Іван Раковський
Народився	5 березня 1815(1815-03-05) Ставне, Великоберезнянський район, Закарпатська область, СРСР[1]
Помер	3 грудня 1885(1885-12-03) (70 років) Іза, Марамарощина, Угорське королівство, Австро-Угорщина[1]
Громадянство	Австро-Угорщина
Діяльність	редактор, adult educator, журналіст, педагог
Галузь	освіта[d][2], церковне служінняd[2] і журналістика[2]
Знання мов	російська[2]

Отець Іва́н Іванович Рако́вський (1815, Ставне — 1885, с. Іза) — закарпатський греко-католицький священник і громадський діяч москвофільської орієнтації.

Закінчив гімназію в Ужгороді, філософські класи в Академії м. Кошиці. У 1839 був висвячений на греко-католицького священника (1839). Був священником Вишна Рибніца на Пряшівщині (1839—1844). У другій половині 1840-х був переведений до Ужгорода вчителем, потім став проректором Ужгородської греко-католицької вчительської семінарії.

У 1856—1858 редагував «Церковную газету», в якій пропагував ідею історичної єдності Карпатської Русі з Росією. Пізніше редагував «Церковный вѣстникъ для русиновъ Австрійской державы». Був одним із засновників Общества святого Василія Великого в Ужгороді, на чолі якого стояв у 1866—1871 роках.

Видав підручники аритметики, географії та української мови. Співпрацював у газетах: «Свѣтъ», «Новый свѣтъ», «Карпатъ», писав також до «Зорі Галицької» й інших галицьких виданнях.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
• http://www.biblioteka.uz.ua/public/calendar/2005/kk_berez.htm

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ ^{а б} https://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=190
2. ↑ ^{а б в г} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863