| Розхідник шорсткий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Розхідник (Glechoma) |
| Вид: | Розхідник шорсткий (G. hirsuta)
|
| Біноміальна назва | |
| Glechoma hirsuta | |
Розхідник шорсткий, котя́чка шерстковоло́са, розхі́дник волоси́стий[1][2] (Glechoma hirsuta) — вид трав'янистих рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у центральній і східній Європі.
Біоморфологічна характеристика
Багаторічна трав'яниста рослина 10–100 см заввишки, з довгими розгалуженими кореневими відростками. Стебла мають чотиригранний розріз. Листки супротивні, на довгих ніжках 1–5 см завдовжки. Листові пластини м'які, зелені, серцеподібної, округло-серцеподібної чи серцеподібно-трикутної форми, 10–50 мм завдовжки, 10–60 мм ушир, по краю зубчасто-пилчасті, запушені. Квітки в 2–5-квіткових кільцях, у пазухах приквітків. Чашечка 5-лопатева, 7–11 мм завдовжки, густоволосиста з вкрапленнями ніжкових залозок, частки чашечки лінійно-ланцетні. Віночок 22–30 мм довжиною, від світло-синього до синьо-фіолетового забарвлення, верхня губа округла, вирізана, нижня 3-лопатева, білувато-плямиста, хвиляста. Тичинки зазвичай довжиною з верхню губу (навіть довше). Плід — чотирисім'янка — розпадається на 4 сіро-коричневі гладкі тверді плоди розміром 3–4 мм. Період цвітіння: березень — липень. Розмноження відбувається через плоди; квіти запилюються комахами, а плоди розносяться мурахами[2][3].
Відкриття та ботанічне дослідження
- Ботанічне вивчення: Розхідник шорсткий був описаний європейськими ботаніками, які систематично досліджували флору Європи в період з XVIII по XIX століття. У цей період європейська ботаніка активно розвивалася, і дослідники збирали та класифікували рослини з різних регіонів континенту.
- Систематика: Розхідник шорсткий належить до родини глухокропивових, яка включає багато видів з характерними ароматичними властивостями. Рослина має шорстке стебло, серцеподібне листя з зубчастими краями та дрібні лілово-сині квіти.
Використання людиною
- Медичне застосування: Як і багато інших видів родини глухокропивових, розхідник шорсткий має довгу історію використання в народній медицині. Рослина використовувалася для лікування різних захворювань, таких як застуда, кашель, бронхіт, а також для поліпшення травлення. Її відвари застосовували для очищення крові та зменшення запальних процесів.
- Традиційна медицина: У народній медицині розхідник шорсткий також застосовували як засіб проти шкірних захворювань, включаючи екзему та висипання. Листя рослини часто використовували у вигляді компресів, щоб зняти біль і набряки.
- Ароматичні властивості: Завдяки своєму приємному аромату, рослина іноді використовувалася для ароматизації приміщень або у вигляді настоїв.
- Кулінарне використання: У деяких регіонах молоді листки розхідника шорсткого додавали до салатів або супів як пряність.
Сучасне використання
Сьогодні розхідник шорсткий менше використовується в медицині, проте залишається об'єктом досліджень через свій потенціал у фітотерапії та можливі антимікробні властивості. Його вивчення триває, і рослина може стати основою для розробки нових натуральних лікарських засобів.
Розхідник шорсткий є частиною багатої флори Європи і продовжує цікавити ботаніків та фармакологів своїми корисними властивостями.
Поширення
Вид поширений у Центральній, Південній і Східній Європі (Італія [у т. ч. Сицилія], Мальта, Австрія, Польща, Чехія, Словаччина, Україна, Білорусь, Росія, Угорщина, Румунія, Болгарія, пн. Греція, Албанія, колишня Югославія)[4][5].
В Україні вид зростає в лісах і чагарниках — майже на всій території, у степу зустрічається рідше, на півдні зникає[2].
Галерея
-
рослина -
квітка
Джерела
- ↑ Glechoma hirsuta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 303. (рос.)(укр.)
- ↑ Gabriela Leugnerová (2007). Glechoma hirsuta. botany.cz. Процитовано 01.11.2024. (чеськ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 13.04.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 13.04.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
