| Рудиковський Остап Петрович | |
|---|---|
| Народився | 21 вересня 1784 Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1851 Київ, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | письменник, поет |
| Alma mater | Імператорська медико-хірургічна академіяd |
| Знання мов | російська |
| Брати, сестри | Рудиковський Андрій Петрович |
Остап (Євстафій) Петрович Рудиковський (21 вересня 1784, Вільшанка — 1851, Київ) — військовий медик, поет, казкар. Брат Андрія Рудиковського.
Родом з Київщини, син священика. Навчався у Києво-Могилянській Академії, по закінченні якої (1806) — у Петербурзькій Медико-хірургічній академії, яку закінчив 1810 і був військовим лікарем.
Остап Рудиковський мав широкі знайомства серед російського й українського письменства, зокрема велике значення мали його дружні взаємини з М. Максимовичем, якому він присвятив низку віршів. Велику літературну спадщину Рудиковського вивіз до Петербургу його син, де вона й загинула. Збереглася лише незначна частина (26 віршів, яких було написано Рудиковським у 1825 році[1]), що була опублікована у журналі «Киевская Старина» (1892, ч. 5[2], 6[3], 7[4] і ще два вірші (надруковані там таки, ч. 7, 1894)[5].
Рудиковський також писав казки й байки на морально-побутові теми («Климова капуста», «Мужича казка», «Вибір женихів» та ін.), вірші про козаччину («Помин», «Козаки в щасті» та ін.), пісні. На творчості Рудиковського позначилися впливи бурлескно-травестійного стилю І. Котляревського, але, з іншого боку, він уже тяжів до романтизму, і на його піснях і баладах виразно помітний вплив Т. Шевченка.
Біобібліографічний матеріал про Рудиковського міститься у книзі Г. Нудьги «Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини XIX ст.» (К. 1959).
- ↑ (рос.) Рудыковский, Евстафий Петрович / Большая биографическая энциклопедия (2009).
- ↑ (рос.) Из семейного архива. ІІ. Стихотворения Евстафия Петровича Рудыковского (1794-1851) / Киевская старина, 1892, № 5. - С. 193—224.
- ↑ (укр.) Из семейного архива. ІІ. Стихотворения Евстафия Петровича Рудыковского (1794-1851) / Киевская старина, 1892, № 6. - С. 363—398.
- ↑ (укр.)(рос.) Из семейного архива. ІІ. Стихотворения Евстафия Петровича Рудыковского (1794-1851). (Окончание). В. Щербины. / Киевская старина, 1892, № 7. - С. 55—84.
- ↑ (рос.)(укр.) Два неизданные малорусские стихотворения Е. П. Рудыковского. В. Щербины. / Киевская старина, 1894, № 7. - Документы, известия и заметки. - С. 115—122.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Василий Егорович Рудаков,. Рудыковский, Евстафий Петрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXVII. — С. 248—249. (рос. дореф.)
- Рудыковский, Евстафий Петрович. Большая биографическая энциклопедия. Академик. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 20 січня 2013.
текст из «… словаря» А. А. Половцова
(рос.)
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
- Народились 21 вересня
- Народились 1784
- Уродженці Київської губернії
- Померли 1851
- Померли в Києві
- Випускники Києво-Могилянської академії
- Військові лікарі XIX століття
- Військові лікарі Російської імперії
- Казкарі XIX століття
- Казкарі Російської імперії
- Поети XIX століття
- Поети Російської імперії
- Прозаїки XIX століття
- Прозаїки Російської імперії
- Статські радники
- Українські військові лікарі
- Українські казкарі
- Українські поети
- Українські прозаїки
- Учасники Франко-російської війни 1812