Василь Рудинський | |
---|---|
Народився | 25 грудня 1837 (6 січня 1838) Сагуни (слобода), Подгоренський район[2] |
Помер | 19 (31) липня 1876[1] (38 років) Москва, Російська імперія[1] |
Країна | Російська імперія[1] |
Діяльність | лікар, журналіст |
Галузь | медицина[1] |
Alma mater | Воронезька духовна семінарія[1] і Імператорський Московський університетd[1] |
Науковий ступінь | доктор медицини[1] |
Нагороди | |
Василь Рудинський (25 грудня 1837, слобода Сагуни, Острогозький повіт, Воронізька губернія (Слобідська Україна) — 19 липня 1876, Москва, Російська імперія) — лікар зі Слобідської України, доктор медицини, журналіст. Автор низки наукових праць, колезький радник. Брат Ореста Рудинського.
Життєпис
Василь Рудинський народився 25 грудня 1837 в старовинній українській слободі Сагуни, Острогозького повіту Воронезької губернії (колишній Острогозький полк). Його батько був настоятелем православної церкви. Середню освіту здобув у Воронезькому духовному училищі та у Воронезькій духовній семінарії, звідки 1856 вступив на медичний факультет Імператорського московського університету, курс якого закінчив 1861 зі званням лікаря[3][4].
Після закінчення навчання Василь Рудинський отримав направлення у Перновський гренадерський полк, звідки наступного року переведений молодшим лікарем в московський військовий шпиталь і тут почав готуватися до написання докторської дисертації[4].
1863 Рудинський надрукував свою першу статтю у «Військово-медичному журналі»: «Про віднімання передпліччя на продовженні кісток з двома лоскутами»[5] . Наступного року у «ВМЖ» з'явилася низка його статей: «Зауваження про каменерозсікання за способом Буханана», «Випадок зрощення м'якого піднебіння з задньою стінкою глотки» та ін. Крім того, того ж 1864 Рудинський видав книгу: "Мала хірургія та вчення про пов'язки, з коротким викладом обов'язків фельдшерів і цирульників 2-го комплекту "(Москва, 1864)[6] .
1866 Рудинський підготував дисертацію: «Огляд сучасно вживаних способів бокового каменерозсікання у чоловіків», яку захищав 28 травня того ж року, і був удостоєний ступеня доктора медицини[4].
1867 Василь Рудинський призначений старшим лікарем у гренадерський стрілецький батальйон, але пробув у ньому недовго і 1868 переведений на ту ж посаду в Моршанський 139-й піхотний полк[4].
15 липня 1873 отримав чин колезького радника[7].
1873 Рудинський призначений головним лікарем Ярославського військового шпиталю; працюючи на цій посаді, надрукував у «Медичному віснику» своє дослідження: «Обрізання крайньої плоті за способом Віндаля у військовій практиці»[8] і «Трахеотом»[9] .
Незабаром доктор Рудинський відряджений закордон на два роки, з переводом на посаду старшого ординатора Московського військового шпиталю[4].
Повернувшись з-за кордону, Василь Рудинський захворів і 19 липня 1876 раптово помер, на 39-му році життя[4].
Служба Василя Рудинського відзначена орденами Святої Анни 3 ступеня (1869) і Святого Станіслава 2-го класу (1873)[7] .
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и Мурзанов Н. А. Рудинский, Василий Иванович // Русский биографический словарь / под ред. Б. Л. Модзалевский — Петроград: 1918. — Т. 17. — С. 415–416.
- ↑ http://www.saguny.ru/rudinskiy-vasiliy-ivanovich/
- ↑ Литвинов В. В. Питомцы Воронежской Духовной Семинарии, вышедшие из духовного звания, Воронеж, 1914, стр. 76—77.
- ↑ а б в г д е Н. М. Рудинский, Василий Иванович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- ↑ «ВМЖ», 1863 г., ч. 88, февраль, № 2, стр. 109—114.
- ↑ Змеев Л. Ф. «Русские врачи-писатели», выпуск II, СПб. 1889, тетрадь 6, стр. 100—101.
- ↑ а б Список гражданским чинам военного ведомства шестого класса… Исправлено по 1-е января. — СПб., 1874. — С. 555.
- ↑ «Медицинский вестник», 1873 г., № 17—20 и «Военно-медицинский журнал» 1874 г., ч. 121, март, № 3, стр. 209—214.
- ↑ «Военно-медицинский журнал» 1874 г., март, № 3, стр. 215—239.
Література
- Мурзанов Н. А. Рудинский, Василий Иванович // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
- «Военно-медицинский журнал» 1876 г., ч. 127, сентябрь, № 9, официальная часть, стр. 19.
- Змеев Л. Ф. «Русские врачи-писатели», выпуск II, СПб. 1889, тетрадь 6, стр. 100—101.
- Народились 6 січня
- Народились 1838
- Померли 31 липня
- Померли 1876
- Померли в Москві
- Випускники Воронезької духовної семінарії
- Доктори медицини
- Кавалери ордена Святого Станіслава 2 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня
- Військові лікарі Російської імперії
- Випускники Московського університету
- Уродженці Воронезької губернії
- Уродженці Острогозького повіту
- Українські медики
- Східні слобожани