Регіна Гільдебрандт
нім. Regine Hildebrandt
міністр праці і громадських справ НДР
квітень 1990 — серпень 1990
Прем'єр-міністр	Лотар де Мезьєр
Попередник	Ганнелора Менш
Наступник	Юрген Кледич
Народився	26 квітня 1941(1941-04-26)[1][2][…]  Берлін, Німецький Райх[1]
Помер	26 листопада 2001(2001-11-26)[1][2][…] (60 років)  Вольтерсдорф, Одер-Шпрее, Бранденбург, Німеччина
Похований	Вольтерсдорф
Відомий як	біолог, політична діячка
Країна	Німеччина  НДР
Alma mater	HU Berlin
Політична партія	Соціал-демократична партія Німеччини і Social Democratic Party in the GDRd[4]
У шлюбі з	Jörg Hildebrandtd
Діти	Elske Hildebrandtd
Релігія	лютеранство
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Регіна Гільдебрандт (нім. Regine Hildebrandt, до шлюбу Радішевські (Radischewski); 26 квітня 1941, Берлін — 26 листопада 2001, Вольтерсдорф) — німецька політична діячка, член Соціал-демократичної партії Німеччини (СДП). Міністр праці і громадських справ НДР у 1990 році.

Регіна Радішевські вчилася в берлінській школі, не вступала до Союзу вільної німецької молоді і тому їй довелося докласти зусиль, щоб отримати місце в Берлінському університеті, де вона в 1959—1964 роках вивчала біологію. У 1968 захистила докторську дисертацію. По завершенні навчання протягом 15 років пропрацювала у відділі контролю якості на підприємстві «VEB Berlin-Chemie», потім перейшла на роботу з хворими на діабет. У 1966 році одружилася з журналістом Йоргом Гільдебрандтом.

У 1989 році на хвилі демократичних перетворень в НДР Гільдебрандт брала участь у громадянському русі «Демократія зараз» і 12 жовтня 1989 року стала членом СДП в НДР. На перших вільних виборах була обрана депутаткою Народної палати НДР. У першому демократично обраному уряді НДР під керівництвом Лотара де Мезьєра Регіна Гільдебрандт обіймала посаду міністра праці і громадських справ з квітня по серпень 1990 року. Пізніше була обранна в раду правління СДП.

Восени 1990 року Гільдебрандт увійшла до складу земельного уряду Бранденбурга в ранзі міністра праці, громадських справ, здоров'я і у справах жінок. Склала повноваження міністра після виборів у ландтаг Бранденбурга восени 1999 року.

У липні 1996 Регіні Гільдебрандт був діагностований рак грудей і в 2001 році вона померла у 60-річному віці. Була похована на Лісовому кладовищі у Вольтерсдорфі. З 2007 року на честь Регіни Гільдебрандт названо парк в берлінському районі Геллерсдорф.

• Pharmakologische und biochemische Untersuchungen von phenylsubstituierten Carbaminsäureestern. Humboldt-Universität zu Berlin 1968. Наступні
• mit Ruth Winkler (Hrsg.): Die Hälfte der Zukunft. Lebenswelten junger Frauen. Bund-Verlag, Köln 1994 ISBN 3-7663-2570-1 .
• Was ich denke. Hrsg. von Horst Herrmann, Sachbuchreihe "querdenken! ", Wilhelm Goldmann Verlag, München 1994 ISBN 3-442-12557-X .
• Wer sich nicht bewegt, hat schon verloren. Verlag JHW Dietz Nachfolger GmbH, Bonn 1996 року, ISBN 3-8012-0236-4 .
• (Hrsg.): Geschichten vom anderen Weihnachten. Verlag Herder, Freiburg im Breisgau 1996 року, ISBN 3-451-04486-2 .
• Herz mit Schnauze. Sprüche und Einsprüche . Econ, München 1998 ISBN 3-612-26484-2 .

• Kathrin Finke, Rainer Karchniwy: «Erzählt mir doch nich, dasset nich jeht! ». Erinnerungen an Regine Hildebrandt. mdv, Halle (Saale) 2002 7. Auflage, ISBN 3-89812-155-0
• Hans-Dieter Schütt: Ich seh doch, was hier los ist. Regine Hildebrandt. Biographie. Aufbau TB, Berlin 2007, 342 S., 21 Abb., ISBN 978-3-7466-2341-2
• Jörg Hildebrandt (Hg.): Erinnern tut gut. Ein Familienalbum. Aufbau-Verlag Berlin, ISBN 3351026668 (10), ISBN 978-3351026660
• Selbst-Porträt der Kindheit und Jugend in: Florian Langenscheidt (Hg.): Bei uns zu Hause. Prominente erzählen von ihrer Kindheit. Düsseldorf 1995 року, ISBN 3430159458

• Біографія (нім.)
• Біографія (нім.)

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.