевиков ХАМАС на свою территорию. BBC News (рос.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  189. ↑ Israels 11. September: Hamas-Terror überfällt Zivilisten. Bild (нім.). 6 жовтня 2024. Процитовано 22 січня 2025.
  190. ↑ Staff, ToI. Security cabinet says Israel will destroy military, governmental abilities of Hamas, Islamic Jihad. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  191. ↑ Кнессет одобрил создание чрезвычайного национального правительства. NEWSru.co.il (рос.). 12 жовтня 2023. Архів оригіналу за 13 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  192. ↑ Knesset okays war cabinet; PM: Saturday ‘most horrible day for Jews since Holocaust’. www.timesofisrael.com (англ.). 12 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  193. ↑ Глава Генштаба армии Израиля: «Мы не выполнили наши обязанности. Мы разберемся, почему так произошло, но сейчас время воевать». Meduza (рос.). 12 жовтня 2023. Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  194. ↑ Редакция (16 жовтня 2023). Глава ШАБАКа взял на себя ответственность за провал 7 октября. Детали (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  195. ↑ «Ответственность лежит на мне». Глава израильской спецслужбы ШАБАК — о нападении боевиков ХАМАС. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  196. ↑ Глава АМАН: "Я несу ответственность за провал разведки". NEWSru.co.il (рос.). 17 жовтня 2023. Архів оригіналу за 18 жовтня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  197. ↑ Журналистам со всего мира показали «кино» о зверствах ХАМАСа. news.israelinfo.co.il (рос.). 23 жовтня 2023. Архів оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 23 жовтня 2023.
  198. ↑ а б Hamas says October 7 attack was a ‘necessary step’, admits to ‘some faults’. Al Jazeera. 21 січня 2024. Архів оригіналу за 4 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  199. ↑ а б In first, UN sending envoy to investigate Hamas sexual crimes on October 7. Times of Israel. 9 січня 2023. Архів оригіналу за 7 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  200. ↑ 'We will repeat October 7 again and again' - Hamas official. The Jerusalem Post. 1 листопада 2023. Архів оригіналу за 12 листопада 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  201. ↑ а б Behind Hamas’s Bloody Gambit to Create a ‘Permanent’ State of War. The New York Times. 9 листопада 2023. Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  202. ↑ Hamas official says group ‘well aware’ of consequences of attack on Israel, Palestinian liberation comes with ‘sacrifices’. Arab News. 20 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  203. ↑ а б в Israel and Hamas at war after surprise attacks from Gaza Strip. Guardian. 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  204. ↑ Israeli army declares ‘state of readiness’ for war, hits targets in Gaza. www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 13 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  205. ↑ Photos: Aftermath of the attacks on Israel in Ashkelon. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  206. ↑ International Reactions to the Hamas Attack on Israel. The Washington Institute. 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 16 жовтня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  207. ↑ Netanyahu says Israel is ‘at war’ after Hamas launches surprise air and ground attack from Gaza. CNN. 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  208. ↑ Israel attack: PM says Israel at war after 250 killed in attack from Gaza. BBC. 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  209. ↑ Why did Hamas attack Israel, and why now?. CBS. 25 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 січня 2024. Процитовано 24 січня 2024.
  210. ↑ Hamas operatives used phone lines installed in tunnels under Gaza to plan Israel attack over 2 years, sources familiar with intelligence say. CNN. 25 жовтня 2023. Архів оригіналу за 26 жовтня 2023. Процитовано 24 січня 2024.
  211. ↑ США резко осудили атаки ХАМАС на Израиль. DW (рос.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  212. ↑ US offers 'all appropriate support' to Israel following biggest attack from Hamas in decades. ABC News (en-AU) . 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  213. ↑ Евросоюз официально признал ХАМАС террористической организацией. Zakon.kz. 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 11 листопада 2023.
  214. ↑ NATO Condemns Hamas 'Terrorist Attacks' Against Israel. barrons.com (амер.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  215. ↑ Путин заявил, что причиной акта массового террора против израильтян стала "поселенческая политика". NEWSru.co.il (рос.). 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  216. ↑ Израиль и Палестинская автономия: краткая справка. BBC News Русская служба (рос.). 18 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  217. ↑ Израиль обвинил Россию в попытке отвлечь внимание от войны в Украине. Русская служба The Moscow Times (рос.). 3 листопада 2023. Архів оригіналу за 3 листопада 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  218. ↑ Без эмпатии. Как реагировали в РФ на атаку ХАМАС на Израиль. dw.com (рос.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  219. ↑ Аронов, Микита (12 жовтня 2023). Пропагандисты РФ называют зверства ХАМАСа фейком. Детали (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  220. ↑ Тітов, Олександр (13 жовтня 2023). Правда ли, что фото сожжённого израильского ребёнка было создано нейросетью на основе снимка спасённой собаки? - Проверено.Медиа. provereno.media (рос.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  221. ↑ Российская пропаганда считает «фейком» сюжеты об обезглавленных ХАМАС младенцах. Так ли это?. RFI (рос.). 13 жовтня 2023. Архів оригіналу за 14 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  222. ↑ Злорадство вместо сострадания. Реакция российских пропагандистов на действия «Хамас» против Израиля. Крим. Реалії. 14 жовтня 2023.
  223. ↑ ХАМАС поблагодарил Путина за "неустанные усилия" для прекращения "сионистской атаки на Газу". NEWSru.co.il (рос.). 14 жовтня 2023. Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  224. ↑ ХАМАС поблагодарил Россию за проект резолюции о прекращении военных действий. NEWSru.co.il (рос.). 17 жовтня 2023. Архів оригіналу за 18 жовтня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
  225. ↑ Реакция арабского мира и Ирана. Голос Америки (рос.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 6 листопада 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
  226. ↑ Saudi Arabia, Qatar, Oman and Bahrain call for immediate de-escalation between Israel and Palestine. gulfnews.com (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  227. ↑ а б Hamas honors Al Jazeera for ‘highly professional’ coverage of Gaza conflict. www.timesofisrael.com (англ.). 10 червня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 12 жовтня 2023.
  228. ↑ "Аль-Джазира" и другие медиа-гиганты: каково их влияние в век интернета?. BBC (рос.). 7 серпня 2017.
  229. ↑ Юлія Латиніна (1 липня 2014). Штык и перо. Журналист может ошибаться, а может лгать, становясь винтиком машины, производящей не объективные новости, а начиненные ложью и кровью информационные снаряды массового поражения. Новая газета (рос.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  230. ↑ Нетаниягу закроет Аль-Джазиру. MIGNEWS.COM (рос.). 27 липня 2017. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  231. ↑ Кнарік Хачатрян (2 квітня 2024). Будет ли запрещена "Аль-Джазира" в Израиле. Euronews (рос.).
  232. ↑ Al Jazeera airs footage of woman, children released from captivity — apparently on Saturday. www.timesofisrael.com (англ.). 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  233. ↑ Минсвязи намерено закрыть офисы телеканала "Аль-Джазира" и запретить ему вещание из Израиля. NEWSru.co.il (рос.). 13 жовтня 2023. Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  234. ↑ "Мосад" рекомендовал принять меры против журналистов "Аль-Джазиры" в Израиле. NEWSru.co.il (рос.). 16 жовтня 2023. Архів оригіналу за 16 жовтня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  235. ↑ What is Hamas? What to know about its origins, leaders and funding. PBS NewsHour (амер.). 10 жовтня 2023. Архів оригіналу за 13 жовтня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  236. ↑ Turkey, the United States, and the Israel-Hamas War. Council on Foreign Relations (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023.
  237. ↑ Ердоган заявив, що вважає ХАМАС «визволителями». Укрінформ. 25 жовтня 2023.
  238. ↑ Tress, Luke (9 жовтня 2023). Chanting ‘700,’ pro-Palestinian activists in New York fete Hamas attack. www.timesofisrael.com (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  239. ↑ Нью-Йорк вместе с Израилем. Голос Америки (рос.). 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 6 листопада 2023. Процитовано 18 жовтня 2023.
  240. ↑ В Берлине прошел многотысячный митинг в поддержку Израиля. DW (рос.). 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 27 жовтня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023.
  241. ↑ Наталія Балюх (8 жовтня 2023). Знак солідарності з ізраїльським народом: на вулицях Києва з'являться прапори Ізраїлю. Суспільне. Київ.
  242. ↑ Надія Собенко (30 жовтня 2023). Україна — найбільш проізраїльська країна в Європі — посол Бродський. Суспільне. Новини.
  243. ↑ Eichner, Itamar (29 жовтня 2023). Ukraine is the most pro-Israeli country in Europe, Israeli envoy says. Ynetnews (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023. Despite the prohibition on gatherings during the war, a support rally took place in Kyiv. More than 100 people attended the event, lighting candles and expressing their solidarity with Israel. The mayor of Kyiv made a particularly touching gesture by projecting the Israeli flag on numerous advertising screens across the city. Similar displays of support were witnessed in other cities including Lviv, Odesa, Kharkiv and Dnipro.
  244. ↑ Thomas, Carly (12 жовтня 2023). 700 Notable Hollywood Figures Sign Open Letter in Support of Israel. The Hollywood Reporter (амер.). Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  245. ↑ Oil prices rise following Hamas attack on Israel. BBC News (брит.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  246. ↑ Gold prices shoot up immediately by $20/oz after Israel-Gaza conflict. gulfnews.com (англ.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  247. ↑ Shan, Lee Ying (9 жовтня 2023). Israel's central bank sells $30 billion in foreign reserves after shekel slides to seven-year low. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  248. ↑ ترکش جنگ به بازارها. روزنامه دنیای اقتصاد (перс.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  249. ↑ В первом чтении одобрен законопроект о переносе выборов в местные органы власти. NEWSru.co.il (рос.). 16 жовтня 2023. Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  250. ↑ How Oct. 7 Drove a Wedge Into the Democratic Party. The New York Times. 7 лютого 2024. Архів оригіналу за 7 лютого 2024. Процитовано 11 листопада 2023.
  251. ↑ 'This is Israel's 9/11', Says Israeli Ambassador to the United Nations. WSJ (англ.). 9 жовтня 2023. Архів оригіналу за 26 жовтня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023.
  252. ↑ Berti, Doron (19 жовтня 2023). Israelis ink the memory of deadly attacks onto their skin. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023.
  253. ↑ В Израиле объявили день траура в память жертв массовой «резни». Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 7 листопада 2023.
  254. ↑ Beaumont, Peter (7 жовтня 2023). Hamas’s murderous attack will be remembered as Israeli intelligence failure for the ages. The Observer (брит.). 0029-7712. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  255. ↑ Winer, Stuart (15 жовтня 2023). Hamas actions are war crimes, could constitute genocide – international law experts. www.timesofisrael.com (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  256. ↑ Was October 7 an act of genocide?. AIJAC. 24 січня 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  257. ↑ Genocide Emergency Alert: Israel and Gaza. Genocide Watch. 18 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  258. ↑ I watched the footage of the Oct. 7 attack in Israel — this isn’t war, this is genocide. The Hill. 13 листопада 2023. Архів оригіналу за 11 грудня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  259. ↑ For Holocaust Survivors, October 7 Massacre Revived Grim Memories. VOA. 25 січня 2024. Архів оригіналу за 7 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  260. ↑ نتائج استطلاع الرأي العام رقم (91): البيان الصحفي. PCPSR (المركز الفلسطيني للبحوث السياسية والمسحية) (араб.). Процитовано 7 червня 2024.
