Рейнгольд Бегас
нім. Reinhold Begas
Народження	15 липня 1831(1831-07-15) Берлін, Пруссія
Смерть	3 серпня 1911(1911-08-03) (80 років)
	Берлін, Німецька імперія
Поховання	Старе кладовище дванадцяти апостолівd
Країна	Прусське королівство
Релігія	лютеранство[1]
Навчання	Берлінська академія мистецтв[1] і Берлінська академія мистецтв (1855)[2]
Вчитель	Ludwig Wilhelm Wichmannd[1][2], Крістіан Данієль Раух[1], Йоганн Готтфрід Шадов[1][2] і Крістіан Данієль Раух[2]
Діяльність	скульптор, художник, викладач університету, візуальний митець
Роки творчості	1852[3] — 1904[3]
Відомі учні	Louis Tuaillond, August Krausd, Robert Baerwaldd[4] і Hans Hundrieserd
Працівник	Bauhaus-Universität Weimard[1] і Weimar Saxon-Grand Ducal Art Schoold[2]
Член	Шведська королівська академія вільних мистецтв
Твори	Пам'ятник Шиллеру (Берлін)[1], Нептун[1], Національний пам'ятник кайзеру Вільгельму[1] і Національний пам'ятник Бісмаркові[1]
Батько	Карл Бегас[5][1]
У шлюбі з	Margarethe Begasd[5]
Діти	Molly Begasd[5] і Werner Begasd
Брати, сестри	Oscar Begasd[6][5][1], Karl Begasd[6][5][1] і Adalbert Begasd[5][1]
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Королівські музеї витончених мистецтв[7], Стара національна галерея, Королівський музей витончених мистецтв[8] і Берлінська галереяd
Нагороди
Рейнгольд Бегас у Вікісховищі

Рейнгольд Бегас (нім. Reinhold Begas; 15 липня 1831, Берлін - 3 серпня 1911, Берлін) - німецький скульптор і художник. Син художника Карла Йозефа Бегаса, брат скульпторів та художників Карла, Оскара та Адальберта. Головний представник необароко берлінської скульптурної школи.

Рейнгольд Бегас отримав перші уроки скульптури у Людвіга Вільгельма Віхмана у Берліні. У 1846-1851 роках він навчався у скульптора Крістіана Даніеля Рауха в Берлінській академії мистецтв.

У 1848 році почав працювати під керівництвом Рауха. Перший успіх прийшов до Бегаса в 1852 з гіпсовою скульптурною групою «Агар і Ізмаїл», представленої на виставці в академії. Призначена Бегасу стипендія дозволила вирушити до Риму, де мешкав у 1856—1858 роках. У Римі Бегас познайомився із Францем фон Ленбахом, Арнольдом Бекліном та Ансельмом Фейєрбахом.

У 1861 року Бегаса запросили викладати до Веймара в засновану протягом року до цього вищу школу образотворчих мистецтв великого герцога Саксонского^[9]. У 1863 році Бегас повернувся до Берліна. Потім він знову вирушив до Риму, поперемінно проживав то Берліні, то Римі та Парижі.

Бегас отримував численні замовлення на портретні бюсти, пам'ятники та малу пластику. Він брав участь у конкурсі зі спорудження в Берліні (на площі Жандарменмаркт перед драматичним театром) пам'ятника Шиллеру і, отримавши за проект першу премію, втілив їх у життя 1871 году^[9]. З цього року і до смерті 1911 року Бегас входив у Спілку німецьких художників і був членом Берлінської академії мистецтв.

У Берліні Бегас створював монументальні роботи, притаманні прусського кайзерівського Берліна. Пафос робіт Бегас був високо оцінений кайзером Вільгельмом II, який доручав Бегас представницькі роботи. Найбільш відомими роботами Бегаса є національний пам'ятник кайзеру Вільгельму 1897, художній нагляд робіт на Зігесаллеї, де Бегас виступив також автором двох скульптурних груп, і національний пам'ятник Бісмарку, що з'явився перед Рейхстагом в 1901 (нині на площі Велика Зірка). У 1886-1891 роках Бегас працював над фонтаном "Нептун" біля берлінського Міського палацу (нині біля Червоної ратуші).

1. ↑ ^{а б в г д е ж и к л м н п р} Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
   d:Track:Q1202222d:Track:Q256507d:Track:Q1419226
2. ↑ ^{а б в г д} Ruhmer E. Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — Vol. 1. — S. 746–747. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
   d:Track:Q222784d:Track:Q1419226d:Track:Q1279321
3. ↑ ^{а б} RKDartists
   d:Track:Q17299517
4. ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 2, 1897. — S. 440.
   d:Track:Q19142610d:Track:Q64d:Track:Q113794
5. ↑ ^{а б в г д е} Deutsche Nationalbibliothek Record #119469081 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
6. ↑ ^{а б} Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
7. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/begas-reinhold-1
8. ↑ http://kmska.be/collection/work/data/u8u3vs
9. ↑ ^{а б} Бегас Рейнгольд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Alfred Gotthold Meyer: Reinhold Begas. Velhagen & Klasing, Bielefeld 1901
• Uta Lehnert: Der Kaiser und die Siegesallee. Réclame Royale, Dietrich Reimer Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-496-01189-0.
• Бегас Рейнгольд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)