Ричков Вадим Володимирович
Капітан
Загальна інформація
Народження	12 червня 1975(1975-06-12) Дніпро
Смерть	17 серпня 2014(2014-08-17) (39 років) Донецька область, під Єнакієвим[1]
Поховання	Новомосковський район
Alma Mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ВДВ України
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Нижню Кринку та Жданівку
Нагороди та відзнаки

Вади́м Володи́мирович Ричко́в (1975—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1975 року. 1992 року із золотою медаллю закінчив Гвардійську ЗОШ в Новомосковському районі. За освітою нейрофізик — закінчив 1997 року^[2].

У березні 2014-го записався добровольцем. Командир взводу зв'язку, 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

17 серпня 2014 року загинув під час обстрілу з БМ-21 «Град» — в ході пошуково-ударних дій. Тоді ж полягли капітан Шевчук Сергій Мирославович; лейтенант Коза Денис Євгенович; лейтенант Гаврюшин Денис Юрійович; старші сержанти Король Віталій Сергійович, Ятченко Сергій Олександрович; молодші сержанти Маковей Сергій Олександрович і Федчук Сергій Володимирович; старший солдат Вакулич Володимир Володимирович; солдати Приходько Дмитро Вікторович та Єманов Олексій Петрович.

Вдома залишилися дружина, Ричкова Тетяна Борисівна та син 2003 р.н.

Похований в селі Вільне (Новомосковський район, Дніпропетровська область).

• 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)^[3]. Крім того, посмертно отримав звання капітана та був нагороджений пам'ятним знаком «За воїнську доблесть»^[4][2].
• Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (МОУ)
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 36.
• Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[5]

• Ричков Вадим Володимирович. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 05.07.2016. Процитовано 19.03.2015.
• http://www.litsa.com.ua/show/a/17154 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• На Дніпропетровщині відкрили меморіальну дошку на шану офіцеру-десантнику старшому лейтенанту Вадиму Ричкову [Архівовано 25 травня 2016 у Wayback Machine.]
• Своє останнє слово у війні він уже сказав…

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.