Рейн Рауд
Rein Raud
Народився	21 грудня 1961(1961-12-21) (63 роки) Таллінн, Естонська РСР, СРСР[1]
Громадянство	СРСР →  Естонія
Діяльність	викладач університету, письменник, перекладач, поліглот, японіст
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет і Гельсінський університет
Знання мов	естонська, японська, англійська, литовська і російська
Заклад	Талліннський університет
Посада	ректор
Батько	Ено Рауд
Мати	Айно Первік
Брати, сестри	Пірет Раудd і Мікхель Рауд
Нагороди	Eduard Vilde literary awardd (2009) Tallinn University badge of meritd (2012) Премія Фрідеберта Туґласа за роман (2013) Q96323299? (2013) Q97232709?
Сайт	reinraud.com
Медіафайли у Вікісховищі

Рейн Рауд (ест. Rein Raud; нар. 21 грудня 1961(1961грудня21)) — естонський письменник, японіст, професор культурології Таллінського університету, а також професор японської мови та культури Гельсінського університету. Працював ректором Естонського гуманітарного інституту (зараз є частиною Таллінського університету). Визнаний інтелектуал і поліглот.

Рейн Рауд закінчив Талліннську середню школу № 7 у 1980 році. До закінчення школи він опанував окрім рідної естонської та фінської, російську, англійську, німецьку та литовську мови, на рівні спілкування — французьку, угорську, шведську, іспанську та грецьку^[2]. У 1985 році закінчив Ленінградський університет за спеціальністю «Японська філологія» (в університеті спочатку почав вивчати перську мову^[2], але після початку Афганської війни перейшов на кафедру японської мови^[3]). У 1993 році Рейн Рауд здобув ступінь ліцензіата філософії університету Гельсінкі, а у 1994 році ступінь доктора філософії з теорії літератури. Дисертацію «The Role of Poetry in Classical Japanese Literature: A Code and Discursivity Analysis» опублікував Естонський гуманітарний інститут.

Викладав в Естонському гуманітарному інституті та Гельсінському університеті, де став професором кафедри світової культури^[4]. З 2006 по 2011 року Рауд був ректором Таллінського університету^[5]. Був президентом Європейської асоціації японських досліджень^[6].

Як вчений, Рауд займався дослідженням широкого спектра питань японської літератури та філософії^[7]. У своїх роботах він намагався поєднати структурно-семіотичний метод вивчення літератури та культури Ю. М. Лотмана з антропологічним та соціологічним підходами з метою досягнення більш цілісного розуміння культурних явищ. Як автор, Рауд опублікував чотири збірки поезій, п'ять романів і кілька збірок оповідань і п'єс. Він також добре відомий перекладами японської класичної літератури на естонську мову. У 2010-х роках Рауд почав публікувати «Дуже короткі оповідання» у Twitter. Поетичні та прозові твори Рейна Рауда перекладали російською мовою Михайло Яснов, Михайло Король, Борис Балясний, Ніколай Караєв.

Рауд також відомий своїми есе та критичними газетними колонками, у яких висловлював ліволіберальні погляди та критикував націоналістичні настрої. У 2003 році він отримав премію Естонського союзу журналістів за серію статей з критикою американського вторгнення до Іраку й естонської влади за її підтримку^[8]. У 2003—2004 роках брав участь у філософських ток-шоу «Vita Brevis» на естонському ТБ^[9].

14 листопада 2012 року разом із ще 17 громадськими діячами Естонії підписав «Хартію 12». У ній підписанти висловили бажання, щоб політика в Естонії знову стала чесною, виступивши проти монополізації шляху до влади парламентськими партіями^[10][11]. Хартія викликала великий суспільний резонанс у країні, так на її підтримку на сайті Petitsioon.ee підписалося близько 17,5 тисяч осіб (за даними на 23 листопада 2012 року)^[12]. 21 листопада з ініціативи президента Т. Г. Ільвеса відбувся «круглий стіл» з подолання кризи довіри, в якій брали участь представники парламентських партій, громадянських об'єднань «Хартія 12» та «Досить брехливої політики!», а також вчені й експерти^[13].

Батьки Рейна Рауда — письменники Айно Первік й Ено Рауд. Брат — музикант і радіоведучий Міхкель Рауд, а сестра — художниця Пірет Рауд. Рейн одружений з Росіті Рауд. У них двоє дітей: син Юхан (нар. 1988) та дочка Лаура Лійна (нар. 1994).

• 2001 — Орден Білої зірки III класу^[14]
• 2003 — премія Естонського союзу журналістів^[8]
• 2004 — щорічна премія Estonian Cultural Endowment за книгу «Hektor and Bernard»^[15]
• 2007 — Почесний доктор Латвійського університету
• 2009 — Командорський хрест ордену «За заслуги перед Литвою»^[16]
• 2009 — Премія у галузі літератури імені Едуарда Вільде за книгу «Brother»^[17]
• 2011 — Орден Вранішнього Сонця 2-го ступеня, Золота і Срібна зірки (Японія)^[18]
• 2012 — Почесний доктор Університету Вітовта Великого^[19]

• Raud, Rein (2021): Being in Flux: A Post-Anthropocentric Ontology of the Self. Cambridge: Polity Press.
• Raud, Rein (2016): Meaning in Action: Outline of an Integral Theory of Culture. Cambridge: Polity Press.
• Raud, Rein and Zygmunt Bauman (2015): Practices of Selfhood. Cambridge: Polity Press.
• Raud, Rein (2013): Mis on kultuur? [What is Culture?] Tallinn: Tallinn University Press.
• Raud, Rein and James W. Heisig, eds. (2010): Classical Japanese Philosophy. (Frontiers of Japanese Philosophy Series, vol.7) Nagoya: Nanzan Institute of Religion and Culture.
• Raud, Rein, ed. (2007): Japan and Asian Modernities. London: Kegan Paul.
• Raud, Rein and Mikko Lagerspetz (1997): Cultural Policy in Estonia. Strasbourg: Council of Europe.
• Raud, Rein (1994): The Role of Poetry in Classical Japanese Literature: A Code and Discursivity Analysis. Tallinn: Eesti Humanitaarinstituut.