Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Розважівська волость | ||||
Центр | Розважів | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 51 072 (1886) | |||
Населення | 8000 осіб (1886) | |||
Густота | 14.3 осіб / км² | |||
Розважівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту Київської губернії з центром у селі Розважів.
Станом на 1886 рік складалася з 21 поселення, 17 сільських громад. Населення — 8000 особа (3935 чоловічої статі та 4065 — жіночої), 828 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 12583 | 8560 |
Приватної власності | 37583 | 5290 |
Казенної власності | 650 | — |
Іншої власності | 256 | 144 |
Загалом | 51072 | 13994 |
Поселення волості:
- Розважів — колишнє власницьке село при річці Жерева за 60 версти від повітового міста, 342 особи, 33 двори, православна церква, костел, поштова станція, постоялий будинок, лавка, 2 водяних млини. За 12 верст — смоляний завод. За 15 верст — винокурний завод із постоялим будинком. За 17 верст — смоляний завод.
- Блідча (Облідча) — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 620 осіб, 111 дворів, постоялий будинок.
- Жеревпільська Інвалідна — колишнє власницька слобідка при річці Жерева приписана до інвалідного будинку Рибінського, 180 осіб, 18 дворів, богодільня.
- Заруддя — колишнє власницьке село при річці Ірша, 628 осіб, 90 дворів, православна церква.
- Кухарі — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 850 осіб, 84 двори, православна церква, поштова станція, лавка.
- Унин — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 720 осіб, 84 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Ханева — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 525 осіб, 78 дворів.
Старшинами волості були: Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Нестор Якимович Давиденко[2],[3];
- 1912—1913 роках — Опанас Якимович Андрієнко[4],[5];
- 1915 року — Олександр Петрович Давиденко[6].
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |