| село Розсішки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Тер. громада | Христинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71060230220059320 
|
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | XVII століття[1] |
| Населення | 1323 (на 2001 рік) |
| Поштовий індекс | 20032[2] |
| Телефонний код | +380 4745 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′28″ пн. ш. 30°1′49″ сх. д. / 48.77444° пн. ш. 30.03028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
245 м[3] |
| Відстань до обласного центру |
201 км[4] |
| Відстань до районного центру |
20 км[4] |
| Найближча залізнична станція | Розсішки |
| Відстань до залізничної станції |
1,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Розсішки |
| Сільський голова | Паламарчук Галина Миколаївна |
| Карта | |
  Розсішки | |
 Розсішки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розсі́шки — село в Україні, у Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Удич (притока Південного Бугу) за 7 км на південний схід від міста Христинівка та за 2 км від автошляху М30. На околиці села знаходиться роз'їзд Розсішки.
Історія
Село входило до складу Орадівської волості Уманського повіту. Географічний словник Королівства Польського, посилаючись на інформацію подану Лаврентієм Похилевичем, що у 1863 році в селі мешкало 1150 осіб, з яких 1126 православних, 8 католиків та 16 євреїв. На той час село мало 2091 десятину землі[5].
У селі діяла православна дерев'яна церква святої Параскеви, збудована у 1762 році[6]. Церква була тридільною, триверхою, ошальованою дошками; з центральним зрубом — квадратним у плані. Була низенька паламарня. Ктитором церкви був Іван Ґонта[7]. Розібрана у 1934 році[6][8].
Під час Голодомору 1932—1933 років, лише за офіційними даними, від голоду помер 101 мешканець села[9].
368 жителів села брали участь у німецько-радянській війні, з них 167 — загинули, 187 — нагороджено орденами і медалями[1], а гвардії сержанту О. Т. Лінчуку за подвиг, звершений під час форсування Дніпра у 1943 році, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1946—1980 роках Олександр Титович працював машиністом Христинівського локомотивного депо[10]. В пам'ять про загиблих односельців під час війни у Розсішках встановлений обеліск Слави, а на спільній могилі воїнів, що полягли у боях за визволення села також встановлений пам'ятник[1].
У 1960—1980-х роках в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу імені Комінтерну[1]. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових та технічних культур. Працювали восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, відділення зв'язку[1].
Поблизу села виявлено залишки поселення та кам'яні знаряддя праці трипільської культури[1].
Населення
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 1323 особи.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 285 | 97,13 % |
| Російська | 17 | 1,28 % |
| Вірменська | 16 | 1,21 % |
| Інше | 5 | 0,38 % |
| Разом | 1 323 | 100,00 % |
Відомі люди
- Іван Ґонта (1740—1768) — ватажок українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини.
- Запаско Яким Прохорович (1923—2007) — український книгознавець, доктор мистецтвознавства, академік АН ВШ України, почесний академік Академії мистецтв України.
- Лінчук Олександр Титович (1925—2011) — Герой Радянського Союзу[10].
Галерея
-
Сільська рада -
Школа -
Будинок культури -
ФАП -
Пошта -
Магазин -
Церква -
Ставок на річці Удич -
Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим у німецько-радянській війні -
Пам'ятний знак Івану Гонті
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е ІМСУ, 1972.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ Прогноз погоди в селі Розсішки. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ а б Відстані від села Розсішки. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ Rososzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 768. (пол.)
- ↑ а б Логвин, 1968.
- ↑ Мицик, 2002.
- ↑ Черкаська область, Уманський район, Розсішки с. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
- ↑ Голодомор 1932—33 років на Черкащині. oda.ck.ua. Черкаська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ а б Линчук Александр Титович. warheroes.ru (рос.). Герои страны. Архів оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
Джерела
- Розсішки // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 622—623.
- Ю. Мицик. Умань козацька і гайдамацька / Ю. А. Мицик; Національний університет «Києво-Могилянська академія», Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН Українивидання =. — Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2002. — 186 с.
- Г. Н. Логвин. По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки. — Киев : Мистецтво, 1968. — С. 79—80. — 15000 прим.
- Rososzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 768. (пол.)
Посилання
- Прогноз погоди в селі Розсішки. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 25 травня 2023.
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |