Росія і ірано-ізраїльське протистояння — відносини Росії з країнами по обидва боки ірано-ізраїльського проксі-конфлікту.
Опис

Починаючи з 2000-х років Росія прагнула відігравати роль посередника в проксі-конфлікті між Іраном та Ізраїлем[1]. З одного боку, Росія активно підтримувала Іран, допомагаючи з розвитком ядерної програми, забезпечуючи Тегеран зброєю та надаючи дипломатичну підтримку ООН[2]. Також російські протитанкові засоби відіграли значну роль в операціях "Хезболли" проти Армії оборони Ізраїлю під час війни в Лівані у 2006 році[3][4]. Росія бере участь у громадянській війні в Сирії на боці режиму Башара Асада з вересня 2015[5]. Вона, разом із Іраном, допомогла уряду Асада зберегти владу в країні. Водночас Росія вибудовувала близькі відносини з Ізраїлем. Довгий час Ізраїль залишався одним із головних партнерів Росії на Близькому Сході. У 2019 році Беньямін Нетаньягу навіть розпочав передвиборчу кампанію з білбордів, на яких тиснув руку Путіну. Протягом тривалого часу Нетаньягу стверджував, що його «особиста дружба» з Путіним утримує Росію від активної підтримки Ірану, і навіть гарантує невтручання Москви під час ізраїльських ударів по іранським об'єктам у Сирії[6][7].
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та запровадження міжнародних санкцій відносини між Іраном та Росією значно покращилися. У грудні 2023 дві країни навіть підписали декларацію про протидію санкціям. Також між країнами було запроваджено безвізовий режим[8]. Іран постачає Росії безпілотні літальні апарати, що використовуються для атак по Україні, бронежилети, каски, снаряди, ракети для систем залпового вогню та патрони[9].
Після атаки ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 Володимир Путін заявив, що Росія виступає за створення незалежної Держави Палестину зі столицею в Східному Єрусалимі[10]. Російська фінансова система використовувалася для транзакцій на користь ХАМАС[11]. Так, напередодні вторгнення до Ізраїлю угруповання отримала кілька мільйонів доларів через московську криптобіржу. Лідери ХАМАС неодноразово відвідували Москву на запрошення президента Путіна, у тому числі й одразу після нападу на Ізраїль[12]. З осені 2023 року Росія активно засуджує дії Ізраїлю під час антерористичної операції у секторі Газа. Ізраїльський постпред Гілад Ердан звинуватив Москву в тому, що вона скористалася нападом ХАМАС у власних корисливих цілях та спробувала „відвернути увагу світу“ від вторгнення в Україну. На думку експертів, це є індикатором того, що Москва дедалі більше солідаризується з ісламістськими режимами Близького Сходу[13].
Примітки
- ↑ Никита Смагин (8 листопада 2023). Все более Ближний Восток. Как сближение с регионом меняет российскую действительность. Carnegie Endowment for International Peace. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 23 січня 2024.
- ↑ Herb Keinon (20 серпня 2007). J'lem sees Russian interests behind arms sales to Damascus. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ Barbara Opall-Rome (7 листопада 2016). Russian Influence on Hezbollah Raises Red Flag in Israel. Defense News. Архів оригіналу за 14 квітня 2024. Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ Ion Mihai Pacepa (24 серпня 2006). What does Moscow have to do with the recent war in Lebanon?. National Review. Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ Сирия признала независимость самопровозглашённых «ЛНР» и «ДНР» [Архівовано 2022-10-23 у Wayback Machine.]//Радио «Свобода», 29 июня 2022
- ↑ ХАМАС ей друг. Как ссора с Израилем изменит позиции России на Ближнем Востоке. Carnegie Endowment for International Peace. 28 листопада 2023. Архів оригіналу за 14 квітня 2024. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Herb Keinon (11 липня 2018). Analysis: The message in the Netanyahu - Putin meeting. The Jerasulem Post. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Андрей Злобин (5 вересня 2022). Россия и Иран введут с начала года безвизовый режим для туристических групп. Forbes. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ РФ получила для войны в Украине оружие от Ирака, привезенное контрабандной из Ирана - The Guardian. Европейская правда. 12 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Алексей Лапшин (16 жовтня 2023). Кого поддерживает Россия в палестино-израильском конфликте. Парламентская газета. Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 27 січня 2024.
- ↑ Why Russia and Hamas Are Growing Closer. Carnegie Endowment. 25 жовтня 2023. Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 2023-12-09atus=live.
- ↑ ХАМАС — в Москве. Зачем палестинская делегация приехала в Россию?. BBC. Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 23 грудня 2023.
- ↑ Никита Смагин (8 листопада 2023). Все более Ближний Восток. Как сближение с регионом меняет российскую действительность. Carnegie Endowment for International Peace. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 20 січня 2024.