Рамалью Ортіган
порт. José Duarte Ramalho Ortigão
Псевдо	Joăo Ribaixo[1]
Народився	24 жовтня 1836(1836-10-24)[2][4]  Порту, Португалія[2]
Помер	27 вересня 1915(1915-09-27)[2][3] (78 років)  Лісабон, Португалія[2]
Країна	Португалія  Португальське королівство
Діяльність	перекладач, журналіст, письменник
Знання мов	португальська[5]
Magnum opus	As Farpasd
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Жузе́ Ду́арте Рама́лью Ортіга́н (порт. José Duarte Ramalho Ortigão, МФА: [ʒuˈzɛ ˈðwaɾtɨ ʁɐˈmaʎu oɾtiˈɣɐ̃w]; 24 жовтня 1836 — 27 вересня 1915) — португальський письменник кінця ХІХ століття — початку ХХ століття.

Дитячі роки Рамалью Ортіган провів з бабусею по матері в Порту.

Вивчав право в Коїмбрському університеті, але не закінчив навчання.

Після повернення до рідного міста викладав французьку мову в коледжі, яким керував його батько. Серед його учнів був Еса де Кейрош.

Починаючи від 1862 року присвятив себе журналістиці і став літературним оглядачем у Diário do Porto, а також співпрацював у декількох літературних часописах.

У цей період домінуючою тенденцією в португальській літературі був романтизм, провідниками якого були визначні майстри словесності, зокрема Камілу Каштелу Бранку та Антоніу Аугусту Суаріш де Пассос, які вплинули на Ортігана.

У 1870-х роках група студентів з Коїмбри почала просувати нові ідеї на противагу романтизму. Ця група зрештою прибрала ім'я покоління 70-х, і ця течія стала дуже впливовою і визначальною для португальської літератури. Будучи прихильником романтизму, Ортіган долучився до боротьби з ними і навіть бився на дуелі з Антеро де Кенталем.

Попри таке перше протистояння, згодом він потоваришував з деякими членами групи. Саме в цей період він написав «Таємницю дороги Сінтри» і створив сатиричний журнал As Farpas, причому обидва проекти у співпраці з Еса ді Кейрошом.

Коли Кейрош став дипломатом, спочатку на Кубі, Ортіган продовжував займатись журналом As Farpas самотужки.

Ортіган також працював перекладачем. У 1874 році він перекладав з англійської на португальську сатиричний роман «Дитина Гінкса» Едварда Дженкінса.

Рамальо Ортіган помер у Лісабоні 27 вересня 1915 року.

• Твори Рамалью Ортіган у проєкті «Гутенберг»
• Arantes, Hemetério (1915). Ramalho Ortigão. Lisboa: Livraria Ferreira. (порт.)
• Fonseca, Francisco Fernandes Guimarães (1866). A Litteratura Ramalhuda; A Propósito dos Senhores Castilho, e Ramalho Ortigão. Coimbra: Imprensa Litteraria. (порт.)
• Oliveira, Maria João L. Ortigão de (1999). O Essencial sobre Ramalho Ortigão. Lisboa: INCM. (порт.)
• Quintas, José Manuel (1997). O Integralismo Lusitano e a herança de "Os Vencidos da Vida". Sintra: Academia da Força Aérea. (порт.)
• Твори та інформація про Рамалью Ортіган у Інтернет-архіві
• Рамальо Ортіган на purl.pt (вебархів)

---

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.