село Раска
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бучанський район
Тер. громада	Пісківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32080230030067878
Основні дані
Засноване	XVIII ст.
Населення	▲176
Площа	0,4 км²
Густота населення	380 осіб/км²
Поштовий індекс	07800
Телефонний код	+380 8–04477
Географічні дані
Географічні координати	50°45′34″ пн. ш. 29°35′50″ сх. д. / 50.75944° пн. ш. 29.59722° сх. д. / 50.75944; 29.59722
Середня висота над рівнем моря	123 м
Місцева влада
Адреса ради	07820, Київська обл., Бучанський р-н, смт Пісківка, вул. Дачна, 66
Карта
Раска
Раска
Мапа

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2023)

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2024)

Ра́ска — село в Україні, в Пісківській селищній територіальній громаді Бучанського району Київській області. Населення становить 176 осіб.

Населення села становить 176 чоловік. Село було засноване селянами-переселенцями з Польщі ймовірно на початку XVIII ст., коли для освоєння малозаселених поліських земель Київщини, польська шляхта заохочувала селян із Центральної Польщі колонізувати наш край і на Бородянщині було засновано декілька польських сіл.

У 1900 р. про село було написано таке: хутір Ряска належить поміщику графу Йосипу Адамовичу Шембеку, у ньому дворів 30, жителів обох статей 238, із них чоловіків 125 та жінок 113. Головне заняття жителів — рубка дров у лісах та випалювання вугілля, і цей промисел дає прибутку — 600 руб. в рік. Жителі своєї землі не мають, а живуть на садибах, які орендують у поміщика.

18 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Раску проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Село розросталось — за статистичними даними 1924 р. у селі на цей час налічувалось 50 дворів і мешкало 320 чоловік. У їхньому володінні було 44,62 дес. землі, із них присадибної — 20,7 дес. та орної — 23,92 дес.

Поруч із Раскою існував хутір Мар'янівка. За шкільними відомостями у 1926 р. у Расці налічувалось 164 дітей до 15 років, із них 149 — із селянських родин і 15 дітей — з сімей робітників. Всі діти були за національністю поляками. На хуторі Мар'янівка було 62 дитини, з них тільки двоє з українців, решта теж з поляків.

Тяжка доля випала ращанам. У 1937 р. більшовицька влада безпідставно репресувала 14 жителів села. Серед них 8 колгоспників, два робітники, службовець, кустар та два курсанти. Повернувся у село один Григорій Курята, який невдовзі помер. Уже в наш час всі вони були реабілітовані.

На території села до початку Великої Вітчизняної війни знаходився завод з видобування скла.

11 квітня 1943 року село було повністю спалене нацистами. Тоді загинуло 613 осіб, з яких 120 — діти. Каральною операцією керував Оскар Валлізер, на той момент комендант Бородянської ортскомендатури. Після закінчення війни, він постав перед судом взимку 1946 року та був страчений через повішення. В документальному фільмі "Київський процес" (1946) Валлізер підтверджує, що це село було спалено з усіма його мешканцями за його злочинним наказом.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

• Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
• Коваль Роман. Отаман Орлик. — Київ: Видавництво «Стікс», 2010.

Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.