Маркел Рожанковський | |
---|---|
Морський старший штабний лікар 1-го класу (полковник) | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 10 січня 1871 м. Броди, Бродівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область |
Смерть | 15 червня 1954 (83 роки) м. Калуш, Калуський район, Станіславська область |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() ![]() ![]() |
Рід військ | Військово-морські сили Австро-Угорщини |
Війни / битви | Перша світова війна |
Нагороди та відзнаки | |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bb/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%A0%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE.jpg/220px-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%A0%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE.jpg)
Маркел Лонгинович Рожанкóвський (10 січня 1871, м. Броди, Бродівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 15 червня 1954, м. Калуш, Калуський район, Станіславська область, УРСР, СРСР) — український лікар-офіцер флоту Австро-Угорщини, морський старший штабний лікар 1-го класу (полковник).
Життєпис
Народився 10 січня 1871 у місті Броди на Львівщині. Батько — д-р Лонгин Рожанковський, мати — Осипа (1841—1929, донька о. Осипа Шухевича).
Закінчив Золочівську гімназію. Закінчив Краківський університет у 1895 р.
Разом з однокурсником Володимиром Вербенцем за прикладом відомого в Галичині морського лікаря і письменника д-ра Ярослава Окуневського обрав медичну службу у флоті Австро-Угорщини. Пройшов шлях від корветного лікаря (лейтенанта) до морського старшого штабного лікаря 1-го класу (полковника). Побував у багатьох морях і країнах. Два роки ніс службу на крейсері «Кайзерін Елізабет» у районі бойових дій російсько-японської війни 1904—1905 р.р. Наполегливо працював над підвищенням свого фахового рівня й очолював важливі структурні підрозділи санітарної служби флоту. В 1918 році в Одесі надавав допомогу у формуванні служби охорони здоров'я флоту новоствореної Української Держави. Удостоєний багатьох орденів і медалей Австро-Угорщини, а кайзер Німецької імперії Вільгельм ІІ за лікарські заслуги особисто нагородив його «Залізним Хрестом» 2-го класу.
За часів ЗУНР очолював санітарну службу і лікарню Калуського повіту.
За Польщі — лікар у Калуші, продовжував працювати під час Другої світової війни та після неї аж до смерті в 1954 р. Допомагав підпіллю ОУН, зокрема забезпечив хлороформом операцію пораненого Василя Андрусяка «Різуна».[1]
Сім'я
Одружився в 1906 р. з Амалією (1878—1926) — донькою хотінського пароха Гната Рожанського. Проживали в м. Пула (сучасна Хорватія), тут народилися доньки Марія, Меланія і Дарія та син Ярослав. Після розпаду Австро-Угорщини переїхали до Калуша.
Примітки
- ↑ С Лесів, Л. Прокопів. Олесь Зеленяк — повстанський лікар «Пастер».//Калущина в національно-визвольній боротьбі. — Калуш, 2017—304 с.
Джерела та література
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 10 січня
- Народились 1871
- Померли 15 червня
- Померли 1954
- Нагороджені Ювілейною пам'ятною медаллю 1898
- Нагороджені Ювілейним хрестом
- Кавалери лицарського хреста ордена Франца Йосифа
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Нагороджені почесним знаком Австрійського Червоного Хреста
- Уродженці Бродів
- Померли в Калуші
- Поховані в Калуші
- Австрійські лікарі
- Українські медики
- Польські медики
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Українці-офіцери армії Австро-Угорщини