| Робін Джордж Коллінґвуд | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 лютого 1889[2][3][…]  Кертмел-Фелd, Південний Лейклендd, Камбрія, Англія, Сполучене Королівство[1] |
| Помер | 9 січня 1943[1][2][…] (53 роки) Коністонd, Південний Лейклендd, Камбрія, Англія, Велика Британія[1] |
| Поховання | Коністонd[5] |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | філософ, історик, археолог, викладач університету |
| Alma mater | Регбі (школа) і Університетський коледж |
| Науковий керівник | Francis J. Haverfieldd |
| Знання мов | англійська[2] |
| Заклад | коледж Магдалени[d] |
| Членство | Німецький археологічний інститут і Британська академія |
| Конфесія | англіканство |
Робін Джордж Коллінґвуд (англ. Robin George Collingwood; 22 лютого 1889, Картмел-Фелл, Велика Британія — 09 січня 1943, Коністон, Ланкашир) — британський філософ-неогегельянець, археолог та історик, автор книги «Ідея історії» та «Принципи мистецтва» (1938). Був професором метафізичної філософії в Оксфордському університеті (1935—1941 рр.)
Біографія
Коллінґвуд народився 22 лютого 1889 року в Картмелі, Грейндж-овер-Сандс, тодішнє графство Ланкашир (нині Камбрія), у сім’ї художника та археолога В. Г. Коллінґвуда, який був особистим секретарем Джона Раскіна в останні роки життя письменника. Мати також була художницею і талановитою піаністкою. Він здобув освіту в Школі регбі та Університетському коледжі Оксфорда, де, в 1910 році, отримав диплом з класичної поміркованості (грецька та латинська мови), а в 1912 році отримав вітальну першість з давньої історії та філософії. До закінчення навчання, він був обраний стипендіатом в Коледж Пембрук, Оксфорд.
Робін був співробітником коледжу Пембрук протягом приблизно 15 років, поки не став професором метафізичної філософії Вейнфліта в коледжі Магдалини, Оксфорд. Його викладав історик і археолог Ф. Дж. Гаверфілд, у той час професор стародавньої історії в Камдені.
Після кількох років виснажливих інсультів, Коллінгвуд помер у Коністоні, графство Камбрія, 9 січня 1943 року.
Вплив
Важливий вплив на Джорджа мали італійські ідеалісти Бенедетто Кроче, Джованні Джентіле та Гвідо де Руджеро, останній з яких також був близьким другом. Інші важливі впливи мали Гегель, Кант, Джамбаттіста Віко, Ф. Х. Бредлі та Дж. А. Сміт.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Коллингвуд Робин Джордж // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Find a Grave — 1996.
Література
- С. Ганус. Коллінґвуд Робін Джордж // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.343 ISBN 978-966-611-818-2
- Коллінгвуд, Робін Джордж // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання
- Колінгвуд, Робін Дж. Ідея історії / Пер. з англ. О. Мокровольський. — К.: Основи, 1996. — 615 с. (також Колінгвуд, Робін Дж. Ідея історії / Пер. з англ. О. Мокровольський. — К.: Основи, 1996. — 615 с.)
Помилка Lua у Модуль:External_links у рядку 1333: attempt to index field 'datavalue' (a nil value).
|
Це незавершена стаття про британського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |