Рейн Рауд | |
---|---|
Rein Raud | |
![]() | |
Народився | 21 грудня 1961 (63 роки) Таллінн, Естонська РСР, СРСР[1] ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Діяльність | викладач університету, письменник, перекладач, поліглот, японіст ![]() |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет і Гельсінський університет ![]() |
Знання мов | естонська, японська, англійська, литовська і російська ![]() |
Заклад | Талліннський університет ![]() |
Посада | ректор ![]() |
Батько | Ено Рауд ![]() |
Мати | Айно Первік ![]() |
Брати, сестри | Пірет Раудd і Мікхель Рауд ![]() |
Нагороди | |
Сайт | reinraud.com ![]() |
Рейн Рауд (ест. Rein Raud; нар. 21 грудня 1961) — естонський письменник, японіст, професор культурології Таллінського університету, а також професор японської мови та культури Гельсінського університету. Працював ректором Естонського гуманітарного інституту (зараз є частиною Таллінського університету). Визнаний інтелектуал і поліглот.
Біографія
Рейн Рауд закінчив Талліннську середню школу № 7 у 1980 році. До закінчення школи він опанував окрім рідної естонської та фінської, російську, англійську, німецьку та литовську мови, на рівні спілкування — французьку, угорську, шведську, іспанську та грецьку[2]. У 1985 році закінчив Ленінградський університет за спеціальністю «Японська філологія» (в університеті спочатку почав вивчати перську мову[2], але після початку Афганської війни перейшов на кафедру японської мови[3]). У 1993 році Рейн Рауд здобув ступінь ліцензіата філософії університету Гельсінкі, а у 1994 році ступінь доктора філософії з теорії літератури. Дисертацію «The Role of Poetry in Classical Japanese Literature: A Code and Discursivity Analysis» опублікував Естонський гуманітарний інститут.
Викладав в Естонському гуманітарному інституті та Гельсінському університеті, де став професором кафедри світової культури[4]. З 2006 по 2011 року Рауд був ректором Таллінського університету[5]. Був президентом Європейської асоціації японських досліджень[6].
Як вчений, Рауд займався дослідженням широкого спектра питань японської літератури та філософії[7]. У своїх роботах він намагався поєднати структурно-семіотичний метод вивчення літератури та культури Ю. М. Лотмана з антропологічним та соціологічним підходами з метою досягнення більш цілісного розуміння культурних явищ. Як автор, Рауд опублікував чотири збірки поезій, п'ять романів і кілька збірок оповідань і п'єс. Він також добре відомий перекладами японської класичної літератури на естонську мову. У 2010-х роках Рауд почав публікувати «Дуже короткі оповідання» у Twitter. Поетичні та прозові твори Рейна Рауда перекладали російською мовою Михайло Яснов, Михайло Король, Борис Балясний, Ніколай Караєв.
Рауд також відомий своїми есе та критичними газетними колонками, у яких висловлював ліволіберальні погляди та критикував націоналістичні настрої. У 2003 році він отримав премію Естонського союзу журналістів за серію статей з критикою американського вторгнення до Іраку й естонської влади за її підтримку[8]. У 2003—2004 роках брав участь у філософських ток-шоу «Vita Brevis» на естонському ТБ[9].
14 листопада 2012 року разом із ще 17 громадськими діячами Естонії підписав «Хартію 12». У ній підписанти висловили бажання, щоб політика в Естонії знову стала чесною, виступивши проти монополізації шляху до влади парламентськими партіями[10][11]. Хартія викликала великий суспільний резонанс у країні, так на її підтримку на сайті Petitsioon.ee підписалося близько 17,5 тисяч осіб (за даними на 23 листопада 2012 року)[12]. 21 листопада з ініціативи президента Т. Г. Ільвеса відбувся «круглий стіл» з подолання кризи довіри, в якій брали участь представники парламентських партій, громадянських об'єднань «Хартія 12» та «Досить брехливої політики!», а також вчені й експерти[13].
Сім'я
Батьки Рейна Рауда — письменники Айно Первік й Ено Рауд. Брат — музикант і радіоведучий Міхкель Рауд, а сестра — художниця Пірет Рауд. Рейн одружений з Росіті Рауд. У них двоє дітей: син Юхан (нар. 1988) та дочка Лаура Лійна (нар. 1994).
