Пінкензон Абрам Володимирович
Народився	5 грудня 1930(1930-12-05)  Бєльці, Бессарабія, Румунія
Помер	листопад 1942 (11 років)  Усть-Лабінська, Краснодарський край, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	піонери-герой, розстріляний німцями, музикант
Учасник	німецько-радянська війна
Медіафайли у Вікісховищі

Абрам Володимирович (Муся) Пінкензон (5 грудня 1930, Бєльці, Бессарабія, Румунія — листопад 1942, Усть-Лабінська, Краснодарський край, СРСР) — піонер-герой, розстріляний німцями.

Син лікаря-хірурга^[1] Володимира Борисовича (Вольфа Берковича) Пінкензона (1900—1942)^[2] та його дружини Фейги Мойсеївни (Ушер-Мойшевни) Стопудіс (1904—1942), уродженки Кишинева^[3]. Його пращур Яків Львович Пінкензон, один із засновників медичної династії Пінкензонів, був найпершим лікарем Бєльцької земської лікарні з моменту її створення у 1882 році. Прадід, Шая Вігдорович Стопудіс, був кишинівським купцем першої гільдії, лісозаготівельником та орендарем, якому належали тютюнова фабрика, прибуткові будинки в Кишиневі та вотчини в Ізмаїльському повіті^[4][5].

З дитинства вчився грати на скрипці, і коли йому було п'ять років, місцева газета вже писала про нього як про скрипача-вундеркінда.

У 1941 році Володимир Пінкензон отримав направлення у військовий госпіталь у станиці Усть-Лабінській. Влітку 1942 року станицю зайняли німецькі війська, до того ж настільки стрімко, що госпіталь не встигли евакуювати. Незабаром сім'ю Пінкензонів заарештували як євреїв. Разом з іншими засудженими на смерть їх вивели на берег Кубані, куди зігнали мешканців з усієї станиці. Солдати розставляли засуджених уздовж залізної огорожі перед глибоким ровом^[6]. Перед розстрілом Муся заграв на скрипці «Інтернаціонал»^{[прим. 1]} і одразу був убитий^[7].

Після німецько-радянської війни подвиг Мусі Пінкензона став широко відомий спочатку через статті у центральній пресі та радіопередачі. Зокрема, в 1945 році інформація про його вчинок та загибель була опублікована в газеті «Правда»^[7][8]. А потім вона була підхоплена не тільки в багатьох куточках СРСР, а й у Європі та Америці. На місці розстрілу скрипаля було встановлено обеліск^[9], який наприкінці 1970-х років було замінено на бетонну пам'ятку.

• Ім'я Мусі Пінкензона носила піонерська дружина школи № 1 міста Усть-Лабінська^[10], в ній діє експозиція про відважного уродженця Бессрарабії. На школі встановлена меморіальна дошка пам'яті Мусі з написом: «У цій школі навчався герой-піонер Муся Пінкензон. Розстріляний гітлерівськими фашистами у січні 1943 року». ^[11]
• Письменник Саул Іцкович (1934—1988) написав про нього книги «Муся Пінкензон» (видавництво Малюк, 1967)^[12] з серії « Піонери-герої» (згодом ця книга була перекладена декількома мовами^[13]) та «Розстріляна скрипка».
• За мотивами подвигу Мусі Пінкензона в СРСР було поставлено мультфільм « Скрипка піонера» (Союзмультфільм, 1971, режисер Борис Степанцев, автор сценарію Юрій Яковлєв, оператор Михайло Друян. 8 хв.).
• Колишній провулок Пушкіна в молдавському місті Бєльці з 2007 року носить його ім'я^[14], а на нещодавно збудованому общинному будинку «Хесед Яаків» розміщено меморіальну дошку.
• У провулку на вулиці Руставелі у місті Тбілісі (Грузія) близько 34-го будинку встановлено пам'ятник Мусі Пінкензону.

Коментарі

Джерела

• Гершон Шапіро . Нариси єврейського героїзму. -Київська єврейська міська громада, 1994. - ISBN 978-5-7707-6643-1. — С. 397
• Виховання школярів, Volumes 7-8. — Вид-во Просвітництво, 1972.
• Григорьева И. Жизнь и смерть семьи Пинкензон. — Сельская новь. — 2014. — 21 червня.
• Расстрелянная скрипка : Повесть : [Для мл. шк. возраста] / Саул Ицкович; Пер. с рус. Г. Блэнару; [Худож. Э. Майденберг]. — Кишинёв : Лит. артистикэ, 1986. — 61 с.
• Ицкович С. Н. Муся Пинкензон. — М. : Малыш, 1969. — 32 с. — (Пионеры-герои).
• Ицкович С. Н. Муся Пинкензон. — М. : Малыш, 1980. — 26 с. — (Пионеры-герои). — 150 000 екз.
• Каменкович И. И. Ночь плачущих детей. — Издание второе, дополненное. — Азербайджанское государственное издательство, 1970. — С. 75—79.
• Каменкович И. И. Жить воспрещается : рассказы, очерки и повесть. — Гянджлик, 1975. — 184 с.
• Каменкович И. И. Жить воспрещается : рассказы, очерки и повесть. — Гянджлик, 1986.
• Кононенко Е. Слава советским детям!. — Правда. — 1945. — № 121 (9892) (21 травня). — С. 3.
• Сидорчик А. Музыка как оружие. Последний концерт Муси Пинкензона. — Аргументы и факты. — 2014. — 31 березня.

	Про Мусю Пінкензона. Свідчення очевидців на YouTube

• MEMORIA. Расстрелянная скрипка. Еврейский новостной портал Молдовы DORLEDOR.INFO. 15 травня 2004. Архів оригіналу за 4 березня 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=1 (довідка)
• Елена Замура.; Комментарий: Илья Марьяш. (21 грудня 2007). Прочитано в СМИ. Судьба пионера-героя. Еврейский новостной портал Молдовы DORLEDOR.INFO. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.

́