Руднична монета (нім. Ausbeutemünze) — монета, викарбувана з металу певної копальні або області. На ній обов'язково є назва або символічне зображення місця видобутого металу, з якого виготовлено монету. Перші копальні монети з написом «METALLI PANNONICI» відносяться до часу правління імператора Траяна (98-117)[1][2]. Також відомі випуски часів Каролінгів[1].
Найбільшого поширення рудничні монети набули у XVII-XIX століттях у німецькомовних державах[1]. Їх могли випускати як із срібла (наприклад, рудничні талери, гульдени ), так і із золота (наприклад, дукати річкового золота)[3][4].
Примітки
- ↑ а б в Kahnt, 2005, Ausbeutemünze.
- ↑ Akerman J. Y. Pannonia // A Numismatic Manual. — London : Taylor&Walton, 1840. — P. 59. Архівовано з джерела 15 вересня 2017
- ↑ Фенглер, 1993, «Дукат речного золота».
- ↑ Фенглер, 1993, «Рудничная монета».
Література
- Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — ISBN 5-256-00317-8.
- Kahnt Helmut. Das große Münzlexicon von A bis Z. — 1. Auflage. — Regenstauf : Battenberg Verlag, 2005. — ISBN 3-89441-550-9.