
Рестеноз — це рецидив стенозу, повторне звуження кровоносної судини, що призводить до обмеження кровотоку після проведеного лікування. Зазвичай це повторне звуження артерії.
Рестеноз є поширеним несприятливим результатом ендоваскулярних процедур.
Якщо рестеноз виникає у місці встановлення стента, це називається рестенозом у стенті або ISR. [1] Якщо рестеноз відбувається після балонної ангіопластики, це називається рестенозом після ангіопластики або PARS. Діагностичним порогом для рестеноза як при ISR, так і при PARS є стеноз ≥50%. [2]
Якщо рестеноз виникає після операції, подальша візуалізація не є єдиним способом початкового виявлення порушення кровотоку. На наявність рестенозу можуть вказувати певні симптоми, але він має бути підтверджений за допомогою візуалізації. Наприклад, у пацієнта з коронарним стентом, у якого розвивається рестеноз, може виникати минущий біль у грудях (стенокардія) або мати місце незначний або великий серцевий напад (інфаркт міокарда), хоча вони можуть не повідомляти про ці явища. Ось чому важливо, щоб пацієнт проходив контрольні обстеження, а клініцист проводив ретельне клінічний огляд. Слід зазначити, що не всі випадки рестенозів призводять до появи клінічних симптомів. [2]
Причини
Хірургічне втручання з розширення або розблокування кровоносної судини зазвичай має тривалий благотворний вплив на пацієнта. Однак у деяких випадках сама процедура може викликати подальше звуження судини або рестеноз. Ангіопластика, яка також називається черезшкірною транслюмінальною коронарною ангіопластикою (ЧТКА), зазвичай використовується для лікування закупорки коронарних або периферичних артерій (наприклад, у кінцівках). Балон, уведений у звуження, при надуванні «розчавлює» холестеринові атеросклеротичні бляшки об стінки артерії, таким чином розмір просвіту збільшується та кровотік посилюється. Однак ця дія пошкоджує стінки артерій, і вони реагують, відновлюючи пошкодження через фізіологічні механізми (див. нижче.) [3]
Стент — це сітчаста трубчаста структура, яка часто використовується в поєднанні з ангіопластикою для постійного утримання артерії відкритою, що забезпечує покращений кровотік, або для підтримки слабкої стінки артерії (аневризми). Артерія може сприймати стент як чужорідне тіло та реагувати, посилюючи відповідь імунної системи, що призводить до подальшого звуження біля стента або всередині нього.
Фізіологія
Пошкодження стінки кровоносної судини під час ангіопластики викликає фізіологічну реакцію, яку можна розділити на два етапи. Перший етап - тромбоз, виникає відразу після травми тканин. На місці пошкодження утворюється тромб, який ще більше перешкоджає кровотоку. Це супроводжується запальною імунною відповіддю.
Другий етап, як правило, виникає через 3–6 місяців після операції і є результатом проліферації клітин у медії - шарі судинної стінки, яка містить гладенькі м’язи. Це явище також відоме як неоінтимальна гіперплазія (NIHA).
Діагностика
Візуалізація
Рестеноз судин зазвичай виявляється за допомогою ангіографії, але також може бути виявлений за допомогою дуплексного ультразвуку та інших методів візуалізації.
"Пізня втрата"
"Пізня втрата" - цей термін є синонімом рестенозу і означає втрату розміру просвіту судини після процедури її відкриття. Вимірюється відсоткова (відносна) або абсолютна зміна мінімального діаметра просвіту (MLD) протягом місяців після судинної процедури, такої як імплантація стент-трансплантата. Пізня втрата є одним з показників, корисних для визначення ефективності судинних втручань у клінічних дослідженнях для окремого пацієнта або групи пацієнтів.
Пізня втрата є частиною термінології опису результатів судинних втручань. Наприклад, імплантація стент-трансплантата спочатку забезпечує різке збільшення діаметра просвіту, оскільки імплантований стент відкриває судину. Однак з часом запальна відповідь організму (описана нижче) реагує на стент-трансплантат проліферацією гладкої мускулатури, що посуває стент-трансплантат назад, звужуючи судину та втрачаючи принаймні відсоток того, що було отримано раніше.
Чистий приріст діаметра просвіту є різницею між різким приростом і пізньою втратою та є мірою ефективності стент-трансплантата. [4]
Відсоток стенозу в діаметрі
Рестеноз у відсотках діаметра (або просто відсоток стенозу в діаметрі) — це показник, який спостерігається в окремих пацієнтів і зазвичай розраховується як різниця між мінімальним діаметром просвіту (MLD) і цільовим еталонним діаметром судини (RVD), поділена на RVD і помножена на 100:
(RVD-MLD)/RVD*100
Це важливий показник, необхідний для розрахунку бінарного рестенозу (див. нижче). RVD зазвичай розраховується шляхом усереднення MLD здорової частини судини як проксимально, так і дистально від ураження судини. [5]
Існують певні суперечки щодо точності вимірювання MLD самого ураження, оскільки атеросклеротичі ураження можуть створювати нерівності в просвіті, що ускладнює отримання або оцінку справжнього MLD. Деякі дослідження вказують на те, що розрахунок «площі стенозу» також є дійсним показником фактичного стенозу судини порівняно зі стенозом лише діаметра, але це потребує додаткового аналізу, оскільки необхідно виконати "сканування" межі просвіту. Однак існують комп’ютерні програми, які автоматично розраховують цей показник. Може бути корисно отримати як відсоток діаметра, так і відсоток площі стенозу, особливо тому, що ці два показники не завжди можуть корелювати один з одним. [6]
Оклюзія, або блокування всього кровотоку через судину, вважається 100%-м стенозом діаметра.
Бінарний рестеноз
Бінарний рестеноз традиційно визначається як зменшення діаметра стенозу на 50% або більше (≥50%). Він також відомий як просто «бінарний стеноз». [7] Термін «бінарний» означає, що пацієнтів поділяють на 2 групи: тих, хто має ≥50% стенозу, і тих, хто має <50% стенозу. Бінарний рестеноз — це епідеміологічний метод аналізу стенозу у відсотках діаметра для спостереження не лише за окремим пацієнтом, але й для виконання статистичних методів на групі пацієнтів для визначення середніх значень (описових показників центральної тенденції) або як прогностична змінна.
Профілактика
На першій стадії рестеноза призначення антитромбоцитарних препаратів (так звані інгібітори IIb/IIIa) одразу після операції значно знижує ймовірність виникнення тромбозу.
Зараз широко використовуються стенти з лікарським покриттям, вкриті фармацевтичними речовинами, які пригнічують ріст тканин і, таким чином, зменшують ризик рестеноза через утворення рубців та проліферацію клітин. [8] За даними клінічних досліджень такі стенти зменшують частоту виникнення рестенозів до 5% або менше. [2] [9] [10]
Лікування
Якщо рестеноз виникає без стента, його зазвичай лікують повторною ангіопластикою. Цей метод також використовується, якщо рестеноз виникає на проксимальному або дистальному кінці стента.
Якщо рестеноз виникає всередині стента (також відомий як стеноз у стенті), його можна лікувати за допомогою повторної ангіопластики та введення іншого стента (часто з лікарським покриттям) всередину оригінального. [11]
Протягом останніх 5 років ISR все частіше лікують використанням балона з лікарським покриттям (DCB), покритим тими самими протипухлинними агентами, які запобігають рестенозу, наприклад паклітакселом. [12] [13] Такий балон дозволяє уникнути появи подвійного шару металу, коли рестеноз у стенті лікується іншим стентом. Крім того, лікування DCB не залишає імплантат в організмі та призначене для швидшої доставки ліків.
Альтернативні методи лікування включають брахітерапію або внутрішньокоронарне опромінення. Радіація вбиває клітини та пригнічує ріст тканин (подібно до методів лікування пухлин). [14]
Частота
Частота рестенозу відрізняється залежно від використаного пристрою (наприклад, стент-трансплантат, балонна ангіопластика тощо) і місця процедури (центральне розташування судини, як-от коронарна артерія, або периферичне, таке як підколінна артерія на нозі, пудендальна артерія в тазу або сонна артерія на шиї).
Частота при периферичних процедурах
Під час кардіальних процедур балонна ангіопластика без імплантації стента була пов’язана з високою частотою рестенозу з частотою від 25% до 50%, і більшість із цих пацієнтів потребують подальшої ангіопластики протягом 6 місяців. [15]
Дослідження 2010 року в Індії, яке порівнювало коронарні стенти з лікарським покриттям (DES) і коронарні стенти з голим металом (BMS), показало, що рестеноз розвинувся у 23,1% пацієнтів з DES проти 48,8% у пацієнтів з BMS, а жіноча стать була статистично значущим фактором ризику розвитку рестеноза. [16]
Однак у DES та BMS нового покоління частота рестенозів значно нижча. Наприклад, дослідження NORSTENT, представлене в 2016 році, повідомляє про частоту реваскуляризації 5,3% і 10,3% для DES і BMS відповідно. [10]
Частота при периферичних процедурах
При периферичних процедурах частота рестенозів все ще висока. У дослідженні 2003 року вибіркового та систематичного стентування при ішемії кінцівки, було виявлено частоту рестенозів через 1 рік спостереження у 32,3% пацієнтів із вибірковим стентуванням і 34,7% пацієнтів із систематичним стентуванням. [17]
У дослідженні SIROCCO 2006 року порівнювали стент із сиролімусом і голим нітиноловим стентом для лікування атеросклеротичних уражень стегнової артерії, повідомляючи про рестеноз через 2 роки спостереження у 22,9% і 21,1% пацієнтів відповідно. [18]
У дослідженні 2009 року порівнювали голі нітінолові стенти з черезшкірною транслюмінальною ангіопластикою при захворюваннях стегнової артерії. Через 1 рік спостереження рестеноз був зареєстрований у 34,4% пацієнтів зі стентом проти 61,1% пацієнтів із ангіопластикою. [19]
Дивіться також
- Ангіопластика
- Стент з лікарським покриттям
- Неоінтимальна гіперплазія
- Стент
Примітки
- ↑ Bennett, M. R (2003). In-Stent Stenosis: Pathology and Implications for the Development of Drug Eluting Stents. Heart. 89 (2): 218—24. doi:10.1136/heart.89.2.218. PMC 1767562. PMID 12527687.
- ↑ а б в Hamid, H; Coltart, J (2007). 'Miracle stents' - a future without restenosis. McGill Journal of Medicine. 10 (2): 105—11. PMC 2323487. PMID 18523610.
- ↑ Kirchengast, M; Münter, K (1998). Endothelin and restenosis. Cardiovascular Research. 39 (3): 550—5. doi:10.1016/S0008-6363(98)00143-6. PMID 9861296.
- ↑ Kuntz, R. E.; Safian, R. D.; Carrozza, J. P.; Fishman, R. F.; Mansour, M.; Baim, D. S. (1992). The importance of acute luminal diameter in determining restenosis after coronary atherectomy or stenting. Circulation. 86 (6): 1827—35. doi:10.1161/01.CIR.86.6.1827. PMID 1451255.
- ↑ Meijboom, W. Bob; Van Mieghem, Carlos A.G.; Van Pelt, Niels; Weustink, Annick; Pugliese, Francesca; Mollet, Nico R.; Boersma, Eric; Regar, Eveline та ін. (2008). Comprehensive Assessment of Coronary Artery Stenoses. Journal of the American College of Cardiology. 52 (8): 636—43. doi:10.1016/j.jacc.2008.05.024. PMID 18702967.
- ↑ Ota, H.; Takase, K.; Rikimaru, H.; Tsuboi, M.; Yamada, T.; Sato, A.; Higano, S.; Ishibashi, T.; Takahashi, S. (2005). Quantitative Vascular Measurements in Arterial Occlusive Disease. Radiographics. 25 (5): 1141—58. doi:10.1148/rg.255055014. PMID 16160101.
- ↑ Serruys, P. W.; Foley, D. P.; De Feyter, Pim J. (31 грудня 1993). Quantitative Coronary Angiography in Clinical Practice. Springer. с. 613—614. ISBN 9780792323686.
- ↑ Raffoul, Jad; Nasir, Ammar; Klein, Andrew J. P. (2018). Technological Advances in Stent Therapies: a Year in Review. Current Treatment Options in Cardiovascular Medicine (англ.). 20 (5): 36. doi:10.1007/s11936-018-0630-2. ISSN 1092-8464. PMID 29627909.
- ↑ Waksman, Ron; Pakala, Rajbabu (2009). Drug-Eluting Balloon. Circulation: Cardiovascular Interventions. 2 (4): 352—358. doi:10.1161/CIRCINTERVENTIONS.109.873703. PMID 20031739.
- ↑ а б Fernández-Ruiz, Irene (2016). Drug-eluting or bare-metal stents?. Nature Reviews Cardiology (англ.). 13 (11): 631. doi:10.1038/nrcardio.2016.160. ISSN 1759-5002. PMID 27629515.
- ↑ Jukema, J. Wouter; Ahmed, Tarek A. N.; Verschuren, Jeffrey J. W.; Quax, Paul H. A. (2012). Restenosis after PCI. Part 2: prevention and therapy. Nature Reviews Cardiology (англ.). 9 (2): 79—90. doi:10.1038/nrcardio.2011.148. ISSN 1759-5002. PMID 21989052.
- ↑ Wu, Ridong; Li, Zilun; Wang, Mian; Chang, Guangqi; Yao, Chen; Wang, Shenming (June 2017). Paclitaxel-coated versus uncoated balloon angioplasty for femoropopliteal artery in-stent restenosis. International Journal of Surgery. 42: 72—82. doi:10.1016/j.ijsu.2017.04.057. PMID 28461145.
- ↑ Kolachalama, Vijaya B.; Shazly, Tarek; Vipul C. Chitalia; Lyle, Chimera; Azar, Dara A.; Chang, Gary H. (2 травня 2019). Intrinsic coating morphology modulates acute drug transfer in drug-coated balloon therapy. Scientific Reports (англ.). 9 (1): 6839. Bibcode:2019NatSR...9.6839C. doi:10.1038/s41598-019-43095-9. ISSN 2045-2322. PMC 6497887. PMID 31048704.
- ↑ Andras, Alina; Hansrani, Monica; Stewart, Marlene; Stansby, Gerard (8 січня 2014). Intravascular brachytherapy for peripheral vascular disease. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2014 (1): CD003504. doi:10.1002/14651858.cd003504.pub2. ISSN 1465-1858. PMC 6863108. PMID 24399686.
- ↑ Grech, E. D (2003). Percutaneous coronary intervention. I: History and development. BMJ. 326 (7398): 1080—2. doi:10.1136/bmj.326.7398.1080. PMC 1125993. PMID 12750213.
- ↑ Mohan, S; Dhall, A (2010). A comparative study of restenosis rates in bare metal and drug-eluting stents. The International Journal of Angiology. 19 (2): e66—72. doi:10.1055/s-0031-1278368. PMC 3005409. PMID 22477592.
- ↑ Becquemin, Jean-Pierre; Favre, Jean-Pierre; Marzelle, Jean; Nemoz, Chantal; Corsin, Caroline; Leizorovicz, Alain (2003). Systematic versus selective stent placement after superficial femoral artery balloon angioplasty: A multicenter prospective randomized study. Journal of Vascular Surgery. 37 (3): 487—94. doi:10.1067/mva.2003.155. PMID 12618680.
- ↑ Duda, Stephan H.; Bosiers, Marc; Lammer, Johannes; Scheinert, Dierk; Zeller, Thomas; Oliva, Vincent; Tielbeek, Alexander; Anderson, John та ін. (2006). Drug-Eluting and Bare Nitinol Stents for the Treatment of Atherosclerotic Lesions in the Superficial Femoral Artery:Long-term Results from the SIROCCO Trial. Journal of Endovascular Therapy. 13 (6): 701—10. doi:10.1583/05-1704.1. PMID 17154704.
- ↑ Dick, Petra; Wallner, Hubert; Sabeti, Schila; Loewe, Christian; Mlekusch, Wolfgang; Lammer, Johannes; Koppensteiner, Renate; Minar, Erich; Schillinger, Martin (2009). Balloon angioplasty versus stenting with nitinol stents in intermediate length superficial femoral artery lesions. Catheterization and Cardiovascular Interventions. 74 (7): 1090—5. doi:10.1002/ccd.22128. PMID 19859954.