Ронінсон Готліб Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 12 лютого 1916 ![]() Вільнюс, Російська імперія ![]() | |||
Помер | 25 грудня 1991 (75 років) ![]() Москва, СРСР ![]() | |||
Поховання | Введенське кладовище ![]() | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | актор ![]() | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна ![]() | |||
Заклад | Театр на Таганці ![]() | |||
Роки діяльності | з 1946 | |||
IMDb | nm0740105 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Гóтліб Михáйлович Ронінсóн (рос. Готлиб Михайлович Ронинсон; 1916—1991) — радянський російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1970). Народний артист Росії (1989).
Життєпис
Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1945).
З 1946 року і до кінця своїх днів служив у Московському театрі драми і комедії на Таганці.
Актор яскравого комедійного дарування. Грав у популярних картинах режисерів Ельдара Рязанова, Леоніда Гайдая, Георгія Данелія, Олексія Коренєва, Микити Михалкова. Знявся більше ніж у тридцяти кінострічках.
Грав в українських фільмах (Одеська кіностудія): «Відповідна міра» (1974), «Чарівне коло» (1976), «Фантазії Веснухіна» (1977, 2 а).
Працював на озвучуванні мультфільмів: «Золотий хлопчик» (1969, Рожевий Король; Синя Дама; зубний лікар), «Мішок яблук» (1974, Кріт), «Чудеса в решеті», «Дід Мороз і сірий вовк» (1978, Сніговик), «Свинопас» (1980, Імператор), «Загубилася птах у небі» (1988).
Помер 25 грудня 1991 року. Похований у Москві на Введенському кладовищі[1].
Фільмографія
- 1953: «Адмірал Ушаков» — турок
- 1953: «Кораблі штурмують бастіони» — підручний Орфано
- 1962: «Кубинська новела» — бармен
- 1966: «Бережись автомобіля» — Яків Михайлович Квочкін, начальник Дєточкіна
- 1966: «Кабачок „13 стільців“» — пан Станіслав
- 1968: «Зигзаг удачі» — чоловік Лідії Сергіївни
- 1968: «Урок літератури» — вчитель фізики на прізвисько «Поні», Ігор Раймондович
- 1970: «Біг» — грек
- 1971: «12 стільців» — Кислярський
- 1971: «Старики-розбійники» — лікар «швидкої допомоги»
- 1973: «Велика перерва» — бригадир Федоскіна, працівник друкарні
- 1973: «Земля, до запитання» — «Трамвайник»
- 1973: «Райські яблучка» — капітан поліції
- 1975: «Афоня» — астроном
- 1975: «Іронія долі, або З легкою парою!» — пасажир з Красноярська
- 1975: «Не може бути!» — Іван Ізраїлевич
- 1975: «Відповідна міра» — Семен Яковлевич Сойкін, бугалтер
- 1975: «Раба любові» — Іван Карлович Фігель, бугалтер
- 1976: «Чарівне коло» — п'яний грек у фесці
- 1977: «Фантазії Веснухіна» — дядько Гоша, фотограф
- 1978: «Ліки проти страху» — директор магазину
- 1980: «Атланти і каріатиди» — Лазар Львович Фрід
- 1980: «Про бідного гусара замовте слово» — актор Марк Юлійович Мовзон
- 1980: «Адам одружується з Євою» — секретар
- 1982: «Повернення резидента» — мсьє Гюстав Поммере
- 1990: «Самовбивця» — вирізаючий профілі вождів
- 1990: «Мій чоловік — іншопланетянин» — пацієнт стоматолога
- 1991: «По Таганці ходять танки» — старий лікар
Примітки
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.528;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.652.
Посилання
- Народились 12 лютого
- Народились 1916
- Уродженці Вільнюса
- Померли 25 грудня
- Померли 1991
- Померли в Москві
- Поховані на Введенському кладовищі
- Випускники театрального інституту імені Б. Щукіна
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Радянські актори
- Російські актори
- Актори XX століття
- Персоналії:Театр на Таганці