Реція
Названо на честь	Рети
Посада керівника організації	procurator Raetiaed і legatus Augusti pro praetore Raetiaed
Континент	Європа
Країна	Стародавній Рим
Столиця	Аугсбург
Спільний кордон із	Верхньогермансько-реційський лімес
Замінений на	Остготи
Історичний період	Римська імперія
Реція у Вікісховищі

47°22′ пн. ш. 8°34′ сх. д. / 47.36° пн. ш. 8.56° сх. д. / 47.36; 8.56

Історія Австрії
Галльштаттська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції (Норик • Реція)
Карантанія
Східна (Австрійська) марка
Австрійське герцогство
Австрійське ерцгерцогство
Священна Римська імперія (Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина (Цислейтанія)
Німецька Австрія
Перша австрійська республіка
Федеративна держава Австрія
Аншлюс
Австрія у часи націонал-соціалізму
Окупація Австрії союзниками
Друга австрійська республіка
Портал «Австрія» переглянути обговорити редагувати

Реція (лат. Raetia) — найзахідніша з дунайських провінцій Римської імперії.

Реція була обмежена зі сходу Нориком і землею венетів, з півдня — Транспаданською Галлією, із заходу — Гельвецією, з півночі — Верхньою Германією; до складу її входили південні частини нинішніх Баден-Вюртемберга та Баварії, північно-східна і східна частини Швейцарії, Тіроль і частина Ломбардії.

Головна маса ретів (лат. Raeti, грец. Ραιτοί, тобто горяни — від кельтського Raiti), споріднених імовірно італійським разенам або етрускам, займала гірську країну між Нориком, Гельвецією, перевалом Санкт-Готтард, Боденським озером і долиною річки Інну, розпадаючись на племена камунів, ленонтіїв, веностів, бріксентів, мезіатів, евганеїв, трідентійців та інших. Північніше від них жили вінделікійці. Населення Реціі займалося скотарством, виноробством і частково землеробством.

У 15 до н. е. Рим вирішив убезпечити північний кордон Італії. Тиберій і Друз вдерлися до Реції (перший — через Гельвецію, другий — з Італії, вгору по долині річки Еч) і в один літній похід завоювали провінцію, завдавши поразки у битві в ущелині Крап-Сес. Тоді ж було прокладено дороги, що з'єднували головні поселення Північної Італії з верхнім Дунаєм, Боденським озером і східною Швейцарією. Центром римського управління й культури стало місто Augusta Vindelicorum (сучасний Аугсбург), де сходилися дороги з Італії. Одна з них йшла від Комо на К'явенну та Кур до Бріганції (Брегенц) на Боденському озері, а звідти — в Аугсбург, інша — з Аквіли, через Карнійські Альпи, до Вельдідени (Вільде) на Інні у Реціі; тут з нею зустрічалася третя, найзначніша дорога з Верони на Трієнт, вгору по долині річки Еч, потім через Бреннер долиною Інну та Баварських Альп до Вельдідени й Аугсбурга. Ця дорога в 47 році була завершена Клавдієм і продовжена до верхнього Дунаю; за його ім'ям, вона стала називатися via Claudia.

• Маркус Семпроній Лібераліс (139—140)
• Квінт Баєн Блассіан (150—153)
• Тит Варій Клеменс (157)
• Секст Бай Пудент (163—164)
• Гай Октавій Аппій Светрій Сабін (213)

• Римська Швейцарія
• Верхньогермансько-реційський лімес
• Норик

Реція у швейцарському історичному лексиконі(нім.)