Премії та нагороди
- 2001 — Орден Білої зірки III класу[14]
- 2003 — премія Естонського союзу журналістів[8]
- 2004 — щорічна премія Estonian Cultural Endowment за книгу «Hektor and Bernard»[15]
- 2007 — Почесний доктор Латвійського університету
- 2009 — Командорський хрест ордену «За заслуги перед Литвою»[16]
- 2009 — Премія у галузі літератури імені Едуарда Вільде за книгу «Brother»[17]
- 2011 — Орден Вранішнього Сонця 2-го ступеня, Золота і Срібна зірки (Японія)[18]
- 2012 — Почесний доктор Університету Вітовта Великого[19]
Бібліографія
- Raud, Rein (2021): Being in Flux: A Post-Anthropocentric Ontology of the Self. Cambridge: Polity Press.
- Raud, Rein (2016): Meaning in Action: Outline of an Integral Theory of Culture. Cambridge: Polity Press.
- Raud, Rein and Zygmunt Bauman (2015): Practices of Selfhood. Cambridge: Polity Press.
- Raud, Rein (2013): Mis on kultuur? [What is Culture?] Tallinn: Tallinn University Press.
- Raud, Rein and James W. Heisig, eds. (2010): Classical Japanese Philosophy. (Frontiers of Japanese Philosophy Series, vol.7) Nagoya: Nanzan Institute of Religion and Culture.
- Raud, Rein, ed. (2007): Japan and Asian Modernities. London: Kegan Paul.
- Raud, Rein and Mikko Lagerspetz (1997): Cultural Policy in Estonia. Strasbourg: Council of Europe.
- Raud, Rein (1994): The Role of Poetry in Classical Japanese Literature: A Code and Discursivity Analysis. Tallinn: Eesti Humanitaarinstituut.
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #14071071X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Keelehuvi: Keelehuvi. Rein Raud. Eesti Rahvusringhääling. 15.10.1980.
- ↑ INTELLEKTUAALIDEMAA (Intervjuu Rein Rauaga). Aegumatud intervjuud. 25.03.1992. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 20 березня 2019.
- ↑ «Young Estonian appointed to the first Finnish Professorship in Japanese» [Архівовано 2006-05-09 у Wayback Machine.]. University og Helsinki. January 1996
- ↑ Männa, Krista (12 May 2012). Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 20 лютого 2023.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) «Pressikutse: Professor Rein Raua inaugureerimine Tallinna Ülikooli rektoriks [Press invitation: Professor Rein Raud Sulev rector of Tallinn University]». Tallinna Ülikool. - ↑ «The Council of the EAJS» [Архівовано 2018-08-29 у Wayback Machine.]. EAJS
- ↑ «Estonian Research Information System — Rein Raud». Estonian Research Portal. SA Archimedes
- ↑ а б SLÕL: «SL Õhtulehe ajakirjanikud said parima uudisloo preemia» Архівна копія на сайті Wayback Machine. 19.02.2003
- ↑ [1]Архівна копія на сайті Wayback Machine. «Vita brevis — ERR — Digihoidla [Vita brevis — ERR — Digital Repository]». ERR Arhiiv. Eesti Rahvusringhääling(ест.)
- ↑ Хартия 12 [Архівовано 2012-11-22 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ rus.DELFI.ee: «Хартия 12: эстонская демократия разваливается на глазах: власть продается, во имя получения власти лгут» Архівна копія на сайті Wayback Machine.. 14.11.2012(рос.)
- ↑ Harta 12 [Архівовано 2012-11-27 у Wayback Machine.](ест.)
- ↑ Татьяна Космынина: «Законопроект по итогам круглого стола у президента должен быть готов к Яанову дню». ERR, 21.11.2012
- ↑ president.ee. «Estonian State Decorations — Rein Raud» [Архівовано 2012-04-13 у Wayback Machine.](ест.)
- ↑ «Kultuurkapitali Proosaauhind [Cultural Endowment Award for Fiction]». Tartu Linnaraamatukogu Kirjandusveeb.(ест.)
- ↑ Apdovanotų asmenų duomenų bazė [Архівовано 2012-04-13 у Wayback Machine.](лит.)
- ↑ «Eduard Vilde Nimeline Kirjandusauhind [Eduard Vilde Literary Prize]». Tartu Linnaraamatukogu Kirjandusveeb(ест.)
- ↑ «2011 Autumn Conferment of Decorations on Foreign Nationals» [Архівовано 2013-01-25 у Wayback Machine.]. Ministry of Foreign Affairs of Japan
- ↑ Prof. R. Raud: «VDU — bene geriausiai Lietuvoje pasiruošęs vykdyti universiteto misiją»(лит.)
Посилання
- Народились 21 грудня
- Народились 1961
- Уродженці Таллінна
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Випускники Гельсінського університету
- Кавалери ордена Вранішнього сонця 2 класу
- Лицарі ордена Білої зірки 3 ступеня
- Японознавці
- Естономовні письменники
- Командори ордена «За заслуги перед Литвою»
- Письменники XXI століття
- Естонські письменники
- Радянські письменники