  261. ↑ Hamas Fighters’ Orders: ‘Kill as Many People as Possible’. The World Street Journal. 14 жовтня 2023. Архів оригіналу за 15 жовтня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  262. ↑ 'Top secret' Hamas documents show that terrorists intentionally targeted elementary schools and a youth center. NBC. 14 жовтня 2023. Архів оригіналу за 14 жовтня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  263. ↑ Have war crimes been committed in Israel and Gaza and what international laws apply?. Guardian News. 31 жовтня 2023. Архів оригіналу за 6 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  264. ↑ Law Professors and Human Rights Experts: Holding Hostages in Gaza is a Crime Against Humanity. Forum of law lecturers for democracy. 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 5 лютого 2024.
  265. ↑ Little food, a beating and lice: What freed Israeli hostages are saying about being held by Hamas. CNN. 20 грудня 2023. Архів оригіналу за 7 лютого 2024. Процитовано 5 лютого 2024.
  266. ↑ Palmer, Daniel Byman, Alexander (7 жовтня 2023). What You Need to Know About the Israel-Hamas Violence. Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  267. ↑ A massive unprovoked attack on Israel – analysis. The Jerusalem Post (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023. This is an unprecedented attack by Hamas and other terrorists in Gaza the likes of which has not been seen since the group came to power in the Strip.
  268. ↑ ЦАХАЛ смонтировал документальный фильм о нападении террористов ХАМАС на Израиль Актриса Галь Гадот показала его в США. Потом произошли столкновения. Meduza (рос.). Процитовано 11 липня 2024.
  269. ↑ Аронов, Микита (8 листопада 2023). 44 минуты чистого ужаса. Корреспондент «Деталей» посмотрел фильм о резне 7 октября. Детали (рос.). Процитовано 11 липня 2024.
  270. ↑ Harpaz, Beth (7 листопада 2023). Video of Hamas atrocities being shown to Jewish organizations and Hollywood celebs. The Forward. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  271. ↑ Шерил Сандберг работает над документальным фильмом о сексуальных преступлениях ХАМАСа. Newsru.co.il (рос.). 7 лютого 2024.
  272. ↑ Brown, Hannah (28 квітня 2024). 'Screams Before Silence': New doc highlights Hamas's Oct. 7 sexual violence. The Jerusalem Post (англ.). Процитовано 2 травня 2024.
  273. ↑ Screams Before Silence (Motion picture) (англ.). 25 квітня 2024. Процитовано 2 травня 2024 — через YouTube.
  274. ↑ Weitzman, Elizabeth (27 квітня 2024). Screams Before Silence Review: Oct. 7 Rape Survivors Speak. TheWrap (англ.). Процитовано 2 червня 2024.
  275. ↑ ‘Screams Before Silence’: Sheryl Sandberg releases documentary on Hamas sex crimes on October 7. The Times of Israel. 26 квітня 2024.
  276. ↑ Israel’s Eurovision singer Eden Golan upbeat despite scrutiny. Times of Israel. 1 травня 2024.
  277. ↑ Організатори Євробачення побачили політичний підтекст у пісні October Rain, Ізраїль погодився змінити слова. Еспресо TV. 4 березня 2024.
  278. ↑ Swissa, Eran (22 лютого 2024). חשיפה: 'הגשם של אוקטובר' - אלו מילות השיר הישראלי לאירוויזיון שמעוררות סערה [Disclosure: "October Rain" - These are the lyrics of the Israeli Eurovision song that are causing a stir]. Israel Hayom. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  279. ↑ Boker, Ran (22 лютого 2024). 'לרקוד בסערה, להשאיר את העולם מאחור': פרטים חדשים על השיר הישראלי לאירוויזיון ["Dancing in the storm, leaving the world behind": new details about the Israeli song for Eurovision]. Ynet (івр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 7 березня 2024.
Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id