| Рак сечового міхура | |
|---|---|
 Перехідно-клітинний рак сечового міхура. Біле в сечовому міхурі є контрастним. | |
| Спеціальність | Урологія, онкологія |
| Симптоми | Кров у сечі, біль при сечовипусканні[1] |
| Типи | Перехідно-клітинні карциноми, плоскоклітинної карциноми, аденокарциноми[1] |
| Фактори ризику | Куріння, сімейний анамнез, попередня променева терапія, часті інфекції сечового міхура, певні хімічні речовини[1] |
| Метод діагностики | |
| Лікування | Хірургія, променева терапія, хіміотерапія, гормональна терапія, таргетна терапія |
| Препарати | карбоплатин[2][3], етопозид[2], цисплатин[2][3], thiotepad[2], valrubicind[2], mitomycind[2][3], доксорубіцин[2], Пембролізумаб[3], nivolumabd[3], docetaxel trihydrated[3], бевацизумаб[3], гемцитабін[3] і цисплатин[4] |
| Прогнози | П'ятирічна виживаність ~77% (США)[5] |
| Частота | 549 000 нових випадків (2018)[6] віковий ризик від 65 до 84 років[5] |
| Смерті | 200 000 (2018)[6] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 2C94 |
| OMIM | 109800 |
| DiseasesDB | 1427 |
 Urinary bladder cancer у Вікісховищі | |
Рак сечового міхура — це будь-який з кількох типів раку, що виникає в тканинах сечового міхура[1]. Симптоми включають кров у сечі, біль під час сечовипускання та біль у попереку[1]. Це виникає, коли епітеліальні клітини, що вистилають сечовий міхур, стають злоякісними[7].
Фактори ризику раку сечового міхура включають куріння, сімейний анамнез, попередню променеву терапію, часті інфекції сечового міхура та вплив певних хімічних речовин[1]. Найпоширенішим типом є перехідно-клітинна карцинома[1]. Інші типи включають плоскоклітинний рак і аденокарциному[1]. Діагноз зазвичай ставлять за допомогою цистоскопії з біопсією тканин[8]. Стадію раку визначають за допомогою трансуретральної резекції та медичної візуалізації[1][9][10].
Лікування залежить від стадії раку[1]. Це може включати деяку комбінацію хірургічного втручання, променевої терапії, хіміотерапії або імунотерапії[1]. Хірургічні варіанти можуть включати трансуретральну резекцію, часткове або повне видалення сечового міхура або відведення сечі[1]. Типова п’ятирічна виживаність у Сполучених Штатах становить 77%, в Канаді – 75%, а в Європі – 68%[5][11][12].
Станом на 2018 рік рак сечового міхура вразив близько 1,6 мільйона людей у всьому світі з 549 000 нових випадків і 200 000 смертей[6]. Вік початку захворювання найчастіше становить від 65 до 84 років[5]. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки[5]. У 2018 році найвищий рівень раку сечового міхура спостерігався в Південній і Західній Європі, за якою слідує Північна Америка з показниками 15, 13 і 12 випадків на 100 000 осіб[6]. Найвищий рівень смертності від раку сечового міхура спостерігався в Північній Африці та Західній Азії, за якими слідує Південна Європа[6].
Ознаки та симптоми
Для раку сечового міхура характерно наявність крові в сечі, яку можна побачити або виявити лише під мікроскопом. Кров у сечі є найпоширенішим симптомом раку сечового міхура, і він безболісний. Видима кров у сечі може бути лише короткочасною, і може знадобитися аналіз сечі, щоб підтвердити наявність невидимої крові. Від 80 до 90% людей з раком сечового міхура спочатку мали видиму кров[13]. Кров у сечі також може бути спричинена іншими захворюваннями, такими як камені в сечовому міхурі або сечоводі, інфекцією, захворюваннями нирок, раком нирок або судинними вадами розвитку, хоча ці захворювання (за винятком раку нирок) зазвичай є болісними.
Інші можливі симптоми включають біль під час сечовипускання, часте сечовипускання або відчуття потреби сечовипускання без можливості цього зробити. Ці ознаки та симптоми не є специфічними для раку сечового міхура, а також можуть бути викликані нераковими захворюваннями, включаючи інфекції простати, гіперактивний сечовий міхур або цистит. Деякі рідкісні форми раку сечового міхура, такі як урахальна аденокарцинома, виробляють муцин, який потім виділяється з сечею, що робить її густою[14].
Люди з пізньою стадією захворювання можуть відчувати біль у тазу або кістках, набряки нижніх кінцівок або болі[15]. Рідко під час фізичного огляду можна виявити пальпаторну пухлину[16].
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Bladder Cancer Treatment (PDQ®)–Patient Version - National Cancer Institute. www.cancer.gov (англ.). 11 травня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
- ↑ а б в г д е ж NDF-RT
- ↑ а б в г д е ж и Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ а б в г д Cancer of the Urinary Bladder - Cancer Stat Facts. SEER (англ.). Процитовано 30 жовтня 2019.
- ↑ а б в г д Bladder Cancer Factsheet (PDF). Global Cancer Observatory. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Heyes S.M., Prior K.N., Whitehead D., Bond M.J. Toward an Understanding of Patients' and Their Partners' Experiences of Bladder Cancer. Cancer Nurs.. 2020;43(5):E254-E263. doi:10.1097/NCC.0000000000000718
- ↑ Bladder Cancer Treatment. National Cancer Institute (англ.). 5 червня 2017. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ EAU Guidelines: Non-muscle-invasive Bladder Cancer. Uroweb. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 26 вересня 2022.
- ↑ Bladder Cancer - Stages and Grades. Cancer.Net (англ.). 25 червня 2012.
- ↑ Bladder cancer. World Cancer Research Fund (англ.). 24 квітня 2018.
- ↑ Survival statistics for bladder cancer - Canadian Cancer Society. www.cancer.ca (англ.).
- ↑ Diagnosis and Management of Hematuria. The Surgical Clinics of North America. 96 (3): 503—15. June 2016. doi:10.1016/j.suc.2016.02.007. PMID 27261791.
- ↑ Klaile Y, Schlack K, Boegemann M, Steinestel J, Schrader AJ, Krabbe LM (October 2016). Variant histology in bladder cancer: how it should change the management in non-muscle invasive and muscle invasive disease?. Translational Andrology and Urology. 5 (5): 692—701. doi:10.21037/tau.2016.06.13. PMC 5071184. PMID 27785426.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Abeloff's clinical oncology. Niederhuber, John E.,, Armitage, James O., 1946-, Doroshow, James H.,, Kastan, M. B. (Michael B.),, Tepper, Joel E.,, Preceded by: Abeloff, Martin D. (вид. 6th). Philadelphia, PA. 8 січня 2019. с. 1388. ISBN 978-0-323-56815-9. OCLC 1089396489.
- ↑ Hodges, Stephanie C.; Holt, Harry R.; Degeorge, Katharine C. (15 жовтня 2017). Bladder Cancer: Diagnosis and Treatment. American Family Physician. 96 (8): 507—514. PMID 29094888.
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |