Пілат та інші![]() | |
---|---|
Pilatus und Andere, Ein Film für Karfreitag | |
Жанр | драматичний фільм і екранізація роману[d] ![]() |
Режисер | Анджей Вайда ![]() |
Продюсер | Анджей Вайда ![]() |
Сценарист | Анджей Вайда ![]() |
На основі | Майстер і Маргарита ![]() |
У головних ролях | Войцех Пшоняк, Jan Kreczmard, Данієль Ольбрихський, Andrzej Łapickid, Марек Перепечко, Jerzy Zelnikd і Vladek Sheybald ![]() |
Композитор | Йоганн Себастьян Бах ![]() |
Художник | Анджей Вайда ![]() |
Кінокомпанія | ZDF ![]() |
Тривалість | 98 хв.[1] ![]() |
Мова | німецька ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Рік | 1972 |
IMDb | ID 0069088 ![]() |
«Пілат та інші» (нім. Pilatus und Andere, Ein Film für Karfreitag) — фільм польського режисера Анджея Вайди за мотивами «біблійних» сцен роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита», знятий для Другого каналу телебачення Німеччини.
Сюжет
У ролях
- Войцех Пшоняк — Єшуа Га-Ноцрі
- Ян Кречмар[pl] — Понтій Пілат
- Данієль Ольбрихський — Матвій
- Анджей Лапіцький[pl] — Афраній
- Марек Перепечко — Марк Щуролуп
- Владек Шейбал[pl] — Каяфа
- Єжи Зельник[pl] — Юда Іскаріот
- Анджей Вайда — репортер
- Францішек Печка — голос барана
Реалізація
Анджей Вайда отримав із Варшави два сценарії для фільму про страсті Христові, але обидва відхилив. Коли він прочитав «Майстра і Маргариту», то вирішив використати для свого фільму діалоги Михайла Булгакова.[2]
Увагу режисера у фільмі привернув новозаповітний пласт роману Михайла Булгакова (московські глави роману залишилися поза фільмом). У екранізації наявна лише лінія Пілата та Єшуа Га-Ноцрі. При цьому дію перенесено в сучасність. Фільм містить сценарні знахідки, серед яких Левій Матвій — сучасний тележурналіст, який готує репортаж із Голгофи, а Юда Іскаріот доносить на Єшуа телефоном-автоматом (коли він кладе слухавку, з автомата випадають тридцять срібняків).
Зйомки проходили в Нюрнберзі, на руїнах Третього Рейху. Вайда використовував трибуну, з якої виступав Адольф Гітлер, коли виступав перед нацистською партією в Нюрнберзі.[3]
Свій хресний шлях[ru] Єшуа проходить вулицями Франкфурта-на-Майні.
У фільмі використано музику зі «Страстей за Матвієм» Йоганна Себастьяна Баха.
Деякі сцени фільму залишено з польськими діалогами і використано закадрове озвучення німецькою мовою.
Прем'єра картини у ФРН відбулася 29 березня 1972 року напередодні Великодня, тому отримала підзаголовок «Фільм на Страсну п'ятницю».
Цензура
Після знімання фільм зазнав цензури[pl] в ПНР. 1975 року Головне управління контролю за пресою, виданнями та виставами[pl] у своїх рекомендаціях щодо цензури заборонило публікувати інформацію про цей фільм. У своїй книзі про цензуру в Польській Народній Республіці Томаш Стрижевський[pl] цитує офіційний таємний документ контрольного відомства, в якому вказує на масштаби втручання цензури: «Публікація будь-яких матеріалів, рецензій, обговорень і статей про фільм „Пілат та інші“ і вимоги щодо широкого розповсюдження цього фільму не допускаються. Може бути оприлюднена лише репертуарна інформація про те, що фільм показано в певному кінотеатрі. Рекомендація не поширюється на спеціалізовані кіножурнали, з яких лише слід видалити можливі запити на широке розповсюдження».[4]
Примітки
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Ibid. Pilatus und andere.
- ↑ Jan Vanhellemont. Pilatus und Andere - Andrzej Wajda. The Master and Margarita website.
- ↑ Tomasz Strzyżewski[pl]: Wielka księga cenzury PRL w dokumentach. Warszawa: Prohibita, 2015. ISBN 9788361344704.
Посилання
- Пілат та інші на сайті IMDb (англ.)
- Кадри з фільму
- Сторінка, присвячена фільму, на офіційному сайті Анджея Вайди(пол.)